Доступність посилання

ТОП новини

Суд у справі Бутрименка, підозрюваного в причетності до загибелі спецпризначенців, перенесли


Дата нового засідання Запорізького апеляційного суду наразі невідома
Дата нового засідання Запорізького апеляційного суду наразі невідома

Запорізький апеляційний суд 23 серпня не зміг почати розгляд апеляції у справі Миколи Бутрименка, підозрюваного в причетності до загибелі спецпризначенців на Донбасі в 2014 році.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, один із представників суддівської колегії, Вадим Рассуждай, на початку розгляду справи оголосив про самовідвід.

Як пояснив суддя, до 2014 року він працював у Донецькій області, і в нього залишились рідні на непідконтрольній урядові території, тому його участь у судовому процесі може позначитися на них.

Вадим Рассуждай (справа) оголосив самовідвід
Вадим Рассуждай (справа) оголосив самовідвід

Колегія підтримала самовідвід судді – у розгляді справи оголосили перерву для проведення заміни у складі суддів. Дата нового засіданні поки що невідома.

16 травня 2019 року Куйбишевський районний суд Запорізької області визнав Миколу Бутрименка винним за частиною 2 статті 258-5 Кримінального кодексу України – у фінансуванні тероризму. Бутрименка засудили до восьми років позбавлення волі. Але, оскільки обвинувачуваний перебуває у попередньому ув’язненні з 1 червня 2016 року, то, за так званим «законом Савченко», він зможе вийти на волю уже через рік.

Читайте також: «Кейс Бутрименка»: причетний до загибелі спецпризначенців може через рік вийти на свободу

За даними свідків у його справі, Бутрименко в 2014 році повідомив підтримуваним Росією бойовикам про українських спецпризначенців біля Сніжного, після чого військових обстріляли і 10 із них – загинули.

Прокуратура і постраждалі подали апеляцію на вирок Бутрименку. Суд першої інстанції відкинув статтю щодо тероризму, тому прокуратура і постраждалі просять переглянути саме цей момент і заново заслухати свідків, адже є свідчення про те, що Бутрименко не лише здав бійців, а й сам був зі зброєю.

У суді також вирішується питання про можливість заслухати постраждалих і їхніх рідних у режимі відеозв’язку. Відповідне клопотання подав їхній адвокат через те, що постраждалі та їхні сім’ї проживають у Кропивницькому й Коломиї. Присутність обвинуваченого у суді також забезпечується засобами відеозв’язку – наразі Микола Буртименко перебуває у Маріупольському СІЗО.

Підтримати родини постраждалих і проконтролювати розгляд справи на засідання Запорізького апеляційного суду прийшли місцеві й київські активісти, ветерани війни на Донбасі й волонтери. Частина з них принесла з собою національні прапори і плакати з написами «Справедливий суд або суд Лінча?».

Активісти в залі суду
Активісти в залі суду

«Льотчика рятували, але попали в таку засідку, яку зробив цей негідник Бутрименко, якого навіть і відпустять через деякий час, бо йому навіть тероризм не приписали, хоча хлопці-спецпризначенці, які вижили, його бачили зі зброєю», – розповів присутній на засіданні «кіборг» В’ячеслав Зайцев, який у 2014 році був свідком того, як проросійські бойовики збили український літак Су-25, пілота якого розшукували згадані спецпризначенці.

На початок 2014 року Микола Бутрименко керував агрофірмою «Імені челюскінців» і був депутатом Шахтарської райради Донецької області від Партії регіонів. За даними слідства, 29 липня 2014 року він побачив українських спецпризначенців – бійців 3-го полку спецпризначення, які розшукували поблизу Сніжного (на непідконтрольній урядові території України) пілота збитого бойовиками українського літака Су-25.

За даними слідства, Бутрименко пустив українських бійців «переночувати» в один зі своїх ангарів, а потім, як стверджують свідки, повідомив про них бойовикам. Ангар «накрили» щільним вогнем, внаслідок чого 10 бійців загинули, а інші були поранені. П’ятеро потрапили у полон, як і льотчик підбитого літака Юрій Шевцов.

Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання», або так званий «закон Савченко», набрав чинності 24 грудня 2015 року. Він передбачав зарахування одного дня у СІЗО як двох днів позбавлення волі. Його скасували в червні 2017 року.

XS
SM
MD
LG