Відзначення Дня Соборності у Варшаві біля памʼятника Тарасу Шевченку. Варшава, 22 січня 2024 року
У столиці Польщі близько півтори сотні українців, переважно біженці і мігранти відзначили День Соборності України. Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, учні і вчителі двох українських шкіл зібралися біля памʼятника Тарасові Шевченку, взялися за руки, утворили «живий ланцюг єдності» і заспівали гімн. Акцію організувало посольство України у Польщі.
«На жаль, тоді, понад 100 років тому ми не змогли втримати свою незалежність через агресію російських злочинців і через те, що не було повної єдності нашого українського народу. Тому нашим основним завданням зараз є памʼятати ці важливі уроки нашої історії і памʼятати тих героїв, які віддали своє життя в боротьбі на нашу незалежність», – зазначив на заході радник-посланник посольства України у Польщі Роман Шепеляк.
Старшокласниці, сестри Діана і Віолетта Норчак разом з однокласниками біля варшавського памʼятника Шевченку згадують важливу історичну дату, а також рідний дім, який залишили у Харкові.
«Важливо памʼятати цю дату і як це було складно – обʼєднати два береги нашої України. Важливо памʼятати, завдяки кому і чому в нас є наша Україна, з нашими кордонами. Ми маємо бути вдячними тодішнім і теперішнім воїнам, які боролися і борються за нашу незалежність. Я в Харкові не була вже майже два роки, дуже сумую за ним, не вистачає вуличок, улюблених місць, але мене зігрівають фотографії», – каже Діана Норчак із Харкова.
«У цей день я почуваю єдність з усією Україною. Ми – єдині і разом будемо долати перепони, які трапилися на нашому шляху до незалежності», – додала Віолетта.
Вшанування памʼяті офіцерів і козаків армії Української Народної Республіки на православному цвинтарі у Варшаві, 22 січня 2024 року
У День Соборності борців за волю України також вшанували на православному цвинтарі у Варшаві. До могил воїнів Армії УНР поклали квіти, лампадки і відслужили панахиду.
«Ті хлопці, які тут поховані, прагнули бути єдиними, разом і мати свою державу. Виростали нові покоління, які продовжували цю боротьбу. Історія повторюється. Тоді і тепер ворог той самий. І ми хочемо, щоб наші захисники, які зараз в окопах, відчували, що вони не самі, ми думками – з ними і, як можемо, допомагаємо», – сказав лідер громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів Української Народної Республіки у Варшаві Єжи Рейт.
Щороку, 22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено указом президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року.
Взялися за руки і зв'язали Київ і Львів «живим ланцюгом»: безпрецедентна акція Соборності України у 1990 року (архівні фото)
1/24«Живий ланцюг» у столиці України, який тягнеться до Львова, а далі – до Івано-Франківська. Київ, 21 січня 1990 року
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/24Київ. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/24Донецька делегація, яка прибула до Києва, щоб стати частиною «Живого ланцюга», котрий символізував Соборність України на шляху до відновлення Української держави
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/24Львів. Акцію «Українська хвиля» організував Народний рух України, його очолював Іван Драч, а головою виконавчого органу – Секретаріату – був колишній політв'язень Михайло Горинь. Підготовка «Живого ланцюга» почалася ще у вересні 1989 року, організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця чи й раз на два тижні.
Іван Драч згодом у своєму щоденнику зробив запис щодо «Живого ланцюга»: «Ідею подав дисидент Валентин Мороз, назву дав Олесь Гончар, найбільше агітував Дмитро Павличко, організатор – голова Секретаріату Руху Михайло Горинь». А дехто був проти, бо боявся, що на акцію ніхто не прийде
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
13/24Львів. «Живий ланцюг» простягався на близько 700 кілометрів. Щільність «ланцюга» була неоднорідною – від кількох рядів у центрі Львова до інтервалу в десятки метрів у деяких районах Київщини та Житомирщини. Передбачаючи таку ситуацію, штаб акції скеровував у такі місця автобуси з активістами зі Львова й Івано-Франківщини. Фінансування акції не склало для її організаторів надзвичайних проблем завдяки ентузіазму активістів: пальне для автотранспорту учасники акції забезпечували власним коштом
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
15/24Карта «Живого ланцюга» на відрізку траси Львів-Тернопіль: кожен населений пункт мав свій проміжок. Із архіву Богдана Гориня.
Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
19/24Мітинг у столиці України на Софійському майдані (на той час площі Богдана Хмельницького) після завершення «Живого ланцюга» в рамках відзначення історичного Акту Злуки УНР і ЗУНР в 1919 році. Київ, 21 січня 1990 року
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
21/24Під час відзначення історичного Акту Злуки УНР і ЗУНР у Києві. На світлині попереду з прапором та у формі січового стрільця – співак Віктор Морозов, а інший прапороносець – громадський активіст Орест Карелін
Форум