У Дубліні 39 країн підписали декларацію про європейську безпеку

Президент Франції Емманюель Макрон, який ініціював безпекову декларацію, та інші лідери під час зустрічі, присвяченій безпеці України, на саміті Європейської політичної спільноти у Дубліні (Ірландія), 12 листопада 2026 року.
Президент Франції Емманюель Макрон, який ініціював безпекову декларацію, та інші лідери під час зустрічі, присвяченій безпеці України, на саміті Європейської політичної спільноти у Дубліні (Ірландія), 12 листопада 2026 року.

На саміті Європейської політичної спільноти в Дубліні 12 листопада 39 країн (із 47-ми) ухвалили декларацію щодо ключових принципів європейської безпеки. Документ ініціювала Франція на тлі переговорів США, України і Росії про завершення війни, які порушують, зокрема, питання майбутньої архітектури безпеки в Європі.

«Позиція Європи щодо підтримки України абсолютно чітка. Тепер ми повинні чітко сформулювати наш власний мирний план і наше бачення майбутньої архітектури безпеки. І сьогоднішня декларація якраз визначає основні принципи в цьому питанні», – заявив президент Франції Емманюель Макрон 12 листопада перед початком саміту, анонсуючи підписання документа.

Один із центральних принципів декларації – будь-які рішення, що стосуються європейської безпеки, мають ухвалюватися за участю європейців.

Читайте також: Єврокомісар з оборони розповів, що думає про «архітектуру безпеки» з Росією

«Шлях до миру в Україні має визначатися за участю України, а будь-які питання, що впливають на європейську безпеку, мають вирішуватися за участю європейців», – йдеться в документі, з яким ознайомилося Радіо Свобода.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта на пресконференції за підсумками саміту наголосив, що Європа вже має сформовану архітектуру безпеки, яку Росія протягом останніх десятиліть намагалася підірвати силою.

«Європа відправила імперії та сфери впливу на смітник історії, і ми ніколи не дозволимо їм відродитися», – заявив Кошта.

Гарантії безпеки для України

У декларації держави-підписанти підтвердили підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів.

Вони також наголосили на необхідності надати Україні «надійні та дієві гарантії безпеки», щоб запобігти повторенню агресії в Європі. Країни, яких це стосується, підтвердили свій намір забезпечити такі гарантії.

«Безпека України є невіддільною частиною євроатлантичної безпеки, а майбутній розвиток стратегічної стабільності в Європі залежатиме від завершення війни в Україні», – зазначається в декларації.

Окремо документ закріплює право кожної держави самостійно визначати свої відносини з іншими країнами та вирішувати, чи вступати до міжнародних організацій і військових союзів.

Кошта також наголосив на цьому принципі: «Україна є суверенною державою, як і будь-яка інша держава Європи. Вона повинна залишатися вільною у виборі своїх союзів і партнерств».

Протидія безпековим ризикам

Декларація передбачає можливість обговорення нових механізмів управління безпековими ризиками в Європі, але лише після виконання необхідних умов і відновлення миру.

Йдеться як про військові ризики, так і про загрози, пов’язані з діями, які не досягають порогу збройної агресії.

Наголошується на необхідності зміцнювати оборону Європи від загроз з усіх напрямків, водночас окремо визнаючи небезпеку для країн, розташованих на східному фланзі (поблизу Росії).

Водночас підписанти підтвердили основоположні принципи європейської безпеки: непорушність кордонів, територіальну цілісність держав, невтручання у внутрішні справи, відмову від погроз силою і мирне врегулювання суперечок.

«Ці принципи міжнародного права й надалі визначатимуть позицію Європейського Союзу на будь-яких переговорах щодо миру в Україні та безпеки в Європі», – заявив Кошта.

Окремо держави підтвердили важливість свободи судноплавства, зокрема в Чорному морі, для глобальної продовольчої безпеки.

Хто підписав декларацію

Декларацію підписали 39 країн Європейської політичної спільноти із 47-ми. Серед них – Україна, Велика Британія, Норвегія, Молдова, Грузія і 26 із 27 держав Європейського Союзу. Болгарія – єдина із країн-членів ЄС, яка не приєдналася до декларації.

Серед країн Європейської політичної спільноти, які не підписали документ, також – Туреччина, Сербія, Азербайджан, Вірменія, Боснія і Герцеговина, Косово і Швейцарія.

Європейська політична спільнота – започаткований у 2022 році за ініціативою президента Франції Емманюеля Макрона формат зустрічей лідерів 47-ми європейських держав, зокрема тих, що є членами Євросоюзу, й тих, що не входять до ЄС, але розташовані на європейському континенті.

Саміти Європейської політичної спільноти проводять двічі на рік для обговорення спільних політичних і безпекових викликів.

  • Зображення 16x9

    Олена Абрамович

    Міжнародна оглядачка, кореспондентка Радіо Свобода та створеної Радіо Свобода мережі «Настоящее время». Теми: політика, заходи Євросоюзу та НАТО, життя українців у Бельгії, культура та кіно.


​
XS
SM
MD
LG