Експорт нафти з країн Перської затоки практично відновився до рівня, що передував війні з Іраном. За даними аналітичної компанії Kpler, з 1 до 28 вересня з регіону вивозили щонайменше 16,5 мільйона барелів нафти на добу – приблизно стільки ж, скільки до війни, якщо не враховувати експорт самого Ірану.
Маршрути постачання суттєво змінилися. До війни через Ормузьку протоку проходили 83% нафти, що експортується, у вересні близько 40% постачань пішли в обхід протоки – насамперед трубопроводами та альтернативними маршрутами через Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати. Безпосередньо через Ормуз проходили майже 10 мільйонів барелів на добу, або 60% постачання.
Зміна схем перевезень
За даними Kpler за серпень, понад 70% нафти, що пройшла через Ормузьку протоку, потім перевантажували з одного танкера на інший у затоці Омана. Деякі перевізники використовують судна для доставки нафти через протоку до більших танкерів, які очікують за її межами. Частина перевезень ведеться без страхування або на більш складних і дорогих умовах.
Попри відновлення експорту сирої нафти, дефіцит переробних потужностей зберігається. Ціни на дизельне паливо у Євросоюзі досягли рекордного рівня, значно зросли вони й у США. Ризики для судноплавства та додаткові витрати перевізників також зберігають у ціні нафти так звану воєнну премію.
Повернення до нормальної роботи ринку все ж немає
Експерти, опитані Іранською службою Радіо Свобода, вважають, що можливості Тегерана перешкоджати судноплавству в Ормузькій протоці знизилися. Цьому сприяють військовий супровід комерційних суден силами США та нові маршрути постачання.
При цьому аналітик енергетичних ринків Еллен Волд наголошує, що те, що відбувається, не можна вважати поверненням до нормальної роботи ринку: зберігаються ризики для судноплавства, високі витрати на страхування та залежність від американського військового захисту.
Форум