Російський лідер Володимир Путін 27 жовтня під час телефонної розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Ґаром Стьоре знову озвучив давні вимоги Москви щодо України, а також повторив твердження про те, що розширення НАТО є однією з «першопричин» війни, вказує у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW). Путін також заявив, що усунення цих «першопричин» має бути передумовою для будь-яких майбутніх мирних переговорів.
«Ця розмова стала першим прямим контактом Стубба з Путіним від моменту обрання президентом Фінляндії у 2024 році, а для Стьоре – першим контактом із Путіним від часу його вступу на посаду прем’єр-міністра Норвегії у 2021 році. Водночас для самого Путіна це був перший прямий контакт із європейськими лідерами після зустрічі зі словацьким прем’єр-міністром Робертом Фіцо 9 травня», – зазначають аналітики.
Стьоре повідомив, що розмова, яка мала тривати 20 хвилин, розтягнулася на 90 хвилин.
«Як повідомляється, Путін поділився зі Стуббом і Стьоре своєю оцінкою поточної ситуації в Україні й пояснив «першопричини» війни – так Кремль називає свої максималістські воєнні вимоги, які передбачають встановлення маріонеткового режиму в Україні і скасування членства в НАТО тих держав, що приєдналися до альянсу після 1997 року, – що фактично надавало б Росії право вето на внутрішню політику НАТО й обмежувало б суверенітет багатьох європейських держав у питанні вибору приєднання до альянсів», – йдеться у звіті.
Крім того, Путін, за повідомленнями, заявив Стуббу і Стьоре, що мирна угода має враховувати «реалії на місцях».
«Це ще один риторичний прийом, за допомогою якого Росія вимагає визнання окупованих українських територій частиною РФ як обов’язкової умови для припинення вогню або укладення мирної угоди. Джерело, близьке до Кремля, стверджує, що згадка Путіна про «реалії на місцях» свідчить про небажання Росії відступати від своєї мети – захоплення всього Донбасу», – кажуть в ISW.
Аналітики також наголосили, що Путін неодноразово озвучував вимоги, які виходять далеко за межі українського «поясу фортець» і Донецької області й можуть охоплювати всю територію України.
Стубб, Стьоре й Путін також обговорили питання «безпеки і стабільності» в Балтійському морі й Північній Європі. Лідери Фінляндії й Норвегії, «ймовірно, обговорювали дедалі частіші випадки вторгнення російських безпілотників у повітряний простір НАТО, диверсійні атаки й інші дії, що є частиною російської кампанії «нульової фази» – спрямованої на створення інформаційних і психологічних умов для майбутнього конфлікту з НАТО, – а також, ймовірно, прагнули стримати подальші ворожі дії з боку Росії», кажуть в Інституті вивчення війни.
27 жовтня стало відомо, що президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Ґар Стьоре провели телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним щодо війни РФ проти України. Як йдеться в заяві офісу Стубба, розмова стала продовженням зустрічі, що пройшла в Осло 20 жовтня, і була проведена за погодженням з Україною.
Стубб і Стьоре ініціювали цю розмову, щоб обговорити агресивну війну Росії проти України, а також дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни і зміцнення миру й стабільності в Європі, зазначили в офісі президента Фінляндії.
«Фінляндія й Норвегія межують із Росією. Вони є твердими прихильниками України. Метою розмови було донести до президента Путіна позицію щодо майбутніх переговорів, які можуть допомогти покласти край війні. Розмова стосувалася майбутніх зустрічей, що мають відбутися в Абу-Дабі. Стубб і Стьоре брали участь у розмові як лідери своїх країн і не виступали від імені всієї Європи», – йдеться в повідомленні.
Після розмови Стьоре і Стубба з Путіним президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з представниками Європи.
У Кремлі заявили, що Путін під час розмови сказав, що «досягнення справедливого довгострокового миру можливе лише за повного і безумовного врахування законних інтересів Російської Федерації».
Лідери країн Західної Європи здебільшого уникали контактів із Путіним відтоді, як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну проти України.
Кремль неодноразово звинувачував європейські уряди в розпалюванні війни – через надання зброї Україні. При цьому російська сторона протиставляла таку позицію підходу президента США Дональда Трампа, який контактував із Путіним і намагався сприяти укладенню мирної угоди, чого поки домогтися не вдалося.
Минулого тижня в Осло Стьоре і Стубб мали зустріч зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом і президентом України Володимиром Зеленським. Після цього Віткофф поїхав до Росії, де зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі.
У Кремлі після переговорів Путіна з Віткоффом заявили, що Росія готова відновити мирні переговори з Україною за посередництва США вже в листопаді – вперше з лютого. Як очікують, переговори відбудуться в Абу-Дабі (ОАЕ).
Президент України Володимир Зеленський заявив у зв’язку з цим, що гарантії безпеки для України у разі припинення бойових дій не можуть диктуватися російською стороною, а обмеження армії й питання суверенітету України не підлягають обговоренню. Зеленський також виступив проти послаблення міжнародних санкцій проти Росії.
В американському Інституті вивчення війни раніше заявляли, що зацікавленість Кремля в переговорах є вдаваною і має на меті не припинення війни в Україні, а отримання економічних поступок від Сполучених Штатів, щоб Росія могла й надалі цю війну фінансувати.
Як кажуть в ISW, Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, а прагне капітуляції України.
Форум