У ніч на 7 жовтня парламент обрав Юстину Широку-Пулу новою президенткою Косова. Це сталося завдяки політичній домовленості, досягнутій в останню мить, яка забезпечила підтримку законодавцями змін до законодавства, що обмежують повноваження Гаазького трибуналу з воєнних злочинів.
Таємне голосування розпочалося лише за шість хвилин до опівночі, депутати поспішали вчасно завершити вибори президента, аби уникнути автоматичного розпуску парламенту та чергових дострокових виборів.
Широка-Пула здобула 81 голос і отримала посаду вже в першому турі. Для обрання їй потрібно було отримати щонайменше 80 голосів у парламенті, що налічує 120 депутатів.
«Цей мандат не належить одній особі. Він належить нашим громадянам, нашим інституціям і державі, заради якої йшли на жертви стільки поколінь», – заявила Широка-Пула, звертаючись до парламенту після складення присяги.
Хоча вибори, здавалося б, допомогли уникнути політичної кризи, деякі експерти зауважили, що процес завершився вже через 12 хвилин після опівночі. Це створило підґрунтя для можливого юридичного оскарження результатів, хоча наразі про такі наміри не повідомлялося.
Голосування відбулося після дня політичного глухого кута у відносинах між правлячою партією прем’єр-міністра Альбіна Курті «Самовизначення» (Vetëvendosje) та опозиційною Демократичною партією Косова (PDK). Пізно ввечері Курті запропонував кандидатуру Юстини Широка-Пула – економістки та першої жінки, яка очолила Академію наук і мистецтв Косова. Лідер PDK Бедрі Хамза погодився з її кандидатурою та висунув Елізу Ходжу як опозиційну претендентку.
Раніше Широка-Пула обіймала посаду міністра енергетики та гірничодобувної промисловості (2008–2011 рр.) і була депутатом парламенту від PDK (2011–2014 рр.).
Безпосередньо перед виборами президента парламент у другому й остаточному читанні схвалив поправки до закону, що регулює діяльність Спеціалізованих палат Косова – за це рішення проголосували 88 депутатів.
Протестувальники, що зібралися біля будівлі парламенту, аплодували, коли депутати схвалили поправки.
Ці зміни суттєво звужують юрисдикцію Спеціалізованих палат Косова, обмежують максимальний термін ув’язнення 15 роками, вимагають відбування покарання на території Косова та надають право на президентське помилування особам, засудженим остаточними судовими рішеннями. Законодавчий акт також звужує часові межі юрисдикції суду до періоду з 1 липня 1999 року по 31 грудня 2000 року, виключаючи час воєнних дій, і обмежує його повноваження розглядом правопорушень, безпосередньо пов’язаних із ймовірною торгівлею органами в місцях утримання під вартою, згаданих у звіті Ради Європи 2011 року.
Ухвалення парламентом не означає автоматичного набуття змінами чинності. Юридичні експерти застерігають, що Косово має дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань, а самі поправки можуть стати предметом перевірки на відповідність конституції.
Партія PDK внесла цю пропозицію після того, як 16 вересня чотирьох колишніх лідерів Армії визволення Косова було визнано винними у воєнних злочинах. Зокрема, колишній президент Хашим Тачі отримав 25 років ув’язнення. Утім, усіх чотирьох було виправдано за іншими звинуваченнями у злочинах проти людяності. Сторона захисту заявила про намір подати апеляцію.
Суперечка розгорталася на тлі протестів із вимогою ухвалити закон про діяльність суду. 5 жовтня деякі демонстранти кидали скляні пляшки та піротехніку, а поліція застосувала сльозогінний газ і водомети для розгону натовпу біля будівлі парламенту.
За даними поліції, шестеро правоохоронців зазнали поранень, 11 цивільних осіб звернулися по медичну допомогу.
Президент Косова обіймає посаду протягом п’яти років, цей термін починається з моменту складання присяги в парламенті.
Форум