У центрі Києва 1 лютого мусульманки в хіджабах посеред дня роздавали квіти перехожим дівчатам. Так вони привертали увагу до Дня хіджабу, який відзначається в перший день останнього місяця зими. Організатором зібрання виступила Всеукраїнська асоціація мусульманок, активістки якої і взяли участь в акції. Також в організації зазначили, що подібні заходи відбуваються не тільки в Києві.
1 лютого відзначають День хіджабу, одна з цілей якого – підтримати право жінок носити цей елемент одягу. Це свято почали відзначати у 2013 році. Заходи з нагоди дня хіджабу проводяться щороку в 140 країнах світу, щоб підтримати жінок усіх релігій, які носять хустку.
Ідея створення свята народилася у мусульманки на ім’я Назмі Кхан. Її сім’я переїхала з Бангладеш до США, де не відмовилася від своїх релігійних переконань. Дівчина в хіджабі зазнала нерозуміння з боку суспільства. Тому вона вирішила розповідати про історію, традиції та правильне носіння хіджабу. Пізніше вона запропонувала створити свято на честь хіджабу, щоб побороти негативні стереотипи про іслам.
Згідно з релігійними правилами, цей одяг зобовʼязані носити мусульманки. Хіджаб зазвичай складається з двох частин. Боне або амірка – головний убір, який допомагає тримати волосся у купі. Ззовні – хустка. Спершу її закріплюють під підборіддям. А потім обкручують навколо голови і так фіксують. Обличчя при цьому залишається відкритим.
Одяг, що приховує голову, обличчя і тіло жінки, обовʼязковий в Афганістані (бурка), Саудівській Аравії (нікаб), Ірані (чадра).
1925 року Туреччина стала першою мусульманською країною, яка офіційно заборонила носити жінкам хіджаб. 2008 року цю заборону скасували.
У восьми країнах ЄС – Австрії, Бельгії, Болгарії, Данії, Франції, Німеччині, Італії та Іспанії – діють закони, які забороняють у певних місцях носити головні убори та елементи одягу, що закривають обличчя.
У Казахстані, Узбекистані, Таджикистані, Туркменистані та Азербайджані хіджаби заборонені у школах.
