Німеччина 15 квітня зупинила свої три останні ядерні реактори, відмовившись від атомної енергетики, повідомляє агенція AFP.
У той час як багато західних країн збільшують свої інвестиції в атомну енергетику, щоб зменшити свої викиди, Німеччина достроково поклала кінець своїй ядерній епосі.
Це «кінець ери», заявила енергетична компанія RWE у заяві незабаром після опівночі, підтвердивши, що три реактори були відключені від електромережі.
Найбільша економіка Європи намагалася залишити позаду атомну енергетику з 2002 року, але поступову відмову було прискорено колишнім канцлером Ангелою Меркель у 2011 році після аварії на атомній електростанції Фукусіма в Японії.
Проте запланований на кінець 2022 року вихід Німеччини з ядерної програми був відкладений через скорочення поставок російського газу. Берлін також запустив деякі свої законсервовані електростанції, що працюють на вугіллі, щоб покрити потенційну прогалину, утворену нестачею газу.
Складна енергетична ситуація посилила внутрішні заклики відкласти відмову від ядерної енергетики. Фрідріх Мерц, лідер опозиційної партії ХДС, заявив, що відмова від ядерної енергетики є результатом «майже фанатичного упередження». Зовнішні спостерігачі були також роздратовані тим, що Німеччина наполягає на виході з ядерної енергетики, одночасно збільшуючи використання вугілля.
Уряд тримає енергетичну ситуацію «під контролем», запевнив міністр економіки та енергетики Роберт Габек, заповнивши газові сховища та збудувавши нову інфраструктуру для імпорту скрапленого природного газу, щоб подолати розрив, утворений російськими поставками.
Натомість міністр зосереджений на тому, щоб до 2030 року Німеччина виробляла 80 відсотків своєї енергії з відновлюваних джерел. З цією метою канцлер Олаф Шольц закликав встановити «чотири-п’ять вітряних турбін на день» протягом наступних кількох років – це важке завдання, враховуючи, що лише 551 було встановлено минулого року.
