У Дніпрі 10 вересня відкрили музей уродженця міста Вадима Сідура – скульптора, художника, поета, представника авангарду ХХ століття. За радянської влади його творчий доробок не був поцінований на батьківщині, натомість митець був відомий у світі.
Музей розгорнули в приміщенні навчально-виховного комплексу №33, де була школа, у якій він навчався. Захід приурочили до Дня міста, який відзначатимуть 11-12 вересня.
Сідур залишив після себе понад пів тисячі скульптур, 2 тисячі графічних робіт, збірку віршів, книгу, кінофільм. У багатьох країнах світу встановлені створені ним пам’ятники.
Однак, як розповіли організатори музею, основна проблема створення експозиції полягала у тому що, в Україні немає авторських робіт Вадима Сідура. Вихід знайшли: репліки його творів зробили молоді українські скульптори та гравери.
Надія Отряжа була серед цих молодих авторів. Каже: твори Сідура шукали в каталогах, також консультувалися з мистецтвознавцями.
«Тут представлені роботи з металу, з кераміки, з гіпсу, з дерева, техніка гарячої емалі, графіка. Це ті матеріали, з якими працював Сідур. І ми тяжіли до них, ми не використовували пластик чи якісь сучасні матеріали», – розповіла вона.
У музеї також представили світлини Вадима Сідура, які надав його прижиттєвий біограф Карл Аймермахер.
Сідур не був дисидентом, але його творчість не вписувалася в канони радянського мистецтва, каже мистецтвознавець Володимир Маліков.
«Вадима Сідура не можна однозначно назвати художником-дисидентом, який складав би яскраву конфронтацію офіційному мистецтву, але це художник, який обрав свій шлях», – зазначив він.
Музей у Дніпрі створили коштом міського бюджету. Відвідування буде безкоштовним, але потрібен попередній запис.
Вадим Сідур народився у 1924 році у Катеринославі (нині – Дніпро). Був учасником Другої світової війни, брав участь у форсуванні Дніпра та звільненні міста від окупантів. Був тяжко поранений, довго лікувався. Опісля війни жив і працював у Москві. Світове визнання здобули його антивоєнні твори, зокрема встановлені у Німеччині ще за життя автора. Так, у Берліні є його пам’ятник жертвам одного із найбільших концтаборів «Треблінка».
Творчість Сідура у 1960-70-х роках ХХ століття не отримала офіційного «обрямсу» в СРСР, адже він відхилився від усталених канонів «соцреалізму». Сідур помер на 61-у році життя від третього інфаркту та отриманих у роки війни ран.
