Міністерство внутрішніх справ перевірить інформацію з розслідування «Схем» (Радіо Свобода) про те, що тисячі камер відеоспостереження по всій Україні – встановлені на вулицях міст, на державних і приватних об’єктах – роками могли передавати дані на сервери в Росії. Про це заявив очільник відомства Ігор Клименко в ефірі телемарафону «Єдині новини».
Він запевнив, що у міністерстві перевірять інформацію, оприлюднену журналістами у розслідуванні.
«Інформація, яка була висвітлена в журналістському розслідуванні, звичайно, вона потребує ретельного дослідження й вивчення. І це питання не тільки до спеціальних служб. Це питання до комунальних служб, які встановлювали ці камери», – сказав Клименко.
«Звичайно, це недопустимо, коли будь-яка камера, навіть гіпотетично, може бути підключена і передавати інформацію, тим паче під час війни, в будь-яку країну», – додав міністр.
Він пообіцяв, що до комплексної перевірки можливого доступу російських спецслужб до даних із українських камер, будуть залучені, в тому числі, представники військових адміністрацій.
«Попереду в нас дуже велика робота, щоб перевірити цю інформацію. Ще раз технічно, разом із відповідним технічним персоналом військових адміністрацій, подивитися на цю проблему, – зауважив Клименко. – Ми завжди уважно слідкуємо і за розслідуваннями, і за повідомленнями громадян, тому в найближчий час ми дамо спільну відповідь щодо подальшого технічного захисту інформації, в тому числі, з відеокамер».
Міністр запевнив, що у тих системах фіксації, які адмініструє МВС, зокрема на автомобільних дорогах, немає подібних вразливостей.
«У МВС наші технічні працівники чітко говорять, що наша інформація не могла потрапити на будь-який сервер іншої країни. Система комплексного захисту інформації у нас доволі надійна», – сказав Ігор Клименко.
У розслідуванні журналісти «Схем» разом зі спеціалістами з кібербезпеки провели експеримент, який показав, що відео з тисяч камер відеоспостереження, встановлених по всій Україні, за допомогою російського програмного забезпечення TRASSIR – перш ніж потрапити на телефон чи комп’ютер споживача – потрапляє на сервери, які розташовані в Москві і належать компаніям, що мають зв’язки з ФСБ РФ.
Це фірми «Диджитал Нетворк», клієнтами якої є найбільший російський пошуковик Яндекс і федеральний канал «Звезда», та «ВК» – що, зокрема, є власницею забороненої в Україні російської соцмережі «Одноклассники» і сервісу електронної пошти Мail.ru. «Диджитал Нетворк» офіційно надавала послуги з підключення інтернету щонайменше з 2015 по 2017 роки військовій частині №43753 зі структури ФСБ РФ, більш відомій в Росії під назвою як «Центр захисту інформації та спеціального зв’язку ФСБ РФ».
Камери з софтом TRASSIR, йдеться у розслідуванні, останні два десятиліття масово закуповували і встановлювали як державні підприємства – зокрема, ЧАЕС, Адміністрація морських портів, так і приватний бізнес – наприклад, «Нова пошта», «Велика кишеня». Купували ці камери і пересічні українці для встановлення у своїх приватних оселях.
Використання цієї російської технології українська держава обмежила лише 27 лютого 2022 року, заблокувавши доступ до мільйонів російських IP-адрес. В СБУ зазначили, що звертали на цей софт увагу ще у 2020 році. Тоді Львівська ОДА оголосила тендер на закупівлю камер з російським софтом, а спецслужба попередила, що програмне забезпечення дозволяє розпізнавати «номерні знаки авто, залізничні номери на потягах, обличчя водіїв та пасажирів» і що це «могло бути використано для отримання інформації про пересування військової техніки залізничним транспортом та загальними автошляхами». Через це тендер скасували.
«Але на ситуацію з використанням TRASSIR на всій території України це майже не вплинуло», – йшлося у розслідуванні.
У відповіді на запит «Схем» також стало відомо, що у травні 2022-го, вже у розпал великої війни, Держспецзв’язку попередило «органи сектору безпеки й оборони» про те, що «компанія «TRASSIR/DSSL» співпрацює з федеральними міністерствами і службами сектору безпеки РФ».
Наразі залишається й інший ризик, йдеться у розслідуванні: TRASSIR може повернутися на український ринок під виглядом закордонного продукту – зокрема, AziGuard від румунської компанії AziTrend. Це румунське ПЗ, але судячи з рекламних роликів компанії, складається з софту TRASSIR. Український постачальник «ТРАССІР ЄС», як повідомила у коментарі його керівниця, вже з ними співпрацює.
Форум