У Дніпропетровську у двох районних радах, Жовтневій та Кіровській, 13 серпня ввечері відбулися громадські слухання щодо перейменування міста та вулиць. Це перші громадські слухання із серії запланованих владою до кінця серпня, і перші в історії міста з такого питання.
У залі Жовтневої райради зібралися переважно люди пенсійного віку, зала була заповнена наполовину. Думки розділилися: серед присутніх були як прихильники топонімічних змін, так і супротивники будь-якого перейменування. Ще частина людей попри закони «про декомунізацію» вимагала зберегти Дніпропетровську його ім’я, змінивши смислове наповнення.
Як зазначив член комісії з питань топоніміки Дніпропетровської міськради, громадський активіст Олег Черненко, за підрахунками комісії, близько 30% вулиць у Дніпропетровську названі в дусі комуністичної пропаганди. За його даними, із понад 2,5 тисяч топонімічних назв у місті «700 з лишком названі на лад комуністичної пропаганди».
Та перейменувати стільки об’єктів неможливо, каже Черненко і додає: закони про «декомунізацію» визначають, що під перейменування мають підпасти тільки вулиці, площі та інші об’єкти, названі іменами більшовицьких та компартійних діячів не нижче районного масштабу.
Зокрема, як зазначив Олег Черненко, Жовтневому району міста, з якого розпочались громадські обговорення питання, пощастило: історичні назви багатьох вулиць відомі, вони не викликають заперечень і їх можна відродити. Так, історична назва вулиці Чекістів – Переможна, Комсомольського острова – Монастирський тощо. Назва самого району теж потребує зміни, пропонується як варіант – Соборний.
До кінця серпня громадські слухання щодо перейменування мають відбутись в усіх районах міста. Рішення щодо нових назв вулиць має ухвалити міська рада до 21 листопада, а рішення щодо назви самого міста – Верховна Рада України.
За офіційними даними, у Дніпропетровську підлягає перейменуванню понад 300 вулиць, більшість районів міста й саме місто.
У квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, у травні його підписав президент Петро Порошенко.
