Інтернет-відеосервіс YouTube ненадовго заблокував у понеділок фільм російського опозиціонера й борця з корупцією Олексія Навального, в якому йдеться про корупційні оборудки генерального прокурора Росії Юрія Чайки і його родини, через «порушення авторського права», але невдовзі відновив цей доступ.
Зі скаргою до сервісу звернувся фотограф і кінооператор Данієль Лопес-Паульяда зі Швейцарії.
В інтерв’ю Радіо Свобода він підтвердив, що подав скаргу через те, що у фільмі був використаний його відеоматеріал без його дозволу, але відмовився уточнити, що саме мав на увазі, заявивши, що нині не може про це говорити.
Як пишуть російські засоби інформації, найімовірніше, мало йтися про використані у фільмі кадри готелю, співвласником якого є один із синів Чайки Артем, що має постійне мешкання у Швейцарії, з рекламного ролика цього готелю. За даними Навального, частка в цьому готелі на одному з грецьких островів була куплена за кошти, здобуті незаконним шляхом.
Сервіс YouTube не відповів на запити Радіо Свобода, але через деякий час відновив доступ до фільму.
Відео: Алексей Навальный
У фільмі-розслідуванні російського Фонду боротьби з корупцією під керівництвом Олексія Навального йдеться про ділові оборудки членів родини Юрія Чайки, зокрема, двох його синів Артема й Ігоря, а також низки чільних працівників прокуратури, які, за словами авторів фільму, погрузли в корупції і побудові бізнесу «на здирництві, «відкатах» і рейдерстві». Крім того, у фільмі йшлося про зв’язки бізнес-партнерки одного з синів генпрокурора Артема Чайки, Ольги Лопатіної, з дружинами широко відомих у Росії бандитів зі станиці Кущовської на Кубані, що вбили 2010 року 12 людей, а також, як з’ясувало слідство, здійснили ще велику кількість особливо тяжких злочинів – убивств, зґвалтувань, грабунків, вимагань тощо, – роками діючи під прикриттям російських силовиків.
Генпрокурор Росії назвав це розслідування замовним, а факти з нього брехливими. Навальний і його фонд подали через це кілька позовів до Чайки про захист честі й гідності, але суди відмовляються їх приймати, знаходячи для цього різноманітні підстави.
Майже 44-хвилинний фільм був оприлюднений 1 грудня, і відтоді, за даними опитування соціологічного «Левада-центру», ще за станом на 23 грудня про нього тим чи іншим чином дізналося майже 40 відсотків росіян: 5 відсотків дивилися його і ще 33 сказали, що принаймні чули про нього; при цьому 66 відсотків із тих опитаних, хто бачив фільм, вважають зміст фільму правдою (27 відсотків) чи схожим на правду (39 відсотків).
