Грузія привітала рішення Міжнародного кримінального суду відкрити розслідування про злочини на території цієї країни в 2008 році.
Міністр юстиції Грузії Теа Цулукіані заявила, що розслідування суду стане можливістю для Тбілісі довести, що Москва і проросійські сепаратисти в Південній Осетії «проводили етнічні чистки грузинів» і відповідальні за вбивство грузинських в’язнів війни.
27 січня Міжнародний кримінальний суд дозволив прокуророві цього суду почати розслідування щодо злочинів, які могли бути скоєні на території Грузії 2008 року.
На думку суддів, є достатні підстави вважати, що у згаданій ситуації могли бути скоєні такі злочини проти людяності, як убивства, насильні переселення і переслідування, і такі воєнні злочини, як напади на цивільне населення, невиправдані вбивства, свідомі напади на миротворців, знищення майна і мародерство.
Улітку 2008 року становище на адміністративній межі між сепаратистським регіоном Грузії Південною Осетією і рештою країни різко загострилося. Сепаратисти значно наростили обстріли територій, підконтрольних Тбілісі. Зокрема, 7 серпня внаслідок одного з таких артилерійських обстрілів із боку сепаратистів були вбиті двоє й поранені п’ятеро членів грузинського миротворчого контингенту.
У відповідь грузинські війська в ніч на 8 серпня завдали масованих ударів по позиціях сепаратистів, але цілили й загалом по головному місту регіону Цхінвалі, з якого сепаратисти наперед евакуювали жінок і дітей. Удару зазнав і будинок російських миротворців у Цхінвалі з метою ліквідувати навідника артилерії сепаратистів, який безперешкодно працював на даху; семеро російських військових загинули, понад 30 були поранені.
У відповідь Росія того ж дня пішла на Тбілісі війною під приводом захисту своїх громадян і протягом п’яти днів окупувала значну частину Грузії. Південна Осетія, а також інший сепаратистський регіон Грузії Абхазія так і залишилися окупованими після відступу російських військ із решти Грузії, в них були здійснені примусові вигнання майже 20 тисяч тамтешніх грузинів за національністю, які в Південній Осетії становили до третини населення, і вбивства ще понад сотні, їхнє майно було розграбоване, а житло знищене.
