Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман заявив, що парламент наступного пленарного тижня розгляне, серед іншого, законодавчі зміни, спрямовані на виконання плану дій лібералізації Європейським союзом візового режиму для України.
Як сказав він в інтерв’ю парламентському телеканалові «Рада», яке цитує прес-служба Верховної Ради, ще залишилося одне таке рішення – внесення поправок до закону про електронне декларування. «Треба його вже завершити і поставити в цьому питанні крапку», – сказав Гройсман.
Раніше у п’ятницю він підписав і передав на розгляд президентові закон щодо електронного декларування статків для державних службовців, ухвалений наразі у вигляді, що не відповідає вимогам ЄС.
Ці зміни до закону про запобігання корупції, ухвалені парламентом 16 лютого, з одного боку, скасовують норму, внесену до закону про державний бюджет на 2016 рік, відповідно до якої запровадження електронного декларування доходів чиновників було відкладене до 1 січня 2017 року, але з іншого, відтерміновують запровадження кримінальної відповідальності за подання неправдивих відомостей у деклараціях. Тоді відразу після ухвалення, 17 лютого, комітет Верховної Ради з питань запобігання й протидії корупції рекомендував парламентові скасувати результати голосування за цей закон, але цього так і не зробили.
Запровадження електронного декларування чиновниками є однією з умов, яку Україна мала виконати для запровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Тим часом у ЄС уже багато разів заявляли, що й нинішня версія закону не відповідає ні міжнародним стандартам, ні вимогам, виконання яких було передумовою візової лібералізації.
Раніше у п’ятницю прес-служба президента України повідомила, що Петро Порошенко в телефонній розмові з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером «погодили наступні кроки для запровадження безвізового режиму для українців».
«Співрозмовники обговорили зміни до закону про електронне декларування і привітали досягнення компромісу в переговорах України та Єврокомісії щодо внесення цих змін. Жан-Клод Юнкер висловив сподівання щодо позитивного рішення Верховної Ради щодо законодавчого врегулювання питання електронного декларування у відповідності до стандартів ЄС, що стане значним кроком уперед у реалізації антикорупційної політики і дозволить Україні за кілька років інтегруватися до Європейського союзу», – мовилося в повідомленні.
У чому саме полягає компроміс, не повідомлено. Прес-служба Єврокомісії про цю розмову не інформувала.
9 березня Європейська комісія запропонувала зняти візові вимоги для громадян Грузії для короткотермінових подорожей до «шенгену», але не зробила такої пропозиції щодо України, як сподівалися раніше. Як заявив тоді єврокомісар із питань міграції, внутрішніх справ і громадянства Дімітріс Аврамопулос, «ми й далі позитивно працюємо над тим, щоб внести й Україну до безвізового списку наступними місяцями».
Таким чином, Європейський союз, який уже раніше ухвалив у принципі рішення надати українцям у майбутньому безвізовий режим, констатувавши 18 грудня 2015 року виконання Україною технічних критеріїв для запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок її громадян, як і очікували останнім часом, відклав термін остаточного затвердження ухвали про це, роз’єднавши ці терміни для Грузії і України, хоча спершу були сподівання, що обом країнам безвізовий режим нададуть разом.
Причиною є те, що Україна так і не виконала всіх своїх зобов’язань, у першу чергу щодо боротьби з корупцією, які мала виконати для отримання безвізового режиму. Серед таких невиконаних зобов’язань – закон про електронне декларування статків державних службовців, що ухвалений у вигляді, який суперечить вимогам Євросоюзу, чи той факт, що в Україні досі не працює Національне агентство з протидії корупції.
На надання Україні безвізового режиму до країн-членів Європейського союзу очікували спершу з другої половини 2015 року, потім із початку нинішнього, 2016 року, потім із середини 2016-го, потім принаймні з кінця. Останнім часом у ЄС говорять уже про початок 2017 року як термін можливого реального запровадження безвізового режиму для українців. Та, з іншого боку, у Брюсселі припускають, що наступними місяцями Україну можуть знову об’єднати в цьому процесі з Грузією, якщо Київ таки виконає необхідні умови.
