Україна намагається стати частиною «Програми посилених можливостей для особливих партнерів НАТО». Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, про це стало відомо в Брюсселі на засіданні комісії Україна-НАТО. Швеція і Фінляндія є прикладами такої взаємосумісності за стандартами альянсу: країни не є членами організації, але їхні сектори оборони й безпеки настільки гармонізовані із натівськими, що між ними практично немає різниці. На підступах до подібного співробітництва перебуває й Грузія.
«Програма посилених можливостей для особливих партнерів НАТО» – це дуже тісний спосіб взаємодії і відповідності єдиним стандартам, тож країни-союзниці альянсу будуть дуже ретельно розглядати заявку, надіслану президентом України на ім’я генерального секретаря НАТО, пояснив у Брюсселі заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко.
«Це дуже складний і вибагливий механізм, який потребуватиме з нашого боку і з боку НАТО серйозної взаємодії. Однією з великих перешкод була відсутність технічної угоди про обмін таємною інформацією. 28 вересня в Брюсселі буде підписана ця технічна угода, яка дозволить вивести нашу взаємодію в сфері секретної інформації на зовсім інший рівень. Це була технічна перепона, яка не дозволяла нам багато чого», – сказав Пристайко.
У штаб-квартирі НАТО відбулося чергове засідання Комісії Україна-НАТО на рівні дипломатів. Серед головних питань розглядалася безпекова ситуація в і навколо України, ситуація в анексованому Росією Криму, розвиток «мінського», «нормандського» процесів.
Інша ключова тема розмов у Брюсселі за участі заступника міністра закордонних справ Вадима Пристайка стосувалася планів і перспектив співробітництва України і НАТО за результатами Варшавського саміту альянсу. Зокрема, йшлося про удосконалення змісту річних національних програм, над якою в Києві працює спеціальна робоча група, і до якої планують ширше долучити експертів НАТО. Представники Північноатлантичного союзу й України також шукали відповідь на питання, як ефективніше і швидше (не за вісім місяців, як це було у випадку Грузії) налагодити реалізацію Комплексного пакету допомоги НАТО Україні, який охоплює 40 різноманітних напрямків.
На засіданні комісії також провели консультації щодо того, як ширше залучати радників й експертів НАТО до координації євроатлантичної інтеграції України.
У грудні 2014 року Верховна Рада України підтримала президентський законопроект про відмову України від позаблокового статусу. У НАТО наголошують, що позиція союзу залишається незмінною: Україна має право на вступ, коли Київ висловить бажання вступати і виконає необхідні умови. Натомість Росія вимагає «гарантій невступу України в НАТО».
