Доступність посилання

19 Грудень 2017, Київ 00:46

У Туреччині попередньо заявили про підтримку конституційних змін на референдумі


На дільниці у Стамбулі рахують голоси, 16 квітня 2017 року

У Туреччині після проведеного раніше в неділю референдуму про конституційні зміни повідомили, що за результатами підрахунку голосів на 87 відсотках дільниць 52,9 відсотка порахованих голосів були віддані на підтримку цих змін, 47,1 відсотка були проти.

Явка на референдум, за даними на цей час, склала понад 73 відсотки, повідомили виборчі посадовці через дві години після закриття дільниць для голосування.

При цьому з продовженням підрахунку відсоток «за» постійно падає, натомість зростає відсоток тих, хто проголосував проти змін. Зокрема, за даними після підрахунку з 25 відсотків дільниць, за зміни було майже 63 відсотки, а за даними з 51 відсотка дільниць – уже 57,5 відсотка учасників.

На повні неофіційні результати очікують пізніше в неділю. Для схвалення змін потрібна проста більшість голосів учасників.

На референдумі голосували щодо затвердження змін до Конституції, що мають на меті значно розширити повноваження президента і перетворити державу на президентську за формою урядування з нинішньої парламентської, що стало б найглибшою конституційною зміною від самого створення сучасної Турецької Республіки 1923 року.

У разі затвердження чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган також отримає право з 2019 року ще двічі балотуватися на президентську посаду на наступні десять років, до 2029-го, бо його дотеперішнє президентство вже не буде рахуватися в обмеження у два терміни на посаді.

Зміни передбачають, що президент із нині переважного символічного голови держави перетворюється на потужного діяча, що має також сам створювати і очолювати уряд (посаду прем’єр-міністра пропоновано скасувати). До президента також мають перейти деякі нинішні повноваження уряду. Він також не буде змушений припиняти своє партійне членство, як то є нині.

Загалом 18 пунктів конституційних змін були винесені на голосування єдиним пакетом, що передбачало вибір відповіді «Так» чи «Ні» на запитання про схвалення цих змін.

У разі схвалення зміни мають набути чинності з часу обрання нових парламенту і президента в листопаді 2019 року, якщо чинний парламент не ухвалить провести позачергові вибори раніше.

Останні соціологічні опитування переважно свідчили, що зміни будуть затверджені з незначною перевагою, після активної кампанії влади Туреччини на їхню підтримку; критики і правозахисники заявляли, що при цьому їхні голоси проти змін нерідко придушувалися, в першу чергу тим, що їм не давали слова в державних, підконтрольних державі і провладних засобах інформації й іншими способами перешкоджали доносити свою позицію.

Сам Ердоган, проголосувавши на дільниці у Стамбулі неподалік свого дому, знову заявив журналістам, що голос «так» є голосом «за зміни і перетворення», і додав, що вірить у «демократичний здоровий глузд» турецького народу.

Прем’єр-міністр Біналі Йилдирим, який теж агітував за зміни, сказав, голосуючи у провінції Ізмір на заході країни, що влада, незалежно від результату голосування, буде поважати його, але наголосив, що сподівається на «очікуваний результат».

Представники влади заявляли, що зміни і запровадження сильного президентства мають забезпечити країні стабільність і розквіт і необхідні після минулорічної спроби перевороту і в час посилення нападів курдських сепаратистів і терактів інших екстремістських сил та за умов напливу біженців із сусідньої Сирії.

У час, коли йшло голосування в неділю, дві людини загинули в бійці біля виборчої дільниці у провінції Діярбакир на південному сході Туреччини. Засоби інформації повідомили, що то була бійка між членами двох родин через «розбіжності в політичних позиціях».

У Туреччині різні сили висловлювали протилежні позиції напередодні референдуму: владна Партія справедливості і розвитку просувала схвалення конституційних змін, більшість опозиційних партій були проти. В одній із опозиційних партій, Партії національного руху, керівництво було за зміни, але група депутатів парламенту від неї агітувала проти. Критики називали пропоновану нову систему влади «виборною диктатурою», в якій по суті не буде розподілу повноважень між гілками влади, бо вона залишить парламент без реальної законодавчої влади і без можливості дієво вимагати відповідальності президента в разі зловживань із його боку.

Схожі застереження висловлювали в Раді Європи, де також висловили сумнів, чи нові зміни не зруйнують принципу розподілу повноважень між гілками влади, систему стримувань і противаг між ними і незалежність судової системи, що, як наголосили в Раді Європи, є «передумовою для демократичного суспільства».

Міжнародні правозахисники називали пропоновані зміни велетенською загрозою для прав людини, принципу верховенства права і демократичного майбутнього Туреччини загалом, бо, за їхніми словами, ці зміни передбачають зосередження в руках Ердогана «необмеженої й безконтрольної влади».

А в Організації з безпеки і співпраці в Європі звернули увагу, що кампанія і саме голосування відбулися за умов чинного надзвичайного стану, що діє в Туреччині з часу невдалого перевороту в липні 2016 року і значно обмежив засадничі свободи людини.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG