Вчені з’ясували, що загибель мільйонів ацтеків на сучасній території Мексики і частині Гватемали у XVI столітті могла бути спровокована бактерією Salmonella enterica, яка викликає кишкову лихоманку.
Міжнародне дослідження, проведене Інститутом людської історії імені Макса Планка, Гарвардським університетом, Національним інститутом антропології й історії Мексики й Тюбінгенським університетом, було опубліковане 15 січня у виданні Nature Ecology and Evolution. Вчені використали нове програмне забезпечення для аналізу даних.
У 1545 ацтеки в Мексиці спалахнула епідемія, яку мовою ацтеків назвали cocoliztli. У хворих була лихоманка, головний біль, кровотеча з очей, носа і рота. Смерть наступала протягом трьох-чотирьох днів. 15 мільйонів людей (приблизно 80% населення) загинули від епідемії за п’ять років. Другий спалах цієї епідемії у 1576-1578 роках призвів до загибелі половини населення, що залишилося.
Вчені проаналізували ДНК скелетів людей, які знайшли на цвинтарі, де ховали померлих під час епідемії cocoliztli. За даними фахівців, вони виявили сліди бактерії Salmonella enterica, яка є різновидом Paratyphi C. Вона відома тим, що викликає кишкову лихоманку, прикладом якої є черевний тиф.
При цьому вчені заявляють, що, можливо, під час аналізу якісь патогени не були виявлені або були зовсім невідомими. «Ми не можемо з упевненістю сказати, що Salmonella enterica є причиною епідемії cocoliztli. Ми вважаємо, що її слід вважати головною імовірною підставою», – заявила одна з дослідників Кірстен Бос.
«Cocoliztli у 1545-1550 роках була однією з багатьох епідемій, які уразили Мексику після прибуття європейців. Це була друга з трьох епідемій, які призвели до найбільших втрат серед населення», – заявила агенції AFP Ашільд Вагене з Університету Тубінгена в Німеччині.
«Причина цієї епідемії обговорювалася істориками протягом понад століття, і тепер ми можемо надати прямі докази через використання стародавньої ДНК, щоб з’ясувати давнє історичне питання», – додала вона.
Спалах cocoliztli вважають однією з найбільш смертоносних епідемій в історії людства після бубонної чуми, яка призвела до загибелі 25 мільйонів людей у Західній Європі (приблизно половини населення регіону) в XIV столітті.
Європейські колонізатори привезли хворобу в Новий Світ, де місцеве населення не мало імунітету до завезених вірусів і бактерій.
