Родичі незаконно утримуваних у в’язницях Росії і окупованого Криму українців 21 травня провели акцію з вимогою розповісти деталі можливого обміну між Україною і Росією. На акції під назвою «Пане президенте, поговоріть з нами» під Офісом президента України зібралося понад півтора десятка людей. В руках вони тримали фотографії українців, які опинилися за ґратами, а також банер із написом «Пане президенте! Досить обіцянок – дійте! Звільніть наших рідних!»
Акція стала продовженням фейсбук-флешмобу #ПоговорітьЗНами, який у квітні 2020 року провели сім'ї ув'язнених за політичними мотивами українців. Дружини, матері і діти вимагають від президента України розповісти, чи відбудеться обмін за формулою «всіх на всіх».
«З початку цього року зникла будь-яка комунікація з родичами політв’язнів. Ми не знаємо, що відбувається з переговорним процесом і які перспективи можливого нового обміну. Раніше ми проводили в Офісі президента робочі групи, а зараз всю інформацію отримуємо зі ЗМІ», – розповів один з організаторів акції, голова «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець.
Учасники акції чекали на зустріч з президентом України Володимиром Зеленським. Вони також намагалися зв'язатися по телефону з прессекретарем українського президента Юлією Мендель, однак вона не взяла слухавку.
Як проходила акція, дивіться у фотогалереї Крим.Реалії.
Фоторепортаж: родичі політв’язнів провели акцію під Офісом президента України
1
2
Таксист і активіст Автомайдану Володимир Якименко з села Чаплинка Херсонської області займався тим, що перевозив кримчан, які виїжджали з території окупованого півострова на материк України.
11 червня 2017 року російські силовики затримали його при перетині адмінкордону і звинуватили в перевезенні наркотиків. Дружина Якименка в ефірі «Громадського радіо» заявила, що чоловіка катували, вимагаючи розповісти про розташування українських військ поблизу окупованого півострова. Якименка засудили до 15,5 років колонії і етапували з Криму до колонії в місті Пугачов Саратовської області Росії, де він відбуває покарання нині.
Постійне представництво України при ООН публікувало ім'я Якименка в списку кримчан, чиї права, на думку української дипмісії, грубо порушує Росія
11 червня 2017 року російські силовики затримали його при перетині адмінкордону і звинуватили в перевезенні наркотиків. Дружина Якименка в ефірі «Громадського радіо» заявила, що чоловіка катували, вимагаючи розповісти про розташування українських військ поблизу окупованого півострова. Якименка засудили до 15,5 років колонії і етапували з Криму до колонії в місті Пугачов Саратовської області Росії, де він відбуває покарання нині.
Постійне представництво України при ООН публікувало ім'я Якименка в списку кримчан, чиї права, на думку української дипмісії, грубо порушує Росія
3
4
Жителя Лубен Полтавської області, юриста Ігоря Кияшка затримали 10 квітня 2018 року в Нижньому Новгороді, коли той приїхав туди по ліки для свого сина. У цьому російському місті розташований фармацевтичний завод, який випускає потрібний препарат.
Кияшка визнали винним у «шпигунстві і спробі контрабанди частин двигуна військового літака». Нижньогородський обласний суд у Росії засудив Кияшка до восьми років колонії суворого режиму. Сам Кияшко всі звинувачення проти нього відкидає. Національна асоціація адвокатів України заявляла, що «буде докладати всіх зусиль для захисту Кияшко»
Кияшка визнали винним у «шпигунстві і спробі контрабанди частин двигуна військового літака». Нижньогородський обласний суд у Росії засудив Кияшка до восьми років колонії суворого режиму. Сам Кияшко всі звинувачення проти нього відкидає. Національна асоціація адвокатів України заявляла, що «буде докладати всіх зусиль для захисту Кияшко»
5
Геннадія Лимешка затримали в окупованому Криму 12 серпня 2017 року. ФСБ Росії назвала його «агентом СБУ» і звинуватила в підготовці диверсій на півострові. Служба безпеки України спростувала твердження про причетність затриманого до органів держбезпеки.
Родичі Лимешка розповіли, що до арешту чоловік жив і працював у Маріуполі, перед тим з родиною мешкав у Харкові. А його дружина казала, що Геннадій поїхав до Криму на роботу: родині потрібні були гроші на лікування дочки.
Підконтрольний Кремлю Судацький міський суд 10 травня визнав Геннадія Лимешка винним і засудив до 8 років позбавлення волі за звинуваченням у «незаконному придбанні, зберіганні й носінні вибухових речовин»
Родичі Лимешка розповіли, що до арешту чоловік жив і працював у Маріуполі, перед тим з родиною мешкав у Харкові. А його дружина казала, що Геннадій поїхав до Криму на роботу: родині потрібні були гроші на лікування дочки.
Підконтрольний Кремлю Судацький міський суд 10 травня визнав Геннадія Лимешка винним і засудив до 8 років позбавлення волі за звинуваченням у «незаконному придбанні, зберіганні й носінні вибухових речовин»
6
Працюючого в Росії чернігівця Віктора Шура затримали в грудні 2014-го нібито за образу міліціонера. У жовтні 2015-го Брянський обласний суд Віктора Шура визнав винним у шпигунстві на користь України і засудив його до 12 років ув’язнення. Українська сторона вважає цю справу політично вмотивованою.
Кримчанин Узеїр Абдуллаєв був фігурантом «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). У Росії його засудили до 12,5 років ув'язнення. Сейран Салієв і Сервер Мустафаєв є фігурантами другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
У Росії організацію вважають «терористичною», а всіх підозрюваних у причетності до організації звинувачують в «тероризмі». Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають переслідування їх мотивованим за релігійною ознакою
Кримчанин Узеїр Абдуллаєв був фігурантом «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). У Росії його засудили до 12,5 років ув'язнення. Сейран Салієв і Сервер Мустафаєв є фігурантами другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
У Росії організацію вважають «терористичною», а всіх підозрюваних у причетності до організації звинувачують в «тероризмі». Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають переслідування їх мотивованим за релігійною ознакою
7
Капітан другого рангу запасу з Севастополя Володимир Дудка був фігурантом так званої «справи «українських диверсантів». У квітні 2019 року підконтрольний Росії Севастопольський міський суд засудив його до 14 років в’язниці.
Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Дудку політичним в’язнем
Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Дудку політичним в’язнем
8
Тимур Ібрагімов є фігурантом другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Російські силовики заарештували його в жовтні 2017 року. Захисники кримчан, яких обвинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської організації, вважають справи мотивованими за релігійною ознакою.
Переселенець Олександр Марченко в лютому 2019 року поїхав до окупованого Донецька, щоб забрати свій автомобіль. Представники угруповання «ДНР» затримали його і силою вивезли до Росії за звинуваченням у нібито контрабанді. Зараз Марченко перебуває в СІЗО Краснодарського краю. Крім статті про контрабанду, йому інкримінують шпигунство – стаття передбачає до 20 років позбавлення волі. Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Марченко політв'язнем
Переселенець Олександр Марченко в лютому 2019 року поїхав до окупованого Донецька, щоб забрати свій автомобіль. Представники угруповання «ДНР» затримали його і силою вивезли до Росії за звинуваченням у нібито контрабанді. Зараз Марченко перебуває в СІЗО Краснодарського краю. Крім статті про контрабанду, йому інкримінують шпигунство – стаття передбачає до 20 років позбавлення волі. Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Марченко політв'язнем
9
Микола Шиптур жив у Івано-Франківську, але з розвитком протестів у Києві приїхав на Майдан, брав участь у демонстраціях, охороняв КМДА. У березні 2014-го він разом із трьома іншими євромайданівцями поїхав до Криму на підтримку мирних проукраїнських акцій до 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка.
За російського версією слідства, 26 лютого 2014 року Шиптур знайшов на майдані Незалежності в Києві пістолет марки «Макарова» і з ним вирушив до Криму ‒ нібито перешкоджати «волевиявленню» кримчан на «референдумі».
У травні 2015 року підконтрольний Кремлю суд у Севастополі засудив його до 10 років позбавлення волі. Після апеляції термін ув'язнення зменшили до 9 років. МЗС України включив Миколу Шиптура у список українських громадян, яких російська влада незаконно утримує в Криму
За російського версією слідства, 26 лютого 2014 року Шиптур знайшов на майдані Незалежності в Києві пістолет марки «Макарова» і з ним вирушив до Криму ‒ нібито перешкоджати «волевиявленню» кримчан на «референдумі».
У травні 2015 року підконтрольний Кремлю суд у Севастополі засудив його до 10 років позбавлення волі. Після апеляції термін ув'язнення зменшили до 9 років. МЗС України включив Миколу Шиптура у список українських громадян, яких російська влада незаконно утримує в Криму
10
Кримчанина Ельдара Кантимирова затримали під час масових обшуків у Білогірському районі 10 червня 2019 року. Зараз він проходить як фігурант бахчисарайської «справи «Хізб ут-Тахрір», російські силовики переслідують його нібито за участь в діяльності терористичної організації. Захисники кримчан, яких обвинувачують у причетності до «Хізб ут-Тахрір», вважають справи мотивованим за релігійною ознакою
11
Уродженця села Войкове Первомайського району Криму Івана Яцкіна затримали 16 жовтня 2019 року в Криму. Російські силовики звинувачують його в державній зраді, нібито Яцкін передавав в СБУ відомості, які «становлять державну таємницю Росії». У Службі безпеки України інформацію про співпрацю з кримчанином назвали безпідставною. Зараз Яцкін перебуває в московському СІЗО «Лефортово»
12
13
Севастопольця Руслана Зейтуллаєва російські силовики заарештували взимку 2015 року. Рік по тому Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону назвав його організатором севастопольського осередку забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір» і засудив до семи років позбавлення волі. У 2017 році російський суд двічі переглядав вирок Зейтуллаєву. І якщо спочатку покарання севастопольцеві збільшили до 12 років, то згодом додали до нього ще три роки.
Марлена Асанова затримали в жовтні 2017 року. Він фігурує в другій бахчисарайській «справі «Хізб ут-Тахрір». Суд в Ростові-на-Дону розглядає цю справу по суті з листопада 2019 року. Захист Асанова та інших кримчан, яких притягнуто до відповідальності нібито за участь у забороненій на території Росії ісламської організації, наголошує, що переслідування базується на релігійних мотивах
Марлена Асанова затримали в жовтні 2017 року. Він фігурує в другій бахчисарайській «справі «Хізб ут-Тахрір». Суд в Ростові-на-Дону розглядає цю справу по суті з листопада 2019 року. Захист Асанова та інших кримчан, яких притягнуто до відповідальності нібито за участь у забороненій на території Росії ісламської організації, наголошує, що переслідування базується на релігійних мотивах
14
15
