Доступність посилання

Самотній Лавров і обережний Рубіо. Підсумки зустрічі міністрів G20 в Атланті

Державний секретар США Марко Рубіо виступає на саміті міністрів G20 в Атланті. США, 31 жовтня 2026 року
Державний секретар США Марко Рубіо виступає на саміті міністрів G20 в Атланті. США, 31 жовтня 2026 року

АТЛАНТА - Дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн «Групи двадцяти» (G20) в американській Атланті завершилася без ухвалення спільного комюніке та навіть без традиційного підсумкового фото. Міністри країн ЄС не захотіли фотографуватися із очільником МЗС Росії Лавровим. Головними чинниками суперечностей учасників саміту стали повномасштабна війна Росії проти України і загострення конфлікту на Близькому Сході. Попри заклики держсекретаря США Марко Рубіо до дипломатичного діалогу та обговорення питань продовольчої й енергетичної безпеки, сторони не змогли дійти згоди щодо ключових безпекових та торговельних питань.

Радіо Свобода передає подробиці саміту міністрів G20.

Державний секретар США Марко Рубіо поспілкувався зі своїми колегами під час дводенних переговорів міністрів закордонних справ країн G20 в Атланті, які пройшли в останні дні жовтня.

Публічні висловлювання Марко Рубіо на підсумковій пресконференції після зустрічі міністрів були підкреслено обережними.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода про те, чи вважає він досяжним мирне врегулювання в Україні з урахуванням незмінної позиції Росії, держсекретар сказав, що Вашингтон як і раніше намагається з'ясувати, чи можливе досягнення угоди.

«Я не знаю, чи досяжне мирне врегулювання в Україні. Саме це ми й намагаємося з'ясувати, – заявив Рубіо. – Не думаю, що хтось тут стверджує, що ми перебуваємо на порозі мирного врегулювання».

Державний секретар США Марко Рубіо відповідає на запитання журналістів під час саміту міністрів G20 в Атланті. США, 31 жовтня 2026 року
Державний секретар США Марко Рубіо відповідає на запитання журналістів під час саміту міністрів G20 в Атланті. США, 31 жовтня 2026 року

Марко Рубіо зазначив, що спеціальні посланці президента США Дональда Трампа – Джаред Кушнер та Стів Віткофф – приділяють значну частину свого часу проблемам України та Ірану.

«Але я тут не для того, щоб сказати вам, що ми близькі до укладення угоди», – повторив Рубіо ще раз цю фразу, але додав, що сподівається на те, що у кінцевому підсумку мир буде досягнуто.

Держсекретар також повідомив, що переговори щодо України не обговорювалися на самій зустрічі представників «Групи двадцяти» в Атланті.

Навіщо запросили Лаврова?

Держсекретар США виявив таку ж обережність, коли його запитали, чи візьме очільник Росії Путін участь у грудневому саміті G20, який Трамп планує провести на своєму курорті «Дорал» у Флориді.

«Я не знаю, чи приїде президент Путін до Маямі. Про це нічого не оголошували й не підтверджували», – сказав Рубіо.

Троє європейських чиновників повідомили Радіо Свобода, що Рубіо в приватній розмові також висловив сумніви щодо того, що Путін лідер прийме запрошення і приїде на саміт. Вони також зазначили, що держсекретар захищав рішення адміністрації США запросити до Атланти міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та направити запрошення Путіну, аргументуючи це тим, що для досягнення врегулювання необхідна дипломатична взаємодія.

Сергей Лавров на встрече в Атланте
Сергей Лавров на встрече в Атланте

«Як можна досягти врегулювання шляхом переговорів між Росією та Україною, якщо у вас немає можливості вести переговори як з Україною, так і з Росією?», – запитав Рубіо пізніше, коли журналісти почали наполягати на відповіді.

Рубіо наголосив, що президент США Трамп не вважає зустріч або розмову з іноземним лідером легітимізацією дій цього лідера або згодою з усім, що той обстоює.

Держсекретар також послався на ядерний арсенал Росії як на причину для підтримки зв'язку між Вашингтоном і Москвою, незалежно від стану двосторонніх відносин.

«Завжди важливо, щоб між Сполученими Штатами та Росією підтримувалися контакти на якомусь рівні через небезпеку ескалації в майбутньому»

Президент США Дональд Трамп (праворуч) тисне руку очільнику Росії Путіну на аеродромі в Анкориджі на Алясці. США, 15 серпня 2025 року.
Президент США Дональд Трамп (праворуч) тисне руку очільнику Росії Путіну на аеродромі в Анкориджі на Алясці. США, 15 серпня 2025 року.

Описуючи свою власну взаємодію з Лавровим в Атланті, Рубіо зазначив, що у них не було офіційної зустрічі. Вони коротко обговорили можливість контактів лідерів їхніх країн на майбутньому саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), але не взяли на себе жодних твердих зобов'язань щодо саміту «Групи двадцяти».

Західні чиновники повідомили, що в приватному порядку Марко Рубіо також поділився думкою про можливий вступ України до НАТО.

Його, як повідомляється, він охарактеризував як нереалістичний у короткостроковій перспективі та неприйнятний для Путіна.

Також, за словами європейських чиновників, Рубіо попередив, що захоплення Росією всього Донбасу не задовольнить територіальні амбіції Кремля.

«Це не вгамує апетити Росії», – нібито сказав Рубіо.

Державний департамент на момент виходу цього тексту не відповів на запит про коментар щодо приватних висловлювань Марко Рубіо.

Припинення бойових дій в Чорному морі?

Хоча Рубіо публічно не висловив особливого оптимізму щодо всеосяжної мирної угоди в Україні, він окреслив більш обмежену дипломатичну мету, яка, як сподівається Вашингтон, може принести результати: припинення бойових дій в Чорному морі.

У ході переговорів в Атланті європейські офіційні особи чинили тиск на Москву з метою припинення атак, які ускладнюють судноплавство у водах Чорного моря.

Цей водний шлях має життєво важливе значення для експорту як української так і російської сільськогосподарської продукції.

Це ставить під загрозу продовольчу безпеку в усьому світі
Рубіо

Рубіо попередив, що збої в постачаннях зерна та енергоресурсів тягнуть за собою серйозні наслідки для вразливих країн, особливо тих, які залежать від імпорту продовольства.

«Це ставить під загрозу продовольчу безпеку в усьому світі, а також певною мірою – енергетичну безпеку», – заявив він.

Це питання також порушив президент України Володимир Зеленський під час переговорів із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Стамбулі 31 жовтня.

Зеленський подякував Анкарі за підтримку суверенітету України та зусилля щодо забезпечення безпечного судноплавства в Чорному морі.

«Операція «МоЛоЧКа». Фоторепортаж про війну дронів на Чорному морі

Пошкоджене судно «Anna S» буксирують протокою Босфор. 1 вересня 2026 року.<br>Це фото є одним із кількох нещодавніх світлин, зроблених біля турецького узбережжя, що свідчать про небезпеки, які принесла в Чорне море війна Росії проти України.<br><br>Грецький балкер (судно для перевезення вантажів насипом), за повідомленнями, атакували п'ятьма повітряними безпілотниками 17 серпня, коли він наближався до російського порту Новоросійськ для завантаження зерном. Усім 20 філіппінським морякам і румунському капітану вдалося покинути судно неушкодженими
1/8 Пошкоджене судно «Anna S» буксирують протокою Босфор. 1 вересня 2026 року.
Це фото є одним із кількох нещодавніх світлин, зроблених біля турецького узбережжя, що свідчать про небезпеки, які принесла в Чорне море війна Росії проти України.

Грецький балкер (судно для перевезення вантажів насипом), за повідомленнями, атакували п'ятьма повітряними безпілотниками 17 серпня, коли він наближався до російського порту Новоросійськ для завантаження зерном. Усім 20 філіппінським морякам і румунському капітану вдалося покинути судно неушкодженими
БІЛЬШЕ МЕНШЕ
Російське судно «Omskiy-107», сфотографоване 1 вересня після того, як воно сіло на мілину поблизу Стамбула. Екіпаж вантажного судна залишив корабель після того, як його атакували безпілотники поблизу Новоросійська у невстановлену дату в серпні.<br><br>Томас Алекса, старший аналітик компанії з управління морськими ризиками Ambrey, розповів Радіо Свобода, що атаки на судноплавство в Чорному морі різко зросли після того, як Україна на початку липня розпочала операцію «Молочка». Кампанія з використання безпілотників спрямована на порушення морських торговельних шляхів, на які Росія покладається задля отримання доходів
2/8 Російське судно «Omskiy-107», сфотографоване 1 вересня після того, як воно сіло на мілину поблизу Стамбула. Екіпаж вантажного судна залишив корабель після того, як його атакували безпілотники поблизу Новоросійська у невстановлену дату в серпні.

Томас Алекса, старший аналітик компанії з управління морськими ризиками Ambrey, розповів Радіо Свобода, що атаки на судноплавство в Чорному морі різко зросли після того, як Україна на початку липня розпочала операцію «Молочка». Кампанія з використання безпілотників спрямована на порушення морських торговельних шляхів, на які Росія покладається задля отримання доходів
БІЛЬШЕ МЕНШЕ
Балкер «Great Ocean» під прапором Ліберії із помітними пошкодженнями від імовірного удару безпілотника буксирують Босфором 20 серпня.<br><br>Алекса зазначив, що перелік імовірних цілей нещодавно розширився «від танкерів до суховантажів», а небезпека для моряків посилилася. Удари повітряних безпілотників по каютних блоках, за його словами, «були рідкістю до [української операції «Молочка»]».<br>6 серпня Росія завдали  удару по суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, який перевозив українську пшеницю. Внаслідок обстрілу загинув український моряк, ще троє людей зазнали поранень. Також Росія регулярно з 2022 року обстрілює українські порти, спалюючи там, серед іншого і українське зерно.
3/8 Балкер «Great Ocean» під прапором Ліберії із помітними пошкодженнями від імовірного удару безпілотника буксирують Босфором 20 серпня.

Алекса зазначив, що перелік імовірних цілей нещодавно розширився «від танкерів до суховантажів», а небезпека для моряків посилилася. Удари повітряних безпілотників по каютних блоках, за його словами, «були рідкістю до [української операції «Молочка»]».
6 серпня Росія завдали удару по суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, який перевозив українську пшеницю. Внаслідок обстрілу загинув український моряк, ще троє людей зазнали поранень. Також Росія регулярно з 2022 року обстрілює українські порти, спалюючи там, серед іншого і українське зерно.
БІЛЬШЕ МЕНШЕ
Повітряний безпілотник атакує турецьке вантажне судно «Надежда» поблизу російського Новоросійська,  3 серпня 2026 року Внаслідок удару було тяжко поранено трьох моряків.<br><br>Міжнародна морська організація ООН засудила нещодавнє зростання кількості атак на судноплавство в Чорному морі, у результаті яких загинуло кілька моряків. «Моряки ніколи не повинні ставати жертвами конфліктів, стороною яких вони не є», – заявив у своїй заяві очільник організації Арсеніо Домінгес
4/8 Повітряний безпілотник атакує турецьке вантажне судно «Надежда» поблизу російського Новоросійська, 3 серпня 2026 року Внаслідок удару було тяжко поранено трьох моряків.

Міжнародна морська організація ООН засудила нещодавнє зростання кількості атак на судноплавство в Чорному морі, у результаті яких загинуло кілька моряків. «Моряки ніколи не повинні ставати жертвами конфліктів, стороною яких вони не є», – заявив у своїй заяві очільник організації Арсеніо Домінгес
БІЛЬШЕ МЕНШЕ
Деякі судна, що працюють у Чорному морі, наприклад, нафтовий танкер «Caruzo» (на фото), який пройшов через Босфор 11 серпня, були зазнімковані з протидронними сітками, накинутими на житлові приміщення екіпажу.<br><br>Мехмет Япичі, морський фотограф із бази в Стамбулі, розповів Радіо Свобода, що серед шипспоттерів (люди, які захоплюються відстеженням, фотографуванням та обліком морських і річкових суден) «існує загальна думка, що оснащення кораблів протидронними сітками не буде ефективним» проти ударних безпілотників
5/8 Деякі судна, що працюють у Чорному морі, наприклад, нафтовий танкер «Caruzo» (на фото), який пройшов через Босфор 11 серпня, були зазнімковані з протидронними сітками, накинутими на житлові приміщення екіпажу.

Мехмет Япичі, морський фотограф із бази в Стамбулі, розповів Радіо Свобода, що серед шипспоттерів (люди, які захоплюються відстеженням, фотографуванням та обліком морських і річкових суден) «існує загальна думка, що оснащення кораблів протидронними сітками не буде ефективним» проти ударних безпілотників
БІЛЬШЕ МЕНШЕ
Водяні баки звисають із корми судна «Caruzo», коли воно проходить Босфором. Вважається, що ці баки є спробою захистити двигун корабля від атак морських безпілотників.<br><br>Недавній звіт компанії Ambrey зазначає, що війна Росії проти України  «дедалі більше розширює традиційно визнані зони високого ризику», частково через начинені вибухівкою морські безпілотники, які дрейфують акваторією після втрати живлення чи зв'язку
6/8 Водяні баки звисають із корми судна «Caruzo», коли воно проходить Босфором. Вважається, що ці баки є спробою захистити двигун корабля від атак морських безпілотників.

Недавній звіт компанії Ambrey зазначає, що війна Росії проти України «дедалі більше розширює традиційно визнані зони високого ризику», частково через начинені вибухівкою морські безпілотники, які дрейфують акваторією після втрати живлення чи зв'язку
БІЛЬШЕ МЕНШЕ
Невпізнаний морський безпілотник, помічений поблизу румунського узбережжя 20 серпня після того, як його оператори, очевидно, втратили контроль над судном. Згодом дрон був знищений румунськими винищувачами.<br><br>З огляду на те, що Чорне море сприймається як дедалі ризикованіше місце для торговельних суден, кількість заходів до портів як на російському, так і на українському узбережжі «значно скоротилася». Аналітик додав, що премії за страхування воєнних ризиків зросли аж у десять разів від початку року
7/8 Невпізнаний морський безпілотник, помічений поблизу румунського узбережжя 20 серпня після того, як його оператори, очевидно, втратили контроль над судном. Згодом дрон був знищений румунськими винищувачами.

З огляду на те, що Чорне море сприймається як дедалі ризикованіше місце для торговельних суден, кількість заходів до портів як на російському, так і на українському узбережжі «значно скоротилася». Аналітик додав, що премії за страхування воєнних ризиків зросли аж у десять разів від початку року
БІЛЬШЕ МЕНШЕ
Судно палає після повідомлення про удар безпілотника біля узбережжя Одеси, 14 липня 2026 року<br><br>Оцінка ризиків стала значно жорсткішою серед тих, хто колись заробляв собі на життя Чорним морем, зазначив Алекса. «Судновласники відмовляються відправляти кораблі в північну частину Чорного моря, а екіпажі неохоче туди пливуть»
8/8 Судно палає після повідомлення про удар безпілотника біля узбережжя Одеси, 14 липня 2026 року

Оцінка ризиків стала значно жорсткішою серед тих, хто колись заробляв собі на життя Чорним морем, зазначив Алекса. «Судновласники відмовляються відправляти кораблі в північну частину Чорного моря, а екіпажі неохоче туди пливуть»
БІЛЬШЕ МЕНШЕ
Назад
Вперед

Фото з Лавровим? Ні, дякую!

Зустріч в Атланті виявила глибокі розбіжності між Москвою та європейськими урядами.

Присутність очільника російського МЗС Сергія Лаврова спонукала європейські делегації відмовитися від участі в традиційній груповій фотографії міністрів «Групи двадцяти».

У результаті фотосесію скасували.

Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас звинуватила Лаврова в тому, що він у ході обговорень викладав неправдиві версії подій про повномасштабну війну Росії проти України.

Глава внешнеполитического ведомства ЕС Кая Каллас
Глава внешнеполитического ведомства ЕС Кая Каллас

Каллас заявила журналістам, що Росія, судячи з усього, не готова до мирних переговорів, пославшись на триваючі інтенсивні удари по Україні

Лавров, у свою чергу, розкритикував те, що він назвав «презирливим бойкотом» з боку Європи, і високо оцінив готовність адміністрації Трампа до діалогу з Москвою.

«Це дуже кровопролитна й руйнівна війна»
Рубіо

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що США як і раніше віддані пошуку дипломатичного рішення, охарактеризувавши війну як руйнівну для обох країн.

Він вказав на російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру та зростаючу кількість жертв серед цивільного населення, а також згадав про важкі військові втрати Росії. За його оцінками, щомісяця гинуть близько 20 тисяч росіян.

«Це дуже кровопролитна й руйнівна війна», – сказав Рубіо, попередивши, що кожен додатковий місяць бойових дій ускладнює майбутнє відновлення України.

Він охарактеризував головну мету Вашингтона як визначення того, чи зможе він використати свої контакти з обома сторонами для сприяння припиненню конфлікту.

Дводенна зустріч міністрів «Групи двадцяти» (G20) завершилася без ухвалення спільного комюніке, оскільки розбіжності з питань України, Близького Сходу, торгівлі та морської безпеки не дозволили двадцяти країнам, які представляють найбільші економіки світу, досягти згоди.

  • Зображення 16x9

    Алекс Рауфоглу

    Cтарший кореспондент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода у Вашингтоні, округ Колумбія.

​
XS
SM
MD
LG