ВАШИНГТОН – Комітет Палати представників США з питань регламенту просунув законопроєкт, який передбачає жорсткіші санкції проти Росії та Ірану, подолавши ключову процедурну перешкоду на шляху до можливого голосування в Палаті представників пізніше цього тижня. Водночас розгляд документа продемонстрував серйозне занепокоєння демократів через розширення передбачених ним президентських повноважень щодо мит.
Пізно ввечері 14 вересня комітет сімома голосами проти трьох підтримав процедурне рішення, яке відкриває шлях до дебатів щодо законопроєкту. Очікується, що обговорення процедурного рішення розпочнеться приблизно опівдні за місцевим часом 15 вересня. Якщо його схвалять, Палата представників, як очікується, розгляне остаточне ухвалення пакета санкцій 16 вересня.
Законопроєкт, відомий як «Акт Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року», названий на честь покійного сенатора-республіканця, який активно просував цей документ до своєї смерті. У серпні Сенат схвалив законопроєкт переважною більшістю – 86 голосами проти 11, тож до Палати представників документ надійшов із вагомою двопартійною підтримкою у верхній палаті Конгресу.
Версію законопроєкту для Палати представників представив республіканець від Техасу Майкл Маккол разом із демократом від Меріленду Стені Гоєром та іншими співавторами з обох партій.
Ліндсі Грем був одним із головних авторів і прихильників санкційної ініціативи проти Росії. Після його смерті в липні законопроєкт оновили, додавши до нього положення щодо Ірану та назвавши документ на честь сенатора. Основну структуру санкцій проти Росії, включно із вторинними тарифами та фінансовими обмеженнями, при цьому зберегли.
Однак у Палаті представників законопроєкт зіткнувся зі складнішим шляхом: демократи заперечують насамперед проти положень, які надають президентові США Дональду Трампу широкі нові повноваження запроваджувати мита проти країн, що купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.
Маккол: «Путін спостерігає»
Маккол, один із провідних республіканців у питаннях зовнішньої політики, закликав законодавців діяти швидко.
«Путін спостерігає», – заявив Маккол членам комітету, попередивши, що Росія, Китай, Іран і Північна Корея співпрацюють, щоб кинути виклик Сполученим Штатам та їхнім союзникам.
Він заявив, що законопроєкт має вдарити по фінансових мережах, які підтримують російські воєнні зусилля, зокрема по російських посадовцях, олігархах, фінансових установах і так званому «тіньовому флоту», який використовується для транспортування російської нафти.
Законопроєкт також продовжує санкції проти Ірану, термін дії яких спливає наприкінці року і які спрямовані проти фінансування іранського енергетичного та збройового секторів. Маккол заявив, що Росію та Іран не можна розглядати як окремі виклики через їхню військову співпрацю.
Законопроєкт надасть Трампу повноваження запроваджувати мита до 100% проти великих покупців російської нафти й природного газу, а також країн, яких звинувачують у допомозі Москві в обході енергетичних санкцій.
Йдеться про так звані вторинні заходи: їхня мета – створити економічні наслідки не лише для самої Росії, а й для третіх країн, які продовжують купувати її енергоносії або допомагають обходити обмеження. Прихильники законопроєкту вважають саме цей механізм одним із головних важелів для скорочення російських нафтових доходів, які залишаються важливим джерелом фінансування війни проти України.
Демократи заявляють, що такі повноваження є надто широкими й можуть призвести до зростання цін для американських споживачів або бути використані за межами заявленої мети законопроєкту, пов’язаної з Росією.
Грегорі Мікс із Нью-Йорка, найвпливовіший демократ у комітеті Палати представників із закордонних справ, заявив, що рішуче підтримує посилення тиску на Росію, але виступає проти законопроєкту в його нинішньому вигляді.
Мікс зазначив, що президент уже має широкі повноваження запроваджувати санкції проти Росії, і заявив, що законопроєкт не стільки змусить адміністрацію застосовувати нові санкції, скільки розширить президентський контроль над митами.
Американські родини заплатять ціну за цей законопроєкт. Володимир Путін – ніГрегорі Мікс
Мікс та інші демократи запропонували поправки, які прибрали б положення про вторинні мита, обмежили б можливості президента скасовувати санкції, уточнили б, що Європейський союз не може вважатися єдиною «країною» для цілей застосування мит, а також передбачили б додаткове військове фінансування для України.
Ще одна пропозиція демократів передбачала визначення десяти країн, до яких спочатку могли б застосувати мита до 100% через закупівлю російських нафти й газу або ймовірну роль в обході санкцій. До списку увійшли Китай, Індія, Азербайджан, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, Угорщина, Словаччина, Сінгапур, Казахстан і Киргизстан.
Мікс також запропонував дозволити скасування санкцій лише у випадках, коли це є «життєво важливим для національної безпеки США».
Комітет відхилив поправки демократів.
Гоєр, демократ і один зі співавторів законопроєкту, також запропонував зміну, яка конкретно визначала б країни, що потенційно підпадатимуть під дію мит. Водночас він виступив проти повного вилучення тарифного механізму.
«Якщо ми не ухвалимо цей законопроєкт, у Кремлі буде велика радість, а в Києві – велике спустошення», – сказав Гоєр.
Ця суперечка відображає ширшу дилему для демократів у Палаті представників: багато хто з них підтримує жорсткіші заходи проти Росії та подальшу допомогу Україні, але водночас вони виступають проти того, що вважають неконтрольованим використанням президентом тарифних повноважень.
Білий дім підтримує санкційний законопроєкт, а Трамп дав зрозуміти, що хоче, щоб Конгрес надав адміністрації додаткові інструменти для тиску на Росію і країни, які продовжують купувати російські енергоносії.
Час розгляду також має значення.
Палата представників має пізніше цього тижня залишити Вашингтон на тривалу перерву напередодні проміжних виборів, тож це голосування потенційно може стати однією з останніх можливостей для законодавців ухвалити законопроєкт цього року.
Після того як Сенат схвалив документ ще 7 серпня, саме Палата представників залишалася головною перешкодою на його шляху. Щоб законопроєкт набув чинності, обидві палати Конгресу мають схвалити однаковий текст, після чого документ має підписати президент США. Тому будь-які зміни Палати представників до сенатської версії можуть вимагати додаткового узгодження між палатами.
«Важелі впливу на Путіна»
Після голосування у комітеті з питань регламенту Маккол заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що законопроєкт необхідний для того, щоб дати Вашингтону важелі впливу на президента Росії Володимира Путіна і підштовхнути його до переговорів.
«Без важелів впливу на пана Путіна він ніколи не сяде за стіл переговорів», – заявив Маккол.
Він згадав про свою зустріч із президентом України Володимиром Зеленським і заявив, що Україна потребує як військової, так і економічної підтримки, поки Сполучені Штати намагаються чинити тиск на Москву, щоб домогтися врегулювання.
«Ми вважаємо, що це створить достатній економічний тиск на пана Путіна, щоб він нарешті сів за стіл переговорів і домовився про мирне врегулювання», – сказав Маккол.
Відповідаючи на запитання щодо побоювань, що законопроєкт може бути використаний проти європейських союзників, Маккол відкинув твердження, що документ надасть Трампу необмежені повноваження розширювати мита.
«Законопроєкт дуже вузько визначає ці мита», – сказав він, стверджуючи, що відповідні положення спрямовані на найбільших імпортерів російських енергоносіїв і не можуть бути просто поширені на інші країни.
Маккол також вказав на підтримку законопроєкту з боку європейських посадовців і Зеленського, заявивши, що цей захід може стати важливим моментом у зусиллях із посилення тиску на Москву.
Зеленський останніми днями публічно закликав американських законодавців не відкладати санкційне рішення. Президент України наголошував, що Сполучені Штати мають використати економічні інструменти, щоб позбавляти Росію можливості фінансувати війну, а під час війни «іноді краще ухвалити не зовсім ідеальне рішення, ніж не робити нічого».
«Я думаю, що зараз у нас є шанс проголосувати за те, що справді може змінити хід історії», – сказав він.
Маккол заявив, що впевнений у схваленні законопроєкту, якщо він дійде до голосування в Палаті представників.
«Я оптимістично налаштований щодо того, що його ухвалять у Палаті представників і підпише президент», – сказав він.
Він також відкинув аргументи про те, що цю дискусію слід розглядати передусім крізь призму внутрішньої політики.
«Путін понад усе хоче, щоб цей законопроєкт провалився, і це зіграє йому на руку, – сказав Маккол. – Це не про внутрішню політику. Це про порятунок України від агресії Путіна. Голос проти цього законопроєкту – це голос за Путіна».
