ВАШИНГТОН – Через тиждень після того, як директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив неоголошену поїздку до Москви, залишаються питання щодо того, що спонукало до цієї незвичайної місії? А також що, на думку Вашингтона, до чого Росія може готуватися?
Повідомляється, що Джон Реткліфф застеріг російських чиновників від нападів або випробувань НАТО, висловлюючи особливу стурбованість щодо балтійських держав Естонії, Латвії та Литви. Він також, як повідомляється, обговорив підтримку Ірану Росією. Президент США Дональд Трамп назвав візит «напіврутинним», заявивши, що Вашингтон хоче, щоб війна в Україні закінчилася, і що з цього «щось може вийти».
ЦРУ публічно не оприлюднило повний порядок денний візиту. У Кремлі заявили, що Реткліфф не зустрічався з президентом Володимиром Путіним, охарактеризувавши цю поїздку як частину постійних контактів між спецслужбами обох країн.
Представники США поінформували союзників по НАТО про занепокоєння щодо можливих дій Росії, тоді як українська сторона повідомила, що отримувала інформацію як до, так і після візиту Реткліффа.
Візит Реткліффа став першою публічно відомою поїздкою чинного директора ЦРУ до Москви після візиту Вільяма Бернса в листопаді 2021 року – за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це порівняння породжує цілком закономірне запитання: наскільки серйозною має бути розвідувальна інформація, щоб директор ЦРУ особисто вирушив до Москви для передачі попередження?
Той факт, що директор ЦРУ сів у літак і прибув особисто, свідчить, що загроза була реальною, і що було важливо сказати це віч-на-вічЕдвард Боган
На думку Едварда Богана, колишнього оперативного співробітника ЦРУ з 24-річним досвідом роботи у сфері національної безпеки, отримана інформація не обов’язково мала ґрунтуватися на оцінці з найвищим ступенем впевненості. Однак рішення направити директора ЦРУ свідчить про те, що у Вашингтоні вважали цю загрозу достатньо реальною та важливою, аби вимагати особистого попередження.
«Той факт, що директор сів у літак і прибув особисто, свідчить для мене про те, що загроза була реальною, і що було важливо сказати віч-на-віч: мовляв, не робіть цього – незалежно від того, що нам відомо», – розповів Боган Радіо Свобода.
Це не означає, що американська розвідка дійшла висновку, ніби Росія вирішила напасти на країну НАТО, або що такий напад є неминучим. Однак це вказує на те, що у Вашингтоні вбачали достатній потенційний ризик, аби вступити в прямий діалог із Москвою.
Попередження – і стримування
Окреслений акцент на країнах Балтії є важливим. Усі три держави є членами НАТО та колишніми радянськими республіками, а також мають спільні кордони з Росією.
Можливо, йдеться не про підготовку Москви до масштабної війни з НАТО. Натомість обмеженіші військові дії чи гібридна операція могли б перевірити, чи відповість Альянс колективно і чи зможе Москва скористатися розбіжностями між його членами.
Росія неодноразово заперечувала плани нападу на НАТО й відкидала такі оцінки, називаючи їх «нісенітницею». Москва також заперечувала наміри вторгнутися в Україну перед початком повномасштабної війни в лютому 2022 року.
Для Шона Вісвессера, колишнього керівника резидентури ЦРУ, який написав книгу про тактику російських спецслужб, візит Реткліффа став «обнадійливим сигналом» і свідченням готовності Вашингтона протидіяти тому, що він назвав «безрозсудною ескалацією з боку російських спецслужб».
Водночас він зазначив, що попередження матиме обмежену цінність, якщо не супроводжуватиметься загрозою наслідків у разі, коли Москва його проігнорує.
«Вони не зупиняться, доки ми їх не зупинимо», – сказав Вісвессер в інтерв’ю Радіо Свобода. «Але щоб будь-яке попередження було дієвим, воно має супроводжуватися наслідками для Росії на випадок, якщо вона не зважатиме на нього й перетне чергові так звані «червоні лінії».
Росіяни не зупиняться, доки ми їх не зупинимоШон Вісвессер
Його оцінка ширшої проблеми стримування була категоричною: «Поки що ми бачимо лише безконтрольну ескалацію з боку Росії та неефективне стримування з боку Альянсу», – зазначив він, маючи на увазі НАТО.
Отже, питання полягає не просто в тому, що саме Вашингтон сказав Москві, а в тому, чи вірить Росія, що США та їхні союзники готові діяти, якщо це попередження буде проігноровано.
Боган закликав до обережності в оцінці здатності Росії до військової ескалації. «Росія говорить так, ніби має значно більше варіантів дій, ніж насправді», – зазначив він.
Росія володіє значним військовим потенціалом, проте її сили загрузли у війні в Україні, яка триває набагато довше, ніж розраховував Кремль.
За словами Богана, спостерігачі іноді уявляють, ніби Росія має великий незадіяний військовий резерв, який можна було б раптово кинути проти Європи. «Якби вони мали таку можливість, то вже використали б її у війні проти України», – сказав він.
Це не означає, що в Росії немає варіантів дій. За словами Богана, розвідувальна складова візиту Реткліффа могла стосуватися спроби змінити військові розрахунки щодо НАТО. «Щось відбувається, – зазначив він. – Цілком імовірно, що йшлося саме про зміну стратегічних розрахунків і проникнення у простір НАТО у той чи інший військовий спосіб».
Водночас Боган висловив думку, що Москва не обов’язково прагне прямого зіткнення з НАТО. «Не думаю, що вони до цього готові», – сказав він.
Канал ЦРУ
Стівен Кеш, виконавчий директор організації Steady State і колишній офіцер ЦРУ та Міністерства внутрішньої безпеки, заявив, що залучення ЦРУ до контактів із супротивниками може бути доцільним, коли чутливі питання потребують конфіденційного каналу зв’язку, а можливостей традиційної дипломатії недостатньо.
Водночас він висловив сумнів щодо того, чи доносив Реткліфф до Москви чіткий і послідовний сигнал про політику США.
Якщо зміст повідомлення погано продуманий, – то ані конфіденційність, ані делікатний характер цього каналу не роблять комунікацію ефективнішоюСтівен Кеш
Кеш вказав на, за його словами, «очевидну неузгодженість американської політики» та відзначив відсутність держсекретаря Марко Рубіо в публічно відомих дипломатичних заходах, пов’язаних із цим візитом.
«Яку саме політику віз до Москви директор Реткліфф?» – запитав Кеш.
За його словами, ширше занепокоєння викликало питання про те, чи має адміністрація впорядкований процес розробки політики, що спирається на розвідувальні дані.
«Складається враження, що уряд США діє не на основі ретельно виваженої національної політики, а так, ніби один потенційний автократ надсилає посланця для переговорів із представником іншого автократа», – зазначив Кеш.
За словами Кеша, конфіденційний канал зв’язку є корисним лише тоді, коли політика, що лежить в основі повідомлення, є послідовною та стратегічно виваженою.
«Якщо зміст повідомлення погано продуманий – або ж суперечить тому, як наші союзники, дипломати, військові та навіть інші відомства нашого власного уряду розуміють американську політику, – то ані конфіденційність, ані делікатний характер цього каналу не роблять комунікацію ефективнішою», – зазначив він.
«Вони просто ефективніше поширюють плутанину».
Форум