«Мій син навчається у 7-му класі, і знання він недоотримує», – каже киянка Лариса Дудченко. Через повітряні тривоги діти втрачають частину уроків, сидять в укриттях або змушені самостійно опрацьовувати матеріал після перерваних онлайн-занять. Серед запропонованих рішень – скорочення уроків, позмінне та змішане навчання, заняття в укриттях і цифрові хаби для дітей, чиї батьки працюють. Як організоване навчання у київських школах зараз та чи можуть ці рішення допомогти подолати освітні втрати – розбиралось Радіо Свобода.
У сьомому класі додаються нові складні предмети, такі як алгебра, геометрія, фізика та хімія, а через постійні повітряні тривоги більшість матеріалу віддають на самостійне опрацювання. Тому жінка вимушена наймати для сина Тіхона репетитора.
«Три дні на тиждень уроки онлайн, два дні – офлайн. Якщо уроки офлайн, і почалася повітряна тривога, то діти спускаються в укриття, але вони там не навчаються, а просто сидять, тому що дітей дуже багато. Якщо до кінця навчального дня залишається один-два уроки, то за можливістю батьки забирають своїх дітей», – пояснює вона.
Переважно, зі слів Лариси, уроки проводять онлайн, але під час повітряної тривоги їх зупиняють. Оскільки укриття поряд немає, Тіхон просто лишається вдома і намагається опанувати матеріал самостійно.
«Хотілося б, щоб онлайн під час тривоги вони займалися, коли вчитель в безпечному місці і діти теж. А найкраще, щоб уроки проводили в укритті, бо тривоги – безкінечні, – каже жінка. – Хотілося б дійсно отримати якесь рішення від департаменту освіти, щоб діти могли навчатися повноцінно».
Третина українських учнів не володіє базовими знаннями, а розрив між містом і селом сягає трьох років навчання – йдеться в Національному звіті за результатами міжнародного дослідження якості освіти Міжнародне дослідження якості освіти PISA (Programme for International Student Assessment), започатковане Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2000 році, оцінює, наскільки 15-річні учні в різних країнах володіють знаннями та навичками, необхідними для навчання, роботи й повсякденного життя. PISA є одним із найавторитетніших джерел порівняльної інформації про якість шкільної освіти у світі..
У математиці відставання становить 32 бали (що еквівалентно приблизно 1,5 року навчання), а 46% учнів не досягають базового рівня;
У читацькій грамотності відставання сягає 43 балів (еквівалентно приблизно 2 рокам навчання), а 45% учнів залишаються нижче базового рівня;
У природничих науках відставання становить 34 бали (приблизно 1,5 року навчання), водночас 35% підлітків не подолали базовий поріг.
Водночас серед українських школярів немає значного падіння показників за час повномасштабного вторгнення. Порівняно з 2022 роком результати українських школярів статистично значущо не погіршилися.
До того ж зниження навичок відбулося загалом у світі, в тому числі у Європі, і зокрема істотне – у Німеччині, де результати за всіма трьома предметами стали найнижчими за всю історію участі країни в PISA.
Очільниця навчально-дослідницького відділу ГО «Навчай для України» Тетяна Швець наголошує, що аналіз даних PISA показує корені освітніх проблем, які мають системний характер через тривоги, онлайн-навчання та відключення світла, а не через «ґаджети чи байдужість батьків».
Із думкою Лариси про навчання в укритті погоджується і Олена Парфьонова, голова громадської організації «Батьки SOS». ГО має власну спільноту у Facebook з понад 252 тисячі учасників, де батьки діляться проблемами і намагаються спільно їх вирішити.
«Проблема дійсно існує. Школи абсолютно по-різному спромоглися організувати навчальний процес. Десь навчання відбувається одразу в укритті, незалежно від того, є тривога чи немає. На мою думку, навчальний процес зараз потрібно починати одразу в укритті. Якщо є перерва між тривогами, то можна вивести дітей на вулицю подихати», – каже Олена Парфьонова.
Навчальний процес зараз потрібно починати одразу в укриттіОлена Парфьонова, голова ГО «Батьки SOS»
Вона зауважує, що в Києві досі є школи, в яких немає навіть найпростішого укриття, тому на перше місце завжди потрібно ставити безпеку як учнів, так і вчителів.
«Це настільки тривалий і складний процес – організовувати навчання в укритті. Тут треба мати терпіння. Але, звісно, є випадки, де ніхто нічого не робить. Тут важлива роль батьків. Якщо батьки розуміють, що в школі є укриття, де можна було б проводити заняття, і їх свідомо не проводять, то батькам потрібно звертатися до управління освіти, – наголошує голова ГО «Батьки SOS».
«Там, де укриття є, навчальний процес організовувати варто, тому що залишати дітей самих вдома на дистанційці – небезпечно. Ти не знаєш, чи спуститься дитина в укриття, а якщо дитина в школі, батьки будуть розуміти, що дитина відносно в безпечних умовах», – додає вона.
Як усе працює зараз?
Нині у Києві 412 закладів середньої освіти, з них 95% мають найпростіші укриття, тобто підвали. Передбачено, що інші 5% мають у разі загрози скористатися укриттям, яке поряд зі школою – цю інформацію Радіо Свобода надали в КМДА у відповідь на інформаційний запит.
Також там повідомили, що станом на 15 вересня цього року загальна місткість укриттів закладів загальної середньої освіти складає 288,6 тис. місць (власні укриття – 270,7 тис. місць; сусідні обʼєкти господарювання – 17,9 тис).
У Києві 412 закладів середньої освіти, з них 95% мають найпростіші укриття, тобто підвалиКМДА у відповідь на запит Радіо Свобода
Серед закладів середньої освіти у Києві навчання організували:
- в очному форматі – 51% (208 одиниць);
- у змішаному форматі – 48% (199);
- дистанційно працює 1% (5).
Загалом в Києві у закладах середньої освіти навчаються 252,2 тис. дітей, з яких 51,8% навчаються очно (переважно учні початкових класів), 24,2% – у змішаному форматі, 17,2% – дистанційно, ще 6,8% – за індивідуальною формою.
«У закладах загальної середньої освіти міста Києва організовано знаннєві гуртки, мета яких полягає як у розширенні та поглибленні знань здобувачів освіти у певних галузях, розвитку пізнавальних інтересів і здібностей, формуванні практичних умінь та навичок, так і в подоланні освітніх втрат та розривів», – йдеться у відповіді КМДА.
«Держава проводить політику, щоб максимально вивести дітей на очне навчання, адже дистанційне навчання погіршує якість освіти та впливає на соціалізацію дітей», – каже Радіо Свобода освітня омбудсменка Надія Лещик.
14 вересня Міністерство освіти і науки оприлюднило Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.
Найголовніше, за словами Лещик, – незалежно від рівня загрози, під час тривоги жовтого чи червоного рівня, учні й вчителі повинні перебувати в укритті. А от дистанційне навчання під час повітряної тривоги, згідно з опублікованими МОН рекомендаціями, може тривати – наголосила омбудсменка.
Дистанційне навчання погіршує якість освіти та впливає на соціалізацію дітейНадія Лещик, освітня омбудсменка
Згідно з ними, якщо учні й вчитель у безпеці та мають доступ до інтернету, урок можна проводити, а перервати його лише для того, щоб спуститися в укриття. Якщо ж учень під час повітряної тривоги не має зв'язку, інтернету в укритті чи не може долучитися онлайн з інших причин, для цього є спеціальні рекомендації.
«Такі учні повинні мати доступ до запису проведеного заняття або інших навчальних матеріалів – презентації, покликання на навчальні матеріали національної вебплатформи «Всеукраїнська школа онлайн», мобільного застосунку «Вивчаю – не чекаю» тощо, завдань для самостійної роботи, а також можливість отримати консультацію та зворотний зв’язок від педагогічного працівника», – переказує Надія Лещик ці спеціальні рекомендації.
Вона також зазначає, що у кожному закладі освіти має бути розроблена своя стратегія компенсації освітніх втрат з урахуванням індивідуальної освітньої траєкторії дитини. Це можуть бути курси за вибором, факультативи, пришкільні табори влітку тощо. Надія Лещик переконана – питання компенсації освітніх втрат має вирішуватися на рівні держави.
Що пропонують?
«Коли уроки не проводяться, нові теми не пояснюються, а замість повноцінного навчання дитина отримує завдання «опрацювати самостійно» – це не навчання» – резюмував уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, у своєму телеграм-каналі, коментуючи проблему навчання під час тривалих повітряних тривог.
Він також звернувся до прем'єр-міністра Сергія Корецького із закликом змінити підходи до організації шкільного навчання з урахуванням безпекової ситуації та підготовки до осінньо-зимового періоду.
Дмитро Лубінець пропонує:
- забезпечити очне навчання для учнів початкової та старшої школи, зокрема 10–11 класів, у безпечних навчальних просторах;
- проводити повноцінні дистанційні уроки, якщо навчання у школі через безпекову ситуацію неможливе;
- запровадити гнучкий формат, який дозволятиме швидко переходити між очним, дистанційним і змішаним навчанням залежно від ситуації;
- розширювати мережу безпечних навчальних просторів, які в перспективі можна буде використовувати і як тимчасові екзаменаційні центри для НМТ.
За словами омбудсмена, нинішній підхід може призводити до освітніх втрат, нижчих результатів НМТ та відтоку дітей за кордон. Він наголосив, що безпека дітей має залишатися пріоритетом, але не повинна означати втрату права на якісну освіту.
Якщо дитина навчається дистанційно, але батьки в цей час працюють, у Києві пропонують облаштовувати в шкільних укриттях цифрові хаби – таку пропозицію в коментарі «Дзеркалу тижня» озвучила керівниця Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.
Вона пояснила, що йдеться про спеціальні зони, куди учень може прийти зі своїм ноутбуком чи планшетом, підключитися до онлайн-уроку та виконувати завдання під наглядом працівника школи.
Серед інших її пропозицій – надавати пріоритет очному навчанню учням 1–4, 5-х та 9-х класів, формувати групи за обраною формою навчання – очною чи дистанційною – а також скорочувати уроки до 30–40 хвилин у дні з тривалими повітряними тривогами й зосереджуватися на базових предметах.
Водночас остаточне рішення щодо організації навчання, зокрема і і очного чи дистанційного формату, кожен заклад освіти має ухвалювати самостійно з урахуванням безпекової ситуації та можливостей конкретної школи.
Член комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук переконаний, що повноцінне навчання діти можуть отримати лише навчаючись очно в добре обладнаному протирадіаційному укритті.
Він розповів на своїй сторінці у Facebook, що в Києві планували побудувати протирадіаційні укриття в закладах освіти, в яких можна було б навчатися. Але станом на зараз в експлуатацію введене лише одне таке укриття, ще сім побудовані, але в експлуатацію не введені. Народний депутат каже, намагається пришвидшити цей процес.
«Я цим займаюся, і депутатськими зверненнями до міського голови, і до голів районних адміністрацій, щоб якомога швидше ввести в експлуатацію вже побудовані ці протирадіаційні укриття. Зазвичай це бюрократичні проблеми з Київводоканалом, з ДТЕК. Це плюс 7 укриттів – в Святошинському районі, в Оболонському, в Дніпровському», – пояснює Роман Грищук.
Також він вважає, що використовувати укриття, які розташовані не в самій школі, і до них треба йти – не є безпечним, і це треба переглянути.
«Є школи, де укриттям вважається найближча станція метрополітену або укриття десь в будинку через 200–300 метрів. Це ми маємо зараз переглянути, тому що коли дітям треба для того, щоб вийти в укриття, пройтися 200 метрів, це може бути більш небезпечно, ніж залишатися у закладі освіти. Онлайн теж не спрацьовує. Єдине правильне рішення – це діти навчаються в школах в протирадіаційних укриттях», – переконаний народний депутат.
Форум