Доступність посилання

ТОП новини

«Особливості національного раціону». Добробут українців зростає, і вони можуть дозволити собі більше грошей витрачати на харчі?


Добробут українців зростає, і вони можуть дозволити собі більше грошей витрачати на харчі, такі дані наводить Держкомстат. За цією статистикою, риби купують більше на 10%, цукру - на 9%, фруктів - на 5%, а м'яса - на 4%. А чи поліпшується при цьому якість харчування, як і чим харчуються зараз українці?

У середньому одна людина витрачає нинішнього року на харчування понад 15 гривень на добу і це на 1,5 гривні більше, ніж торік, такою є статистика Держкомстату України. Експерт Державного комітету статистики Інна Осипова уточнила, скільки витрачають на харчі сільські мешканці та скільки городяни. «М’яса, риби, яєць та фруктів більше їдять міські жителі. Сільські мешканці більше споживають молочних продуктів та хліба. У місті – 8,7кг., а на селі -11. Овочі, картопля, гриби та олія – нарівні».

Лікар-дієтолог Марія Гулич звертає увагу на іншу статистику споживання українцями харчів. «2008 рік буде в повному провалі через подорожчання продуктів харчування. Ми зараз набагато менше їмо, ніж у 90-ті роки».

Київська пенсіонерка Надія Ляшенко у своєму продовольчому кошику змін не помітила. «Мені в цьому році збільшили пенсію, і спочатку стало краще. Але живу я одна і гроші потрібні не лише на харчування, та ще й ціни зростають. Тому особливих змін у харчуванні моєму немає. М’яса за місяць з’їдаю максимум кілограм».

Зарплата пересічного закарпатця зросла, але самі люди цього не відчули

Оптимізму вистачає і в офіційній статистиці, яку наводять чиновники на Закарпатті. Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у цьому краї Надія Петрів, вони звітують: зарплата пересічного закарпатця зросла протягом року з 1000 до 1500 гривень. Підвищують і пенсії та інші соціальні виплати. Але чомусь мешканці гірського регіону цього не відчувають, зазначає Надія Петрів.

*********************************

Особливо важко доводиться тим, у кого багато дітей, а Закарпаття ще й за цим показником серед лідерів у державі. Важко доводиться й жительці Ужгородського району області Вікторії Ганич. Вона виховує чотирьох дітей, з них остання двійня ще не має й двох років. Жінка розповідає: та сума коштів, які отримує на дітей, на сьогодні просто смішна, цього не вистачає не те що на якесь спеціальне дитяче харчування, а навіть на звичайне. Приміром, про ікру та якісь особливі ласощі в будинку навіть не згадують. Вікторія викручується, як може. «Яка ікра з маслом, які делікатеси?... Ми все самі вирощуємо, маринуємо на зиму, бо якби то купував…».

Переважна більшість Закарпаття — сільська місцевість, і якщо ще в містах з робою практично немає проблем, то по селах заробити надзвичайно важко. Тим більше, що особливо нема й де. Річ у тім, що область більше ніж на 50 відсотків вкрита лісами, рівнин не так уже й багато, щоб зайнятися сільським господарством, а промислових підприємств тут споконвіку не було. Тому ті, хто можуть, подаються на заробітки за кордон, а хто не може, як кажуть у народі, зводить «кінці з кінцями». Переважно закарпатці намагаються вирощувати все самі, починаючи від картоплі з цибулею і закінчуючи фруктами. Нерідко розповідають, що весь небагатий раціон, особливо зимовий, складається з картоплі, капусти, квасолі та маринадів, зате своїх, власноруч вирощених та екологічно чистих.

*********************************

Офіційний лідер за рівнем середньомісячних прибутків – Дніпропетровщина

2000 гривень середня зарплата і понад тисячу – середня пенсія. Однак і в цьому регіоні на такі гроші розкошувати не доводиться, розповідає дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.

*********************************

Пенсії у 600 з хвостиком гривень, яку отримує більшість пенсіонерів регіону, вистачає лише на оплату комунальникам та на сяку-таку їжу. Продукти харчування у більшості пенсіонерів - це приблизно третина бюджету.

Дехто з бабусь-пенсіонерок ділить отримані від держави гроші на чотири рівні частини – за кількістю тижнів у місяці. На харчі з них припадає 50-70 грн на тиждень. Більшість пенсіонерів – «вегетаріанці», але за власною волею. Купити на свої кошти можна хіба овочі (зараз вони трохи здешевшали, бо сезон), хліб, трохи круп. Вартість одного буханця вже доходить до 3 гривень, а про обіцяні владою дешеві соціальні сорти основного продукту харчування небагаті люди вже й думати забули.

Молочні продукти в раціоні пенсіонерів – рідкісний гість. Літр молока вже не купиш менше ніж за 5 грн, а найдешевше масло – 6 грн. Із м’ясного пенсіонери дозволити собі варену ковбасу, найдешевшу, ту, що біля м’яса тільки лежала. Вигадливих господинь виручають ще й нехитрі супові набори – кістки на бульйон, та й ті подорожчали удвічі, із 2,5 до 5-6гривень.

*********************************

Раціон українця бідніший по кількості риби та фруктів


Українці справді купують більше продуктів, констатує експерт Олександр Жолудь. Але раціон бідніший, ніж у західних державах. «Ми дійсно маємо певне покращення. Але раціон українця не відповідає раціону в Західній чи Східно-Центральній Європі. Ми значно відстаємо від інших країн по кількості споживання риби та фруктів».

Крім статистики про купівельну спроможність українців, є ще ціни на продукти. Щоб дізнатися про їх зростання, необов’язково заглядати у зведення державних статистиків. Достатньо піти на найближчий ринок або у супермаркет. А зростання це становить протягом останнього року не 5 або 10, а всі 100 і більше відсотків.


Скільки Ваша родина витрачає в місяць на харчування?
Юлія, юрист: Зарплата зросла й, відповідно, можемо більше собі дозволити. Не підраховувала точно.
Валерій, підприємець: Витрачаю 1500 гривень на сім’ю – половина зарплати. Асортимент не змінився. Якість продуктів також не дуже добра.
Світлана, домогосподарка: За 2 дні витрачаємо 500 гривень. Ми взагалі багато їмо, купуємо та готуємо. У нас велика сім’я, і ми любимо поїсти.
Роман, менеджер: Як завжди. 20 гривень у день в середньому.
Юлія, домогосподарка: Якість продуктів стала гіршою. А асортимент не погіршився та й не покращився.
  • Зображення 16x9

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондентка та редакторка сайту Радіо Свобода

     

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG