ВАШИНГТОН – Сполучені Штати бачать «реальний шанс» досягти суттєвого прогресу на шляху до завершення війни Росії проти України під час переговорів між Вашингтоном, Києвом і Москвою, які розпочалися в Абу-Дабі (ОАЕ) вранці 10 листопада. Про це високопосадовці США повідомили журналістам, посилаючись на ознаки дедалі більшої готовності обох сторін досягти домовленості.
Однак цей оптимізм контрастує зі скептицизмом європейських посадовців та аналітиків, які досліджують Росію. Вони не бачать достатніх свідчень того, що Москва готова піти на поступки в територіальних питаннях або щодо майбутньої безпеки України.
Президент США Дональд Трамп, за словами американських посадовців, як і раніше, прагне завершити війну й доручив своїм представникам домагатися тривалого миру, а не швидкої, але нестійкої угоди.
За словами посадовців, які спілкувалися з журналістами на умоваї анонімності, упродовж останніх місяців переговори з російськими та українськими представниками активізувалися. Тепер контакти відбуваються щодня, іноді по кілька разів на день.
«Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли є шанс спробувати досягти серйозного прогресу в завершенні війни», – сказав один із посадовців.
Мета зустрічей в Абу-Дабі – уточнити позиції обох сторін і визначити розбіжності, які залишаються. Водночас американські посадовці застерегли, що не очікують остаточної мирної угоди за підсумками дводенних переговорів.
Головний переговорник від України Рустем Умєров заявив, що кінцевою метою переговорів має стати досягнення тривалого миру. Його російський колега Володимир Мединський сказав, що Москва вважає завершення війни таким, що відповідає інтересам обох країн.
Акцент на тривалому мирі
Американські посадовці заявили, що головне завдання полягає в тому, щоб переконати обидві сторони: припинення вогню не стане для супротивника лише можливістю переозброїтися й підготуватися до нового конфлікту.
За їхніми словами, Вашингтон розглядає такі заходи, як консультації з питань безпеки, кризові канали зв'язку, прозорість у військовій сфері та взаємні кроки з деескалації.
«Поряд із головним акцентом на тривалому мирі під час обговорення йшлося про те, як після завершення війни в Україні розвивати наявні європейські безпекові інституції та угоди», – написав спеціальний посланець США Стів Віткофф у соцмережі X після зустрічі американських, українських і європейських посадовців 10 листопада, що передувала запланованим переговорам із Росією та Україною.
За словами американських посадовців, ширша система повоєнної безпеки має враховувати занепокоєння Росії, України та європейських держав, водночас зберігаючи національний суверенітет і незалежність ухвалення рішень. Вони наголосили, що НАТО залишатиметься центральним елементом колективної оборони Європи.
Американські посадовці повідомили, що Вашингтон запропонував Москві погодитися на гарантії безпеки для України за зразком статей 4 і 5 Північноатлантичного договору. Вони передбачають консультації в разі загрози одному із союзників і колективну оборону в разі збройного нападу.
За словами одного з посадовців, будь-які гарантії з боку США зрештою залежатимуть від рішень Трампа та президента України Володимира Зеленського. Водночас Трамп хоче, щоб фінансовий тягар забезпечення безпеки України взяла на себе Європа.
Ще одним ключовим питанням стануть територіальні суперечки, насамперед майбутнє Донецької області України, на яку претендує Росія, хоча й не контролює її повністю.
Росія продовжує вимагати передачі їй усієї Донецької області, тоді як Україна наполягає, що будь-яке врегулювання має ґрунтуватися на нинішній лінії зіткнення. Водночас, за словами американських посадовців, обидві сторони в непублічних обговореннях продемонстрували певну гнучкість. Подробиць вони не навели.
Однак Зеленський публічно неодноразово відкидав можливість відмови від територій, які досі контролюють українські війська, зокрема від потужно укріпленої частини Донеччини. Її втрата може зробити Україну більш вразливою до майбутніх російських нападів.
Посадовці наголосили, що територіальні домовленості та повоєнні гарантії безпеки потрібно обговорювати паралельно й остаточно узгоджувати як єдиний пакет.
У зустрічах в Абу-Дабі також беруть участь європейські партнери. Це відображає прагнення Вашингтона вийти за межі тристороннього формату й перейти до ширших переговорів.
Участь Європи
У переговорах брали участь Німеччина, Франція та Велика Британія – так звана група E3, а також Італія, НАТО, Європейський Союз і Україна. Водночас їхні початкові консультації з представниками США відбулися окремо від тристоронніх переговорів із Росією.
Єврокомісія оприлюднила спільну заяву, в якій учасники наголосили на необхідності забезпечити надійні гарантії безпеки для України, поважати її суверенітет, територіальну цілісність і право самостійно ухвалювати рішення.
У заяві також підтверджено, що сильне НАТО залишатиметься центральним елементом колективної оборони євроатлантичного простору.
Окремо учасники задекларували намір рухатися до ширших багатосторонніх переговорів за участю європейських партнерів.
У європейських столицях побоюються, що Москва може отримати вплив на систему безпеки континенту, потенційно послабивши НАТО та суверенітет держав, які колись перебували під радянським пануванням.
«У нас уже є європейська архітектура безпеки», – заявила 6 листопада очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас, наголосивши, що будь-яка угода потребуватиме участі Євросоюзу.
Водночас Росія, за словами американських посадовців, глибоко не довіряє європейським урядам, яких звинувачує у зриві попередньої угоди, нібито узгодженої в Стамбулі.
Однак насправді переговори 2022 року так і не завершилися остаточною домовленістю. Між сторонами залишалися суттєві розбіжності щодо безпеки та суверенітету України.
Американські посадовці повідомили, що Вашингтон пояснює Москві: США залишаються тісно пов'язаними з Європейським Союзом, НАТО та європейськими партнерами. При цьому американська сторона наголошує, що участь Європи сприятиме досягненню домовленості, а не перешкоджатиме їй.
«Нам справді потрібно, щоб Європа була за столом переговорів», – сказав один із посадовців.
За їхніми словами, протягом останніх шести тижнів координація з Україною та європейськими урядами посилилася, зокрема відбулися обговорення в Брюсселі щодо повоєнної безпеки та економічного відновлення України.
Посадовці охарактеризували співпрацю як тісну й конструктивну та відкинули твердження про поглиблення розбіжностей між Вашингтоном і його європейськими союзниками.
Окремий напрям роботи, до якого залучений, зокрема, Світовий банк, присвячений реформам, необхідним Україні для побудови життєздатної повоєнної економіки. Обговорюють військові потреби України, фінансування, економічну відбудову та боротьбу з корупцією.
Як США оцінюють готовність Росії до миру
На запитання, чи демонструє Росія гнучкість, американські посадовці відповіли, що Москва подає позитивні сигнали про бажання завершити війну, особливо під час обговорення повоєнної системи безпеки.
Однак аналітики попереджають, що Москва може використовувати переговори для виграшу часу, водночас зберігаючи територіальні вимоги та військовий тиск на Україну.
«Для Заходу переговори – це засіб завершити війну; для Путіна вони потенційно є засобом її виграти», – написав у соцмережі X Сем Грін, професор Інституту дослідження Росії при Королівському коледжі Лондона.
Каллас висловила схожий скептицизм, заявивши 9 листопада, що Росія «вдає, ніби веде переговори», і не продемонструвала жодної доброї волі.
Американські посадовці згадали попередні розмови з президентом Росії Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі, під час яких обговорювали ідею створення архітектури безпеки між Росією та Заходом.
«Це вперше, коли я відчуваю, що ми бачимо справжнє бажання російської сторони завершити війну», – сказав один із посадовців.
Вирва біля будинку та пошкоджений дитячий садок. Київ після атаки РФ балістикою
Попри це, Москва продовжує відкидати безумовне припинення вогню й наполягає, щоб Україна відмовилася від решти підконтрольної їй території Донецької області.
Російську делегацію в Абу-Дабі очолює помічник Кремля Володимир Мединський, який керував кількома попередніми раундами переговорів, зокрема зустрічами в Женеві в лютому. Тоді він переважно повторював вимоги Москви й майже не демонстрував готовності до компромісу.
Запропонована система домовленостей також може передбачати послаблення санкцій як стимул для Москви дотримуватися майбутньої угоди.
За словами одного з посадовців, санкції можуть знімати поступово, передбачивши механізми їхнього відновлення в разі порушення Росією домовленостей.
Американські посадовці заявили, що прагнуть діяти швидко, зважаючи на дедалі більші втрати серед військових і цивільного населення. Водночас вони застерегли, що досягнення стійкої угоди вимагатиме складних компромісів.
За їхніми словами, залежно від результатів переговорів в Абу-Дабі незабаром може відбутися нова зустріч з Путіним і Зеленським.
Посадовці також звернули увагу на гуманітарні зусилля, зокрема нещодавнє шестиденне припинення вогню в Олешках Херсонської області України, яке дозволило евакуювати цивільних і доставити гуманітарну допомогу.
Вашингтон продовжить працювати над обмінами полоненими та іншими гуманітарними питаннями, зазначили вони.
Мета Вашингтона на переговорах в Абу-Дабі – перетворити активізовані останнім часом дипломатичні контакти на повноцінний переговорний процес, який дозволить врегулювати територіальні суперечки та створити умови для тривалого миру.
«Ми намагаємося пояснити, чому такий сценарій є кращим, навести конкретні аргументи, переконати в цьому сторони й допомогти їм знайти шлях до його реалізації», – сказав один із американських посадовців.
Перемовини продовжаться завтра, 11 листопада.
Форум