Доступність посилання

ТОП новини
16 Вересень 2019, Київ 09:07

Сто днів Зеленського й анексований Крим


Володимир Зеленський (колаж)

(Рубрика «Точка зору»)

Президент України Володимир Зеленський, незважаючи на окремі прорахунки й незграбні заяви його команди, не «здаватиме» український півострів Москві.

Російська влада спочатку розраховувала, що Володимир Зеленський, опинившись у президентському кріслі, з перших днів перебування при владі поведе країну до сумнівного «миру» з Москвою. Кремлівський план на нинішньому етапі «гібридної війни» проти України остаточно викристалізувався на початку цього року. У першу чергу, росіянам потрібно було вибити з президентського крісла тодішнього президента Петра Порошенка, якого кремлівська пропаганда таврувала ватажком «партії війни».

У Москві розраховували, що один із претендентів на президентську булаву не визнає поразки, і країна опиниться на порозі політичного розколу зразка 2013‒2014 років, під час якого росіяни змогли «віджати» Крим і частину Донбасу. Президент Росії Володимир Путін і його найближче оточення до цього дня наполягають, нібито Росія «не бере участі в війні на Донбасі», саме для того, щоб вести операції проти Києва, прикриваючись фальшивими «повстанцями».

Мирна передача влади в Україні сплутала російським стратегам карти

Мирна передача влади в Україні сплутала російським стратегам карти. Тоді Кремль переключився на паралельний план, маючи намір використовувати українську демократію й цінності свободи слова проти самих українців. Скупка рейтингових новинних телеканалів, демонстративне сприяння верхівці «Опозиційної платформи ‒ За життя», постійні сигнали кремлівських медіа, що прихильники «миру» в Україні мають підтримати саме цю політичну силу ‒ все це було спрямоване на підрив української державності зсередини.

Проміжна мета полягала в тому, щоб завести до Верховної Ради значну когорту проросійських депутатів, руками якої можна продавлювати всі «хотілки»: скасування блокади півострова, надання «особливого статусу» Донбасу, що означало б фактичну відмову від домагань на Крим і перетворення нашої країни на якусь конфедерацію з непевними перспективами.

Під час кампанії виборів до Верховної Ради російська влада сяяла миролюбністю, пропонуючи Києву почати відносини з «чистого аркуша», простивши Кремлеві всі злочини, вчинені проти України. Перш за все, анексію півострова. Як тільки стало очевидним, що проросійські сили не можуть створити впливову фракцію, росіяни знову почали стріляти й шантажувати Київ черговою ескалацією. Вимоги Москви залишаються незмінними: ослаблення позиції щодо Криму, «прямі переговори» з ватажками окупаційних адміністрацій у Донецьку й Луганську і фактична «федералізація» України.

Поки команда Володимира Зеленського не піддавалася на шантаж, на що вказують три основні чинники. Перший сигнал ‒ відмова Києва обговорювати скасування водної блокади. Підконтрольний Москві «постійний представник Криму при президенті Росії» Георгій Мурадов сказав, що з Києва немає «жодних позитивних сигналів» про пуск на півострів дніпровської води. За повідомленням російського державного агентства ТАСС, пан Мурадов зазначив: щодо питання водної блокади «переговорів не ведеться».

«Ніяких позитивних сигналів із цього питання не надходить, переговори не ведуться. Українські офіційні особи стверджують, що ніякої води вони давати кримчанам не будуть», ‒ сказав російський чиновник. Він стверджує, що в Криму «з водною проблемою загалом впоралися», хоча це неправда. Раніше пан Мурадов виступав із заявою про те, що російська влада Криму має намір звернутися до керівництва Росії з проханням ініціювати переговори з Києвом про постачання води Північно-Кримським каналом.

Кремлівські шантажисти за п’ять років анексії не змогли нав’язати Україні й її західним партнерам власний порядок денний щодо Криму

Факт того, що Київ і цивілізоване товариство ігнорують необґрунтовані претензії окупаційної адміністрації з приводу водної блокади ‒ один із важливих маркерів того, що кремлівські шантажисти за п’ять років анексії не змогли нав’язати Україні й її західним партнерам власний порядок денний щодо Криму.

Другий сигнал ‒ готовність обговорювати варіант проголошення на півострові національної автономії кримських татар. Радник президента України з політичних питань Микита Потураєв повідомив, що нове керівництво країни підтримує таку ідею.

Заява пана Потураєва викликала нервову реакцію російської влади півострова, а також деяких кримськотатарських діячів, які працюють на Кремль. Вони хором повторили чергову фразу про те, що українська автономія кримських татар «не потрібна», адже корінний народ безмірно «вдячний» російській владі за ліквідацію національної освіти, скорочення політичних свобод і постійні репресії.

Не факт, що автономію де-юре проголосять уже незабаром. Колабораціоністів такі заяви дратують з очевидної причини: українські політики постійно нагадують кримським татарам, що, по-перше, анексія є незаконною, і, по-друге, Київ може дати їм істотно більше, ніж Росія з її фальшивою «реабілітацією».

Третій сигнал ‒ створення Володимиром Зеленським робочої групи з реінтеграції Криму та Донбасу. Президент на початку цього місяця своїм указом затвердив склад Комісії з питань правової реформи, в яку входить також робоча група з реінтеграції тимчасово окупованих територій. Цю групу очолив постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.

Як запевнили в Офісі президента, перший пакет ініціатив для реінтеграції окупованої частини Донбасу і Криму мають створити вже до наступного року. Можна дискутувати, чому використовується слово «реінтеграція», а не «деокупація», адже колись потрібно змусити Москву припинити анексію.

Тут важлива сама постановка питання: Україна як єдиний законний власник півострова й ОРДЛО зобов’язана позначити свою політику щодо окупованих територій. Затяжне мовчання Києва з приводу півострова чи відсутність кримських сюжетів у концептуальних політичних документах буде розцінене Москвою як готовність заплющити очі на окупацію.

Україна як єдиний законний власник півострова та ОРДЛО зобов’язана позначити свою політику щодо окупованих територій

Президент Зеленський поки ще намагається не робити різких кроків щодо Росії на Донбасі. Ймовірно, це зумовлене підготовкою чергової зустрічі в «нормандському форматі» і майбутнього візиту до Варшави, де у нього, ймовірно, відбудеться зустріч із президентом США Дональдом Трампом. (Як стало відомо, Трамп до Варшави не їде через ураган, що насувається на США; відтак імовірна перша зустріч двох президентів відкладається до візиту Зеленського до США ‒ ред.)

Ситуація має з’ясуватися після їхньої розмови. Найімовірніше, голови держав торкнуться теми Криму. Перш за все, російської мілітаризації Чорного моря, яка безпосередньо зачіпає інтереси США й їхніх союзників. Москва, змушуючи Київ змиритися з результатами «референдуму», у реальності не залишає українському керівництву вибору. Навіть неформальна відмова від Криму запустить процес ліквідації української державності. І, схоже, в Офісі президента Зеленського усвідомили таку загрозу.

Сергій Стельмах ‒ кримський політоглядач (ім’я і прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Оригінал ‒ на сайті Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG