Доступність посилання

ТОП новини

Світовий конгрес українців створює глобальну Мережу нащадків жертв Голодомору 1932-33 років


Скульптура «Дівчинки з колосками» біля Музею Голодомору-геноциду в Києві, місце вшанування пам'яті жертв штучного голоду
Скульптура «Дівчинки з колосками» біля Музею Голодомору-геноциду в Києві, місце вшанування пам'яті жертв штучного голоду

Поєднати родичів жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років, де б вони не жили, поставив собі на меті Світовий конгрес українців (СКУ). Відомі українці з усього світу, чиї рідні пережили влаштований сталінським режимом штучний голод, започаткували всесвітню Мережу нащадків Голодомору (МНГ). Ким є засновники цієї мережі? Яким чином можна до неї долучитися? Та яке значення вона матиме для України, української діаспори та пам'яті про Голодомор?

Міжнародний координаційний комітет у cправі Голодомору Світового конгресу українців (СКВ) міжнародної організації українських громад діаспори, що об'єднує понад 20 мільйонів українців із більше ніж 60 країн світу – виступив ініціатором створення Мережі нащадків Голодомору.

Це віртуальне об'єднання почало створюватися наприкінці минулого року, а 19 травня 2021 року СКВ закликав усіх нащадків українських родин, які пройшли через влаштований радянською владою штучний голод, реєструватися у Мережі і ділитися своїми сімейними спогадами.

Яка мета?

«Ми – унікальний особистий голос та визнання родинних історій Голодомору-Геноциду задля поширення правдивої історії та протидії дезінформації про геноцид, вчинений проти українського народу», – так описується мета створення Мережі на її сайті.

  • Знайти нащадків жертв Голодомору в усьому світі;
  • Залучити до діяльності мережі зацікавлених нащадків жертв Голодомору;
  • Стати постійним голосом сімейних історій про Голодомор-геноцид;
  • Підвищувати обізнаність серед нащадків жертв Голодомору про глибоку травму поколінь родин, чиї предки пережили Голодомор;
  • Сприяти зміцненню історичної пам’яті про мільйони українців, які померли чи постраждали від влаштованого сталінським режимом голоду;
  • Поширювати факти про Голодомор-геноцид, щоб розвіювати заперечення та дезінформацію.

Голова Мережі Оля Сорока закликає усіх нащадків родин, які пережили Голодомор-геноцид, долучитися до мережі «задля отримання інформації, захисту, обміну сімейними спогадами, а також для того, щоб бути впевненими, що про пережите їхніми рідними пам'ятатимуть».

Дідусь та бабуся Олі Сороки по материнській лінії, її мати та інші члени родини пережили Голодомор на Житомирщині. Діда заарештували після того, як він відмовився брати участь у вилученні хліба у людей. Усю родину після цього вигнали посеред зими з дому. Мамі Олі Сороки пощастило вижити і втекти до табору для переселенців у Вайсенберзі (Німеччина). Там вона зустріла майбутнього батька Олі, вони одружилися і пізніше емігрували до США та оселилися в Чикаго.

Як долучитися до глобальної Мережі?

Долучитися до Мережі можна на спеціальній сторінці її сайту, заповнивши відповідну форму.

Яка інформація потрібна для реєстрації:

  • Імена членів родини – жертв або тих, хто вижив під час Голодомору;
  • Дати народження/смерті (якщо вони відомі);
  • Назва регіону (області, міста або села) в Україні, де проживала родина під час Голодомору 1932-33 років.

Послом Мережі нащадків жертв Голодомору є Катерина Ющенко, дружина третього президента незалежної України Віктора Ющенка.

Хто підтримує Мережу?

Партнерами глобальної Мережі нащадків жертв Голодомору є:

Як повідомили Радіо Свобода у Національному музеї Голодомору-геноциду, окрім інформаційної та комунікаційної підтримки, Музей допомагатиме із консультуванням щодо досліджень, перевірці даних, які надаватимуть нащадки, та сприятиме поширенню інформації.

Мережа нащадків Голодомору – це перша глобальна спільнота, покликана об'єднати родичів тих, хто вижив під час Голодомору в Україні 1932-33 років.

Проєкт створення Мережі нащадків жертв Голодомору започаткований завдяки пожертві подружжя Марії і Миколи Мис та при підтримці Світового конгресу українців.

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG