ВАШИНГТОН – Через день після того, як президент України Володимир Зеленський спостерігав із галереї Сенату за переконливим голосуванням на підтримку подальшого розгляду санкцій проти Росії, верхня палата Конгресу зробила ще один важливий крок. 29 липня сенатори знову продемонстрували двопартійну готовність посилити економічний тиск на Москву і розширити санкції проти Ірану.
Сенат 84 голосами проти 12 підтримав перехід до розгляду законопроєкту, який передбачає жорсткіші санкції проти Росії за її повномасштабне вторгнення в Україну і продовжує на п’ять років дію ключових повноважень для запровадження обмежень проти Ірану.
Голосування відбулося після не менш переконливого результату попереднього вечора, коли 86 сенаторів проти 12 підтримали обмеження процедурних дебатів навколо документа. Обидва голосування засвідчили надзвичайно широку двопартійну підтримку законопроєкту, хоча суперечки щодо окремих його положень досі тривають.
Після смерті сенатора документ отримав назву «Акт Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Законопроєкт став водночас зовнішньополітичною ініціативою і вшануванням пам’яті одного з найактивніших прихильників військової та політичної підтримки України у Конгресі.
Лідер більшості у Сенаті Джон Тун заявив, що Грем працював над документом «у день своєї смерті», і назвав законопроєкт частиною політичної спадщини покійного сенатора.
Удар по фінансовій основі російської війни і роль Китаю
Виступаючи у Сенаті, Тун заявив, що законопроєкт спрямований проти того, що республіканці вважають головною стратегічною вразливістю Кремля, – доходів від експорту нафти й природного газу.
За його словами, Росія може продовжувати війну, оскільки продаж енергоресурсів і надалі фінансує військові операції, попри багаторічні західні санкції. Законопроєкт дозволить президентові запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російських енергоресурсів, а також санкції проти банків, посадовців і компаній, залучених до організації такого експорту.
Особливу увагу Тун приділив Китаю. Він назвав Пекін найбільшим покупцем російських нафти й газу і заявив, що проголошене Москвою і Пекіном перед вторгненням 2022 року «партнерство без обмежень» перетворилося на пряму економічну підтримку російської війни.
«Цей законопроєкт не обмежується покупцями російських енергоресурсів», – сказав Тун, наголосивши, що документ також спрямований проти ширших фінансових і комерційних мереж, які забезпечують російський енергетичний експорт.
За його словами, змусити Володимира Путіна перейти до справжніх переговорів про завершення війни можна лише тоді, коли Росію позбавлять цих доходів.
Тун також пов’язав законопроєкт із заявленою метою президента Дональда Трампа завершити російсько-українську війну. За його словами, документ надасть Білому дому додаткові економічні інструменти тиску на Москву.
Крім українського питання, лідер більшості наголосив, що законопроєкт ще на п’ять років продовжує дію законодавчої основи, на якій ґрунтується значна частина чинних американських санкцій проти Ірану. Це дозволить Вашингтону продовжувати політику «максимального економічного тиску» на Тегеран.
Тун зазначив, що законопроєкт навряд чи сподобається Кремлю, Тегерану або Пекіну, і назвав це свідченням його стратегічного значення.
Політологиня-американістка Олександра Філіпенко звертає увагу, що найбільшим обмеженням документа залишається обсяг повноважень Дональда Трампа. Законопроєкт дозволяє встановлювати мита до 100%, однак остаточну ставку визначатиме президентська адміністрація. Тому формулювання «до 100%» може означати як справді руйнівний тариф, так і символічні 1% або 5%.
Водночас Філіпенко вважає важливим закріплення частини санкцій на законодавчому рівні. Багато чинних обмежень проти Росії запроваджені президентськими указами, які наступна адміністрація теоретично може скасувати іншим указом. Якщо ж санкції стануть частиною закону, для їхнього пом’якшення або скасування знадобиться нове рішення Конгресу.
«Вісь агресії»
Головний партійний координатор республіканців у Сенаті Джон Баррассо представив законопроєкт як комплексну геополітичну відповідь, значення якої виходить далеко за межі війни проти України.
Баррассо назвав документ законопроєктом у дусі принципу «мир завдяки силі». За його словами, санкційний пакет одночасно спрямований проти російського керівництва, «тіньового флоту» нафтових танкерів, великих імпортерів російських енергоресурсів і держав, які допомагають Москві обходити чинні обмеження.
Він неодноразово наголошував, що енергетичний експорт залишається фінансовим двигуном російської військової кампанії. Баррассо назвав його «головним джерелом доходів воєнної машини Путіна» і водночас «ахіллесовою п’ятою» Росії.
Найбільшим покупцем російських енергоресурсів він назвав Китай, а другим – Індію. За словами сенатора, законопроєкт спрямований саме проти держав, закупівлі яких продовжують фінансувати російську війну.
Баррассо також приділив значну увагу поглибленню військового партнерства між Іраном і Росією.
За його словами, Тегеран постачав Росії безпілотники, ракети та інші боєприпаси, які використовували проти України. Натомість Москва передавала Ірану військові технології, розвіддані й ширшу стратегічну підтримку.
Сенатор заявив, що Росія та Іран використовують спільні мережі обходу санкцій, експлуатують «тіньові флоти» для перевезення нафти і значною мірою залежать від тих самих покупців енергоресурсів.
«Разом Росія та Іран створили вісь агресії», – наголосив Баррассо. На його думку, санкції проти покупців російської та іранської нафти дозволять одночасно послабити обидва режими.
Він також заявив, що російська енергетична інфраструктура та військовий потенціал Ірану останніми місяцями зазнали значних втрат. Водночас жодна з двох держав, за його словами, не продемонструвала готовності до тривалого миру.
«Росія та Іран реагують лише на силу, а не на заяви», – сказав Баррассо, закликаючи сенаторів якнайшвидше ухвалити документ.
Китаєзнавець Юрій Пойта зазначає, що Пекін прагне підтримувати Росію та Іран переважно непрямими методами, не переходячи до відкритої конфронтації із Заходом. Це може передбачати постачання товарів подвійного призначення, технологій, компонентів і фінансову підтримку. Такий підхід дозволяє Китаю зміцнювати партнерів і водночас зберігати економічні відносини зі США та Європою.
Пойта також наголошує, що поглиблення енергетичної співпраці з Пекіном покращує економічне становище Росії та підтримує стабільність російського режиму. Саме тому санкції проти найбільших покупців російської нафти потенційно можуть бути ефективнішими за обмеження, спрямовані лише проти окремих російських компаній.
Шанси на ухвалення у Палаті представників зростають
Тепер увага переміщується до Палати представників, де законодавці вже схвалили власний пакет санкцій проти Росії, але згодом можуть розглянути сенатську версію документа.
Сенатор Річард Блюменталь, один із головних авторів законопроєкту від Демократичної партії, висловив упевненість, що Палата представників зрештою його підтримає. За його словами, схвалення документа Дональдом Трампом суттєво підвищує шанси на ухвалення.
«Законопроєкт Мікса є хорошим документом, але його не ухвалять», – сказав Блюменталь. Він заявив, що сенатська версія містить жорсткіші санкції, але водночас не передбачає положень про фінансування, які навряд чи підтримають республіканці.
Голова Комітету Сенату із закордонних справ Джим Ріш також заявив, що переконливий двопартійний результат у Сенаті матиме значення, коли документ розглядатимуть у Палаті представників.
Трамп додатково ускладнив законодавчу дискусію, заявивши журналістам у Білому домі, що хоче додати до документа мита проти держав, які купують іранські енергоресурси. Нинішня редакція продовжує санкційні повноваження щодо Ірану, але не містить аналогічного до російського механізму вторинних тарифів.
Засновниця і директорка української організації Razom We Stand Світлана Романко вважає, що навіть послаблена версія законопроєкту може мати відчутні наслідки. На її думку, реальні мита на рівні 20–50% проти найбільших покупців здатні створити значні збитки для Китаю, Індії та інших імпортерів і змусити частину компаній відмовитися від російської нафти.
Крім мит, документ може посилити ризики для банків, трейдерів, страхових компаній і нафтопереробних підприємств, які працюють із російськими енергоресурсами. Романко очікує, що це може збільшити знижку на нафту марки Urals, ускладнити роботу «тіньового флоту» і посилити переговорні позиції Вашингтону перед Пекіном. Водночас вона також застерігає, що ефективність документа залежатиме від готовності Трампа реально використовувати надані йому повноваження.
Невелика, але помітна опозиція
Попри широку двопартійну підтримку, законопроєкт досі викликає опір невеликої групи сенаторів.
Проти переходу до його розгляду проголосували 12 сенаторів – 11 демократів або незалежних законодавців і республіканець Ренд Пол. Пол і сенатор-демократ Рон Вайден також готують поправку, яка має обмежити президентські повноваження щодо запровадження мит – одне з найбільш суперечливих положень документа.
Критики не заперечують необхідності тиску на Росію, однак побоюються, що нові повноваження дозволять президентові встановлювати мита навіть проти американських союзників. Вони також застерігають, що витрати від тарифів можуть частково лягти на американські компанії та споживачів.
Якщо керівництво Сенату не домовиться про обмеження тривалості дебатів, розгляд поправок може продовжитися наступного тижня.
Водночас голосування 29 липня показало, що наступного дня після виступу Зеленського у Капітолії Сенат залишається майже одностайним щодо необхідності посилити економічний тиск на Росію і розширити санкційну політику США проти Ірану.
Дискусія також продемонструвала, що прихильники законопроєкту дедалі частіше розглядають війну Росії проти України, економічну підтримку Москви з боку Китаю та військове партнерство Кремля з Іраном як взаємопов’язані загрози безпеці США та їхніх союзників.
Форум