Нове опитування громадської думки в Україні показало, що більшість населення не хоче, щоб президент Володимир Зеленський балотувався на другий термін. За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 53 відсотки населення виступають за те, щоб Зеленський обмежився одним терміном. Політологи пояснюють, що негативний вплив на рейтинги Зеленського мають низка корупційних скандалів, – навіть якщо сам Зеленський напряму в них не задіяний. Але нового президента українці хочуть після завершення війни.

Опитування, проведене КМІС у вересні, засвідчило, що зараз 53 відсотки хочуть, щоб Володимир Зеленський обмежився одним президентським терміном.

Попереднє опитування, проведене у травні цього року КМІС, дало тоді цифру в 46 відсотків. Кількість тих, хто кажуть, що Зеленський має брати участь у наступних виборах становить 42 відсотки (у травні було 45).

«В українського суспільства є значний запит на оновлення політичних еліт. І він за останні роки лише посилюється», – пояснює виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Проте, додає він, «цей запит відкладений на період після війни».

Політолог Володимир Фесенко теж говорить про запит в суспільстві на кардинальне оновлення влади.

«Цей попит реальний і він виражається в специфічній формі: так, зміна потрібна, але після завершення війни. Це важливий момент», – каже Фесенко в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Професійно виконує обов’язки, але…»

Володимир Зеленський був обраний президентом в квітні 2019 року і вже перебуває на посаді майже сім з половиною років – більше, аніж п’ятирічний конституційний термін, але та ж Конституція забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану.

Сам Зеленський в 2019 році заявляв, що йде на один президентський термін. Але в останні пару років на тлі війни – він кілька разів натякав, що може вирішити балотуватись удруге. Також із його заяв можна зробити висновок, що Зеленський не хоче виборів зараз – навіть не дивлячись на епізодичний тиск із цього приводу з боку США або Росії.

Опитування КМІС теж вловило цей момент: 71 відсотків опитаних проти проведення виборів зараз, коли ще триває війна.

«Загалом наші різні опитування з різними формулюваннями запитань показують, що попри незадоволеність ситуацією в країні, більшість українців все одно послідовно відкидають ініціативу проводити вибори під час війни. Таким чином, продовжує діяти своєрідний компроміс: суспільство активно критикує (часом, із доволі масштабними протестами) невдалі / сумнівні рішення і щиро хоче оновлення еліт, але усвідомлює неможливість виборів під час екзистенційної війни і відкладає це питання на майбутнє», – пояснює Грушецький.

Незабаром вже рік, як в Україні спалахнув корупційний скандал, щодо нібито привласнення понад 100 мільйонів доларів в «Енергоатомі», який широко називають «Міндічгейтом» за ім’ям давнього друга та бізнес-партнера президента, бізнесмена Тимура Міндіча, який виїхав з України. Після цього була ще низка гучних розслідувань НАБУ і САП, включно і про кооператив «Династія» під Києвом, де один з чотирьох елітних маєтків ніби зводився для невідомого «Вови».

«Коли йдеться про другий термін, то більша частина українців, яка має критичне ставлення до деяких моментів із Зеленським – ну, та ж корупція – але вони вважають, що він сам, може, і не задіяний, але він несе за це політичну відповідальність. Корупційні скандали, безумовно, впливають на думку українців і частина людей хоче змінювати президента», – пояснює суспільні настрої політолог Фесенко.

За його словами, в більшості люди хочуть, щоб Зеленський залишався на посаді на час війни.

«Вони вважають, що він професійно виконує обов’язки, а також люди не хочуть політичної нестабільності під час війни. Тобто, люди вважають, що нехай Зеленський працює до кінця війни, але після війни – має бути новий президент», – пояснює Фесенко.

«Це продиктовано такою позицією: Зеленський свою роботу зробив, подякуємо йому, але далі треба обрати нового президента України», – додає політолог.

Оновлення стосується й опозиції

Цікаво, що в той час в суспільстві зростають запити на оновлення влади – нехай і після війни – паралельно ростуть і запити на оновлення й опозиції.

«Багато опозиційних діячів, особливо в стінах парламенту, не враховують, що запит на оновлення політичних еліт стосується і влади, і опозиції. Українці сильно критикують нинішню владу, але якби ми запитували про їхнє ставлення до парламентської опозиції та її лідерів, то багато оцінок були би негативними. Враховуючи невисоку довіру до багатьох з них, українці не хотіли би і їх бачити на виборчих перегонах», – тлумачить суспільні настрої соціолог Антон Грушецький.

«Влада і опозиція мали би знайти в собі сили співпрацювати на користь України під час війни. А після неї – разом відмовитися від амбіцій участі у нових виборах і працювати на створення умов для проведення чесних і конкурентних виборів, де вже нові лідери могли би позмагатися і далі вони (нові лідери) брали би на себе відповідальність за майбутнє країни», – додає Грушецький.

Щодо запиту на нові обличчя. Запит цей, як каже політолог Фесенко, існує. Але тут є й «але».

«Кого вважають новими людьми? Люди не будуть голосувати за ноунейма. Десь з 2016–2017 років була криза довіри до еліт. Новим тоді вважався той, хто не був при владі, але були відомими людьми… Сам Зеленський тоді підпав під цю категорію «нових людей». Зараз новими будуть лише ті, хто не був при владі, але нова фігура, з якою пов’язують оновлення», – каже в інтерв’ю Фесенко.

Зараз хто міг би скласти конкуренцію Зеленському – піде він на вибори чи не піде? Найбільше шансів, за замірами соціологів, має колишній головком ЗСУ, а нині посол в Британії Валерій Залужний – і за рівнем довіри, і за рейтингом. Хтось дає йому перше місце в першому турі, хтось – друге, але більшість шансів у другому турі.

Також, «новою фігурою», на думку Фесенка, є і колишній міністр оборони Михайло Федоров, проти відставки якого вийшов недавно другий «картонковий майдан».

Нинішній очільник Офісу президента Кирило Буданов теж входить в трійку-четвірку фаворитів.

«На початку року його шанси були вищими, а зараз є меншими, але він все одно – в цій обоймі (головних претендентів)», – пояснює Фесенко.

Також останнім часом фіксується зростання популярності і пізнаванність бригадного генерала Андрія Білецького, командувача Третього армійського корпусу.

«У нас вибір є і тим більше буде по завершенню війни, – пояснює в інтерв’ю Володимир Фесенко. – Тут головний чинник – не просто ставлення до Зеленського. До нього є частина довіри. Але люди не хочуть політичної дестабілізації під час війни. Є розуміння, що зараз не до виборів. Бо маємо бути сконцентровані на допомозі владі, щоб здолати Росію».