В Україні обговорюють новий законопроєкт, який посилює відповідальність за сексизм і гендерну дискримінацію в рекламі. Законопроєктом, вже ухваленим Верховною Радою в першому читанні, пропонується визначити в законодавстві про рекламу поняття «дискримінаційна реклама» і «дискримінаційна реклама за ознакою статі» і заборонити вміщувати в рекламі твердження або зображення про перевагу однієї статі над іншою або про стереотипність ролі чоловіка і жінки. Також автори законопроєкту пропонують заборонити зображати тіло людини «виключно як сексуальний об’єкт з метою залучення уваги споживача» і запровадити заборону на використання натяків на сексуальні відносини, які не мають прямого стосунку до рекламованого продукту, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У законодавстві України про рекламу і зараз є заборона на дискримінаційні твердження, але, як зазначають автори законопроєкту в пояснювальній записці, розмитість формулювань і відсутність однозначного визначення, що вважати дискримінацією за статевою ознакою, призводять до неоднозначного тлумачення закону як контролюючими органами, так і судами.
Крім того, законопроєктом пропонується і змінити відповідальність за порушення правил: рекламодавець платить штраф у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (раніше було в 10-кратному). Але повторне вчинення такого порушення протягом року тягне за собою штраф у тридцятикратному розмірі вартості розповсюдженої реклами.
Про те, навіщо потрібні ці нововведення і як повинен працювати механізм захисту споживачів від сексизму в рекламі, телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповіла співавторка законопроєкту, депутатка Верховної Ради від партії «Слуга народу» Марина Бардіна.
Наше завдання – зробити робочий інструмент, щоб ми дійсно не бачили сексистської реклами, яка принижує жінок або чоловіків в нашому суспільстві
– Як ви визначили масштаб проблеми? Є якась статистика статевої дискримінації в рекламі?
– Масштаб проблеми візуально очевидний. Я, навчаючись в університеті, років 10 тому робила дослідження з цього питання, і дійсно ми зафіксували поширене явище з сексистської реклами. Більше того, я скажу, що зі мною працює консультантка, яка безпосередньо подавала судові позови через сексистську рекламу, вона вигравала ці судові справи, і великі компанії, мережі магазинів техніки штрафували на певні суми за поширення таких стереотипів щодо жінок.
– Тобто достатньо багато було позовів проти рекламодавців за дискримінаційний продукт. А що про дискримінацію в рекламі прописано в чинному законі? Чому цього недостатньо?
Незрозуміло, куди роботодавець повинен платити штраф. Ми в своєму законопроєкті прописуємо зобов’язання Кабміну, що вони повинні запропонувати механізм
– Наприклад, у чинному законі є обмеження на те, щоб під час поширення реклами про прийом на роботу писати стать людини: жінку або чоловіка шукає роботодавець. Це заборонено законом України, але тим не менше ця практика поширена, в оголошеннях продовжують писати, жінку або чоловіка шукають на роботу. Але, в свою чергу, немає механізму, який би дійсно працював. Тобто незрозуміло, куди роботодавець, який пише таке оголошення, повинен платити штраф. І ми в своєму законопроєкті прописуємо зобов’язання Кабінету міністрів України, що вони повинні запропонувати механізм, тому що це все-таки урядова історія. Це теж одна зі статей нашого законопроєкту – вже чинному законодавству знайти механізм його виконання.
Ми хочемо збільшити штрафи і визначити, що ж таке дискримінація за ознакою статі в рекламі
Крім того, ми хочемо збільшити штрафи і, в принципі, визначити, що ж таке дискримінація за ознакою статі в рекламі. Суди і державні органи дуже часто по-різному інтерпретують цю дискримінацію. І не завжди рішення тих чи інших інституцій однакові. Хтось подивиться на рекламу і скаже, що тут немає ніякого сексизму, інший подивиться і скаже, що є сексизм. Тому ми намагаємося звузити цю інтерпретацію і більш чітко її визначити. Я думаю, що до другого читання ще будуть якісь зміни в законопроєкті, я поки не буду їх анонсувати, але, тим не менше, наше завдання – зробити абсолютно робочий інструмент, щоб ми дійсно не бачили сексистської реклами, яка принижує жінок або чоловіків в нашому суспільстві.
– На ваш погляд, які були найбільш кричущі випадки дискримінації за статевою ознакою в рекламі?
– Наприклад, туристичне агентство, де написано: «Даю кожному» – і зображена жінка. Або реклама ресторану, де є фраза: «Візьму в рот» – і зображена жінка. Ми здогадуємося, що тут якийсь сексуальний контекст і присутнє зображення жінки як сексуального об’єкта. Або та реклама, щодо якої був судовий позов, де дівчина, яка мене сьогодні консультує, вона перемогла, виграла цей суд. Там була реклама однієї з українських мереж магазинів техніки та було: «Подаруєш яблуко – попариш моркву» – і теж певне зображення жінки. Тому все це нас наштовхує на такі стереотипи, які, на жаль, поки що поширені в нашому суспільстві.
Сексистська чоловіча реклама теж має місце
Але ми впевнені в тому, що сучасна дівчина, жінка здатна купити iPhone собі сама, тому реклама повинна бути вже креативніша, а не така елементарна, як сьогодні роблять рекламодавці.
– Найчастіше в рекламах порушують права жінок?
– Найчастіше – права жінок, але сексистська чоловіча реклама теж має місце.
