Катування, «Топори», без води та світла: що відомо про життя в Бердянську в окупації. Бердянців в окупації переслідують за будь-який зв’язок з Україною. Серед вулиці у них перевіряють телефони, а затримати можуть за встановлений VPN, український застосунок у мобільному, телеграм-канал українською мовою або ж за український контент в YouTube. За таке можна опинитися в бердянській колонії № 77, яку ще називають «Топори». Зі слів бердянців, ув'язнених там катують струмом, відрізають їм пальці та ґвалтують. Скільки людей загинуло в застінках, невідомо. Окупаційна влада використовує виправну установу як катівню. Приміром, голова Бердянської райради, а нині військовослужбовець ЗСУ Віктор Дудукалов називає колонію «класичним концтабором» часів Другої світової війни. На додачу, бердянці виживають у місті в умовах постійних перебоїв з водою та відсутності електропостачання, в Бердянську не працює морг. Невідомо, чи за таких комунальних проблем буде опалення взимку і чи зможуть продовжити навчання школярі та студенти.