Громадянська мережа «Опора» опублікувала звіт-спостереження за виборчим процесом у березні. Радіо Свобода вибрало цікаві факти з оприлюдненого документа та основні порушення, які зафіксували в «Опорі».
Активну передвиборчу агітацію в березні проводили лише 19 кандидатів (попереднього місяця їх було 26).
Провідним форматом стали концерти і розважальні заходи на користь публічно найактивніших кандидатів – Юлії Тимошенко, Петра Порошенка і Володимира Зеленського.
Активність стали виявляти партії й політики, які не беруть безпосередньої участі у президентській кампанії і не є суб’єктами виборчого процесу. Зокрема, «Опора» фіксує випадки поширення матеріалів політичної реклами з боку Аграрної партії, «Народного фронту», а також народних депутатів України, обраних у мажоритарних округах.
Основною загрозою в контексті проведення передвиборчих заходів протягом останнього місяця стало наростання протистоянь і конфліктів, якими супроводжуються публічні заходи з участю кандидатів. Зокрема, 9 березня в Черкасах сталися масові сутички між представниками «Національного корпусу» і «Нацдружин» та правоохоронцями під час візиту кандидата в президенти Петра Порошенка. Такі акції в березні стали регулярними і фіксувалися в інших регіонах України, мовиться у звіті.
Посилився і чорний піар, в основному проти Порошенка, Тимошенко і Зеленського.
В інтернеті найпомітніше представлений Володимир Зеленський, команда якого проводить окрему цілеспрямовану виборчу кампанію у соціальних мережах. Проте у цьому сегменті агітації також залишаються надзвичайно активними Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Олександр Шевченко, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко, Руслан Кошулинський, Юрій Бойко.
Масштабні кампанії вуличної агітації в поточному місяці використовували штаби п’яти кандидатів у Президенти – Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка, Олега Ляшка і Руслана Кошулинського.
ВІП-агітатори
Найбільше послугами ВІП-агітаторів користувались команди Тимошенко і Порошенка.
У команді Юлії Тимошенко основними віп-агітаторами, присутність яких спостерігачі «Опори» неодноразово фіксували в регіонах в березні 2019 року, були Іван Крулько, Олександр Пономарьов, Леонід Кравчук, Анастасія Приходько, Олександра Кужель, Ніна Матвієнко, Павло Зібров, Володимир Яворівський, Світлана Тарабарова, Борис Тарасюк.
Агітаційні візити на користь кандидата в президенти Петра Порошенка здійснювали Оксана Білозір, Ірина Геращенко, гурт «Козак Систем», Ірина Луценко, гурт «Плач Єремії», Дмитро Павличко.
Популярні області і не дуже
Лідерами візитів в області є Петро Порошенко (18 областей), Руслан Кошулинський (15 областей), Юлія Тимошенко (14 областей) і Олег Ляшко (12 областей).
Найпопулярнішими в березні у кандидатів були Рівненська (відвідало 11 кандидатів ), Львівська і Черкаська області.
Найменше уваги з боку кандидатів було до Івано-Франківської, Закарпатської і Херсонської областей (відвідали 3 кандидати).
ЦВК і кандидати
Відмовились від участі у виборах 5 осіб (Андрій Садовий, Дмитро Добродомов, Євгеній Мураєв, Віктор Кривонос, Дмитро Гнап).
Цікавий момент: представники Юлії Тимошенко просили пронумерувати кандидатів у бюлетені через наявність повного тезки у списках – Тимошенка Юрія Володимировича, мотивуючи тим, що схожість може призвести до помилки виборця. Комісія відмовила через відсутність законодавчих підстав для проставлення порядкових номерів кандидатів у виборчому бюлетені. Суд підтвердив цю позицію, зазначає «Опора».
Підкуп виборців
Кандидати говорять про підкуп виборців більше, ніж офіційно такі випадки реєструють спостерігачі і правоохоронці. Втім, вони є.
«18 березня 2019 року під час проведення зустрічі виборців із кандидатом на посаду президента України Юлією Тимошенко у місті Харків невідома особа роздавала гроші ймовірним учасникам агітаційного заходу. За даними спостерігачів, присутні на місці події поліцейські відмовились реагувати на можливе правопорушення, а тому заява про правопорушення була подана після додаткового виклику Національної поліції за телефонним номером 102. Представники місцевої організації ВО «Батьківщина» заявили про політичні провокації з боку конкурентів щодо оплати участі громадян у заході передвиборчої агітації», – наводить один із прикладів «Опора», а про інші випадки пише в контексті повідомлень від ГПУ та МВС.
Бути агітаторами виборці мають право лише на безоплатній основі, відповідно до Роз’яснення ЦВК, ухваленого у лютому 2019 року, тому оплата таких послуг може бути порушенням.
«У різних регіонах України до спостерігачів «Опори» надходила інформація від учасників агітаційних груп на підтримку кандидата на посаду президента України Петра Порошенка про отримання ними грошової винагороди. Ці заяви громадян потребують додаткової перевірки із метою встановлення наявності або відсутності правопорушень», – мовиться у звіті.
Адмінресурс
Це коли кандидати використовують доступ до влади для отримання переваг у виборчих перегонах.
Більша частина звіту щодо використання адміністративного ресурсу, агітації від посадових осіб та на державних заходах, за допомогою бюджетних установ і на бюджетні кошти присвячена кампанії Петра Порошенка.
«Одним із прикладів використання бюджетних програм у де-факто виборчих інтересах кандидата на посаду президента України стало вручення головою Житомирської ОДА 22 автомобілів для медичної сфери регіону, на двері яких було нанесено написи «Доступна медицина. Допомога поруч. Програма президента України», – мовиться у звіті «Опори», де також наводяться такі інциденти, як проведення засідань Ради регіонального розвитку чинним президентом у поєднанні з агітацією, організація студентів для участі в мітингах у Хмельницькому.
Але є зауваження і до Юлії Тимошенко, Олександра Вілкула, Олега Ляшка та Руслана Кошулинського, проте в значно менших обсягах.
«У Чернівецькій області представники Заставнівського району Чернівецької області залучались до зустрічей кандидата Олега Ляшка із виборцями. Спостерігачі звернули увагу на візит кандидата на посаду президента України до місцевої школи, при цьому політичного лідера зустрічали учні цього навчального закладу. Такі заходи мають ознаки порушення положень закону України «Про освіту», які забороняють залучення здобувачів освіти до заходів, організованих політичними партіями (за винятком заходів, передбачених освітньою програмою)», – наводить приклад «Опора».
Щодо Олександра Вілкула, то зазначається, що на концерті до 8 березня, який був організований Запорізькою міською радою за підтримки промислового підприємства «Запоріжсталь», розповсюдження агітаційних матеріалів на його підтримку може вважатися поєднанням кадрового і бюджетного адміністративного ресурсу.
Порушення
Спостерігачами Громадянської мережі «Опора» протягом часу спостереження скеровано до Національної поліції 616 звернень.
Більшість із них стосуються розповсюдження агітації без вихідних даних.
Найбільше заяв було подано щодо подій та фактів, які можуть мати прив’язку до агітаційної кампанії Юлії Тимошенко (116 випадків, найбільше в Харківській і Житомирській областях – по 18), Андрія Садового (93 випадки, найбільше у Полтавській і Дніпропетровській областях – по 14 і 11 відповідно), Олега Ляшка (75 випадків, із них у Житомирській області 15 порушень і 12 у Дніпропетровській), Анатолія Гриценка (71 випадок), Петра Порошенка (48 випадків), Руслана Кошулинського (38 випадків), Олександра Шевченка (31 випадок), Сергія Капліна (30 випадок), Олександра Вілкула (29 випадків), Євгенія Мураєва (21).
Найбільш активно представники територіальних підрозділів Національної поліції реагували на порушення виборчого законодавства за зверненнями від спостерігачів Громадянської мережі «Опора» в Київській (26 протоколів про адміністративне правопорушення), Харківській області (24 протоколи), Житомирській області (22 протоколи).
Злочини
Спостерігачами Громадянської мережі «Опора» подано 13 повідомлень про вчинення злочинів.
Одне з них – звернення до Національної поліції України щодо роботи кол-центрів, які в телефонному режимі від імені Громадянської мережі «Опора» погрожують виборцям кримінальною відповідальністю за підкуп. Інші – про пошкодження біл-бордів, сіті-лайтів і недопущення спостерігача на засідання комісії.
Цікаві рішення судів
– Юлія Литвиненко вимагала включення до виборчого бюлетеня стосовно кандидата Юлії Тимошенко інформації, що цей кандидат очолює рейтинг популістів і маніпуляторів в українській політиці, який був підготовлений незалежними аналітиками «Vox Ukraine». Суд першої та апеляційної інстанцій відмовив.
– Суди щодо відмови у реєстрації кандидатами. Всі суди підтвердили правомірність рішень, із яких 10 рішень про відмову – через несплату грошової застави, одне – через символіку і найменування партії, які не відповідають вимогам закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», і одне – через те, що передвиборна програма містила визнання існування невизнаних «республік» (територій, захоплених угрупованнями «ЛНР» і «ДНР»).
– За позовом кандидатки Юлії Литвиненко проти кандидатки Юлії Тимошенко судом встановлено, що підкуп виборців не стосується товарів, які є матеріалами передвиборної агітації, тобто замовлення й виготовлення яких здійснювалося за рахунок коштів передвиборчого фонду у визначеному законом порядку саме з метою ведення законної передвиборної агітації.
– Судом першої та апеляційної інстанції кандидатці Юлії Тимошенко відмовлено у визнанні протиправними дій кандидата Юрія Тимошенко щодо розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів, які містять лише ініціали і прізвище, а також використовують знак, схожий на знак агітаційної кампанії Юлії Тимошенко у вигляді динамічної галочки.
Як кандидати представлені у дільничних комісіях
Всього в Україні утворено 29 788 дільничних виборчих комісій (ДВК), до складу яких увійшло 440 588 осіб.
Найбільшу кількість кандидатур до складу ДВК подали шестеро кандидатів у президенти:
- Петро Порошенко має представництво в 99% ДВК
- Юлія Тимошенко має представництво в 97% ДВК,
- Олег Ляшко має представництво в 97% ДВК
- Юлія Литвиненко має представництво в 95% ДВК,
- Анатолій Гриценко має представництво в 94% ДВК
- Микола Габер має представництво в 91% ДВК.
Суттєве представництво забезпечили собі також Володимир Зеленський (84% ДВК) і Юрій Бойко (83% ДВК).
Лише чотири кандидати не подали жодної кандидатури до складу ДВК: Геннадій Балашов, Інна Богословська, Аркадій Корнацький і Роман Насіров.
Деякі претенденти підійшли вибірково до цього процесу і подали свої кандидатури лише в окремих областях:
- Юрій Тимошенко – лише в Донецькій області
- Віталій Купрій – у Волинській і Київських областях
- Сергій Каплін – в Донецькій, Київській і Полтавській областях.
Донецька область має найрізноманітніше представництво кандидатів у складі ДВК – подання вніс 31 кандидат. Далі йдуть Дніпропетровська і Київська області – 28 кандидатів.
Найменший інтерес із боку кандидатів був до комплектації ДВК у Хмельницькій (20 кандидатів), Кіровоградській і Закарпатській областях (по 21 кандидату).
Проблема масового характеру
«Низький рівень компетентності та фахової підготовки, а також елементарна неготовність членів виборчих комісій нижчого рівня виконувати свої функції залишаються основним дестабілізувальним фактором під час організації виборчого процесу», – наголошують в «Опорі».
Коли почали утворюватися дільничні виборчі комісії, виявилося, що від штабів різних кандидатів подають одних і тих самих осіб до складу ДВК. Окружним комісіям доводилось відхиляти подані кандидатури або пропонувати відкликати заяви.
«Значна частина внесених до складу ДВК кандидатур повідомили, що не писали заяв на згоду бути членом ДВК і/або обіймати керівну посаду в складі ДВК (замість них це самовільно робили працівники штабів). Крім цього, спостерігачі отримували інформацію, що члени ДВК наполягають на передоплаті за роботу (хоча б половину суми), бо в іншому разі відмовлятимуться працювати або не відвідуватимуть засідання», – мовиться у звіті «Опори». Далі почався процес заміни членів ДВК кандидатами, який триває напередодні голосування. Проблема має масовий характер і спостерігається в усіх виборчих округах, пишуть спостерігачі.
Є кандидати, які змінювали членів комісій частіше, ніж вносили кандидатури, тож їхній показник замін перевищив 100%. Йдеться про окружні виборчі комісії (ОВК).
Лідерами у проведенні замін (у тому числі кількаразових) членів виборчих комісій є Олександр Мороз, Віталій Скоцик і Віталій Купрій (понад 100%). Натомість мінімальну кількість замін було проведено щодо членів ОВК, внесених Петром Порошенком і Олегом Ляшком (менш ніж 5%).
