Як вижити під час атаки реактивних дронів

Поява над Києвом швидших реактивних безпілотників змінила характер повітряної загрози. Якщо раніше почувши сигнал тривоги люди часто мали більше часу, то тепер цей запас скорочується. Дрони стали швидшими, летять нижче і можуть з'являтися в зоні виявлення ППО вже на відносно близькій відстані. Це вносить свої корективи не лише в роботу протиповітряної оборони, а й в алгоритми поведінки цивільних під час атаки. Як діяти, якщо атака реактивними шахедами застала вас вдома, на вулиці чи в автомобілі – у матеріалі Радіо Свобода.

Реактивні дрони залишають менше часу на рекацію

Російські реактивні ударні безпілотники «Герань-4» і «Герань-5» за швидкістю, конструкцією та способом застосування в окремих характеристиках наближаються до малогабаритних крилатих ракет. Водночас це – саме ударні БпЛА, а не крилаті ракети.

Як пояснює директор з розвитку оборонного підприємства, авіаційний експерт та офіцер Повітряних сил ЗСУ в резерві Анатолій Храпчинський, окремі нові російські реактивні безпілотники можуть розвивати швидкість до 800 км/год. Що швидша повітряна ціль, то менше часу залишається від моменту її виявлення до можливого перехоплення силами ППО.

«Ми вже бачимо, коли «Бандероль» починає курсувати зі швидкістю 800 км/год. Це не 600 і не 500, з якими зараз літає «Герань». Тобто це буде наступний виклик».

Водночас на час виявлення впливає не лише швидкість, а й висота польоту безпілотника. За словами Храпчинського, низьковисотний політ ускладнює своєчасне виявлення повітряної цілі:

«Вони використовують малу висоту, тому, відповідно, ми можемо побачити цю повітряну ціль на відстані 50 км. Питання швидкості 600 км/год ми розуміємо, що скорочується час виявлення. Відповідно, треба казати про те, що нам потрібна велика кількість тактичних радарів, які закриють всю територію повітряного простору для того, щоб сформувати якісне радіолокаційне поле».

Що це означає для людей

Якихось нових окремо прописаних правил дій наразі нема, каже речник Головного управління ДСНС України у місті Києві Павло Петров. Він пояснює, що нині такі ситуації є дуже небезпечними, а універсальний алгоритм дій сформулювати складно, оскільки людина може опинитися в умовах, коли поблизу просто немає укриття чи сховища. За його словами, це досить поширена ситуація.

Водночас головне правило залишається незмінним: під час повітряної тривоги потрібно прямувати до укриття. Якщо повноцінне укриття недоступне, варто перейти до внутрішнього приміщення без вікон, якомога далі від зовнішніх стін та потенційно небезпечних конструкцій.

Особливо небезпечно залишатися біля вікон, на балконах або виходити на вулицю, щоб спостерігати за роботою протиповітряної оборони.

Навіть якщо будівля не зазнала прямого влучання, вибухова хвиля може пошкодити вікна, а уламки скла – травмувати людей. За словами речника, під час одного з нещодавніх ударів по багатоповерховому будинку в Печерському районі загинув 14-річний хлопчик, який перебував у кімнаті біля вікна.

Водночас, Павло Петров застерігає від того, щоб сприймати так зване «правило двох стін» як повноцінний захист під час обстрілу. За словами експерта, перебування за двома стінами може зменшити ризик ураження уламками скла чи інших конструкцій та впливу ударної хвилі, але не гарантує безпеки:

«Я б не називав його так, бо ми повертаємося знову до того, що це якісь правила… По факту, воно не рятує, воно може виграти десь трохи часу або захистити саме від вторинних проявів».

Тому ванна кімната, внутрішній коридор або інше приміщення за кількома капітальними стінами можуть бути вимушеним варіантом, якщо обстріл уже почався і дістатися до укриття неможливо.

Якщо атака застала на вулиці

Якщо ви на вулиці і укриття поблизу немає, слід відійти від вікон, фасадів, рекламних конструкцій, автомобілів та інших об'єктів, які можуть травмувати уламками. Речник ДСНС окремо згадує про підземні переходи як один із можливих варіантів, якщо поруч немає облаштованого укриття:

«Це може навіть бути підземний перехід, тому що він нижче рівня землі, і від уламків якихось, саме від вторинних проявів обстрілу, він може теоретично захистити».

Водночас важливо розуміти: підземний перехід не є повноцінною заміною спеціально обладнаному укриттю. Його перевага в цій ситуації – перебування нижче рівня землі та певний захист від уламків.

Якщо вибух застав просто неба, варто скористатися найближчим доступним укритим або заглибленим місцем, впасти на землю, обличчям донизу і закрити голову руками, а рот трохи відкритим (це може вберегти від баротравми вух).

Речник ДСНС радить враховувати можливість повітряної атаки ще до того, як людина вирушає у справах:

«Я раджу, наприклад, планувати свій день, свої маршрути і своє перебування так, щоб хоча б якесь укриття було поруч, аби ви знали, як дуже швидко до нього дістатися».

Якщо вибух уже пролунав

Якщо людина перебуває на вулиці й уже чує вибухи, не варто бігти через відкриту місцевість до укриття, якщо для цього потрібно залишити відносно захищене місце.

Павло Петров наводить приклади ситуацій, коли люди прямували до укриттів уже після початку ударів і опинялися під загрозою уламків. Це сталося в Києві, коли на Лівому березі люди прямували до укриття, яке було просто навпроти них, але на пішохідному переході впала ракета. Внаслідок цього п'ятеро людей загинули. Коли містяни почали надавати допомогу пораненим, поруч поцілила ще одна ракета і вбила ще двох людей.

«Це показує, що в жодному разі не варто вже під час повітряної тривоги перебувати на відкритій місцевості. Власне, усі ці правила й рекомендації з’являються через, на жаль, трагічні випадки».

Якщо тривога застала в автомобілі

Автомобіль на відкритій місцевості не є достатнім захистом від уламків, каже Павло Петров.

«На відкритій місцевості автомобіль не врятує. Це повинна бути стіна або мінімум, бажано – дві або й три».

Якщо тривога застала людину за кермом, не варто автоматично продовжувати рух до пункту призначення. Якщо поруч є придатне укриття, безпечніше скористатися ним.

Сам речник розповів, що днями час однієї з поїздок, коли пролунала повтіряна тривога, він не продовжив рух додому, а скористався паркінгом, який був по дорозі і там дочекався завершення повітряної тривоги.

«Не виходьте з укриття лише через те, що тривога триває довго»

Водночас тривалі повітряні тривоги, які тягнуться по кілька годин, створюють додаткову проблему: люди втомлюються перебувати в укриттях і починають ігнорувати сигнали небезпеки.

Речник ДСНС визнає, що перебувати в укритті протягом 7–8 годин психологічно й фізично складно. Але тривалість сигналу сама по собі не означає, що загроза минула. Також, за його словами, жовтий рівень не означає, що під час такої тривоги можна залишатися на вулиці чи перебувати на відкритій місцевості, тоді як під час червоного рівня потрібно обов’язково ховатися.

Він зазначив, що нинішня статистика свідчить про те, що під час жовтих тривог гине не менше, а то й більше людей, ніж під час червоних.

«Після того, як розділили тривоги, людей, які загинули під час жовтої тривоги, набагато більше, ніж тих, хто загинув під час обстрілів на червоному рівні. І останній удар по Шулявці, де загинули просто перехожі, наприклад. Удар був по офісній будівлі – там були люди. Були також люди, які сиділи в машинах. І одна людина, якщо не помиляюся, переходила дорогу через шість чи вісім смуг».