Альма-матер за кордоном

Освіта за кордоном стає дедалі популярнішою серед українських студентів. За даними освітнього агентства DEC Education, за останні 5 років кількість української молоді, яка бажає здобувати вищу освіту у закордонних вузах, зросла в рази. Більшість студентів намагаються отримати стипендії та гранти від різних організацій, однак немало й таких, які платять за своє закордонне навчання самостійно.

Студенти, які бажають здобути освіту за кордоном, найчастіше обирають британські вузи, на другому місці за популярністю вищі навчальні заклади Швейцарії.

Плата за навчання – не більша, ніж в Україні?

Марія Головко, PR-менеджер освітнього агентства зазначає, що до Туманного Альбіону їдуть переважно за дипломом юриста чи економіста, а в швейцарські ВНЗ вступають, щоб отримати освіту в сфері готельно-ресторанного бізнесу.

Популярністю користуються і вищі навчальні заклади сусідніх держав, наприклад, Польщі, де освіта також якісна і відносно дешева. «Вартість навчання в країнах ближнього зарубіжжя, таких як Польща, Литва, Естонія і навіть Голландія, є приблизно такою ж, як і в українських вишах на контрактній основі. Різниця лише в тому, що наші дипломи не завжди сприймаються роботодавцями, а сусіди дають дипломи міжнародного зразка. Відповідно, у випускників відкривається більше перспектив. Тож, крім того, що вони повертаються додому, вони можуть здобувати досвід роботи за кордоном. Наша організація відправляє близько 150 студентів на рік на програми вищої освіти закордоном», - сказала представник освітнього агентства.

Німеччина – одна з найпопулярніших серед українських студентів країна, де можна здобути освіту. Представник німецької служби академічного обміну «DAAD» Катерина Будз розповіла, що ж найбільше цікавить українських студентів, коли вони обирають собі альма-матер за кордоном. «Найчастіше студенти питають про магістерські стипендії, бо ми займаємося післядипломною освітою - це магістерський рівень, а також стажування для викладачів, молодих науковців та професорів. Є повторні запрошення колишніх стипендіатів. Загалом у нас пропонується 14 різних програм у різних університетах Німеччини, і всі вони дуже популярні».

«Українська освіта – навіть краща»

23-річний киянин Ілля – майбутній фізик-електронник. Після закінчення Національного технічного університету КПІ він вирішив продовжити освіту у Франції. За словами Іллі, за кордоном більше можливостей для молодих науковців і вищий рівень життя, але за ґрунтовністю і якістю українська освіта не поступається французькій. «Загалом можу сказати, що українська освіта набагато краща, ніж французька, адже вона набагато ширша. Наприклад, отримавши диплом інженера з обробки металів тиском, я дуже легко, буквально за 2 місяці перекваліфікувався на електрику. Єдиною проблемою тут була, звичайно, мова. Щодо французького навчання, системи освіти, то вона дуже вузько спрямована», - говорить молодий науковець. На зарплату аспіранта, додає він, йому вдається жити, практично ні в чому собі не відмовляючи. І після отримання диплому, в Україну він повертатися не збирається. «Після отримання звання доктора фізичних наук я можу або залишитися в університеті, або знайти собі роботу інженером, наприклад у такій компанії як «Електрика Франції» – це монополіст, такий як «Київенерго» у Києві», - розповідає Ілля.

Офіційної статистики, скільки українських студентів навчаються за кордоном, немає. Експерти називають різні цифри: від 25 до 35 тисяч осіб. Але не всі вони мріють залишитися за кордоном після навчання. Якраз навпаки, стверджує професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Михайло Кірсенко. Його студенти переважно працевлаштовуються вдома. «Думаю, що безробіття їм не загрожує. Ті, хто навчалися в іноземних університетах, зараз працюють у науковій сфері - в Академії наук, в начальних закладах, і в практичній сфері – це апарат Верховної Ради, Міністерство закордонних справ, а також бізнес-структури. Тобто, у випускників іноземних вишів дуже широкі можливості», - впевнений професор.

Рух до Європи

Рівень освіти в Україні є високим. І тут можна стати фахівцем не гіршим, ніж у закордонному вищому навчальному закладі. У цьому переконує директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти України Ярослав Болюбаш. «Освіту визнають за формальними ознаками, а також за її результатами, які відображаються в конкретних особах. Наші фізики, хіміки, математики, програмісти визнані в Європі. Наші лікарі тисячами працюють у європейських країнах. Європа втратила багато в чому, насамперед, у підготовці кадрів із фундаментальних наук».

Для того, щоб українським студентам легше було влаштуватися на навчання або роботу за кордоном, українські вищі навчальні заклади вже цього року почали видавати додатки (до дипломів) європейського зразка. Усі назви курсів та предметів будуть перекладені в них англійською мовою.

Крім того, Міністерство освіти повідомляє, що скоро Україна навчатиме своїх найкращих студентів у провідних навчальних закладах світу за державний кошт. Перші триста таких щасливчиків відправляться вчитися вже наступного року. А з 2012 року кількість таких студентів уряд хоче збільшити до трьох тисяч. Водночас Кабмін обіцяє запрошувати для читання лекцій до найкращих українських вищих навчальних закладів провідних професорів світу. Це також планують розпочати з наступного року. А от скільки іноземних науковців запросять і хто саме погоджується приїхати в Україну, в уряді поки не уточнюють.