Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 03:07

За півроку українські виші працевлаштовуватимуть своїх студентів – розпорядження уряду


З першого січня наступного року всі вищі навчальні заклади України (незалежно від форми власності) будуть зобов’язані створити центри сприяння працевлаштуванню студентів і випускників, розпорядилися урядовці. Основне завдання цих центрів, мовиться у проекті документа, – це забезпечення аналізу попиту і пропозиції на ринку праці, налагодження зв’язків з Державною службою зайнятості. Також центри будуть інформувати студентів про вакантні місця роботи. Яка роль у працевлаштуванні випускників належить вишам, працедавцям і самим студентам?

Ситуація на ринку праці нині скрутна і виші мають допомагати своїм студентам знайти роботу, зауважує начальник Департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки України Ярослав Болюбаш.

Саме допомогти, каже він, а центри працевлаштування при вишах – це своєрідний місточок між студентами і роботодавцями. До того ж виші матеріально заохочують своїх випускників.

«Випускникам педагогічних вищих навчальних закладів, які працевлаштовуються в загальноосвітні школи, з метою мотивації їхньої роботи надається одноразова грошова допомога, яка, звісно, зобов’язує відпрацювати три роки. Такі умови ставить держава. На такі умови погоджується молодий спеціаліст. Отже, є взаємні домовленості», – пояснив Ярослав Болюбаш.

Обов’язкове працевлаштування і норми Конституції

Якщо виші допомагатимуть студентам з роботою, то вони будуть пропонувати працю за спеціальністю, а це обмежує вибір студента, переконана Анастасія, студентка п’ятого курсу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. «У мене економічна освіта. Але в процесі навчання я зрозуміла, що це абсолютно не моє і абсолютно мене не цікавить», – говорить вона.

Дмитро навчається в Національному університеті біоресурсів і природокористування на факультеті аграрного менеджменту. З його спеціальністю складно знайти роботу, говорить хлопець, саме через брак інформації про можливі вакансії. «Добре, якщо в самому виші буде центр, де можна буде дізнатися про вакансії за спеціальністю. Щоб людина, яка закінчує медичний факультет, не йшла шукати вакансію продавця-консультанта», – вважає Дмитро.

Центри допомоги з працевлаштування випускників і так вже існують у деяких вишах. Проте ефективність їхньої роботи мінімальна, вони допомагають вирішувати проблему працевлаштування одиницям молодих людей, стверджує Андрій Черних, координатор громадської ініціативи «Студентський захист».

«На сьогоднішній день є головна проблема: молоді люди, які закінчують вищий навчальний заклад, практично не мають жодної підготовки. Це не є центр, який буде займатися обов’язковим працевлаштуванням випускників вишів. Якщо воно буде, то буде суперечити Конституції і законам України. Будь-яка молода людина зможе оскаржити це в будь-якому суді», – розповідає Андрій Черних.

Виші й справді можуть лише рекомендувати своїм студентам ту чи іншу вакансію. Змушувати їх працевлаштовуватись не мають права – це забороняє Конституція. Інша справа – коли виші готують кадри для якоїсь галузі чи відомства, зауважує екс-міністр науки та освіти Станіслав Ніколаєнко.

«Ми завжди орієнтували виші, профтехучилища, технікуми, щоб вони укладали договори з певними галузями, міністерствами, відомствами. Наприклад, університет культури має договір з театрами. А торгівельно-економічний готує цільові кадри для нашого казначейства і державної митниці. І туди вони працевлаштовуються. До речі, діти задоволені», – запевнив Станіслав Ніколаєнко.

Національний університет «Києво-Могилянська академія» ще на початку 1990-х одним із перших вишів започаткував свій центр допомоги з працевлаштування студентів, зазначає ректор університету Сергій Квіт. У центрі студентів, зокрема, вчать, як правильно поводитися під час інтерв’ю з роботодавцем, як скласти резюме. «Існує дуже багато компаній, які набирають свій персонал винятково з наших випускників. Практично всі наші студенти до випуску вже мають робоче місце», – наголошує Сергій Квіт.

Роботодавцям також варто дбати про молодих фахівців

Молодий фахівець з досвідом роботи – саме на них «полюють» роботодавці. За словами співробітників кадрових агентств, майже половину резюме вони отримують від студентів-старшокурсників чи випускників вишів, але їхні анкети не користуються попитом через брак виробничого досвіду.

«Студенти підходять за віком, – повідомили нам в одному із кадрових агентств, – але переважно беруть з досвідом роботи».

За даними кадрових агентств, дівчата сьогодні цікавляться вакансіями продавців-консультантів, а хлопці – в торгівлі. Також у всіх без винятку популярністю користується офісна робота.

Поки питання працевлаштування студентів буде покладено лише на плечі Міністерства освіти і науки України, доти його не зможуть вирішити, вважає начальник Департаменту вищої освіти Міністерства науки та освіти Ярослав Болюбаш. На його думку, цю проблему мають розв’язувати роботодавець, виш і випускник – потенційний працівник.

Серйозні компанії починають співпрацювати зі студентами ще на перших курсах навчання, додає Ярослав Болюбаш. «Відбирають їх, організовують конкурси, надають місця для практики, певним чином заохочують і впливають на зміст підготовки. Отже, фактично йде вже цільово-орієнтована підготовка майбутніх працівників свого підприємства. Це має бути не як винятки. Це має бути система роботи. Хіба було б погано мати банк випускників, щоб роботодавець подивився, чим характеризується ця молода людина, чим вона захоплюється», – говорить він.

За словами Ярослава Болюбаша, роботодавцям варто змінити стратегію пошуку молодих фахівців. Годі чекати готові кадри, підприємства мають самі готувати спеціалістів і вкладати гроші у їхню підготовку ще під час навчання.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG