На тлі загострення на полі бою та нового раунду мирних перемовин лідер Росії Володимир Путін заявив, що «бойові дії в Україні припиняться, коли Збройні сили України покинуть територію, яку вони займають на Донбасі».
- Як ситуація на фронті впливає на переговори?
- Чи погодиться Росія за заморозку війни в обмін на можливе визнання окупованих територій російськими з боку США?
- Та які це матиме наслідки для Європи, США та світу?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили із директором Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентином Бадраком.
Україна і Тайвань: спільний знаменник
– Загострення на фронті та заяви Путіна – чи пов'язані це речі?
– Я думаю, пов'язані. Я думаю, що зараз все, що відбувається на фронті, пов'язано з 10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.
За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні».
У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували список із 7 осіб. За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. Пізніше про підозру у незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єру-міністру національної єдності Олексію Чернишову.
Один з підозрюваних – Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч справу не коментував. Тим часом РНБО наклала на них обох санкції. Решта згаданих осіб оприлюднену НАБУ інформацію в межах операції «Мідас» не коментували. Радіо Свобода намагається отримати їхню позицію.
Радіо Свобода також нагадує, що особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду, а потім апеляційним судом, якщо була подана апеляція. та наміром [президента США Дональда] Трампа використати цю ситуацію у своїх цілях.
А Путін, звісно ж, хоче зараз відхопити якомога більший шматок території, щоб це все піднести як часткову перемогу, бо після неї він неодмінно піде далі.
І навіть якщо буде заморожена війна на якийсь період часу, то цей період може виявитися набагато коротшим, ніж президентська каденція Трампа.
Я хочу звернути увагу на зовсім іншу точку планети, яка віддзеркалює ту ситуацію, що відбувається у нас. Я маю на увазі дії Китаю.
Лише протягом останнього тижня Китай порушив кордони Філіппін, Японії та Південної Кореї (розмова відбулась в ефірі Радіо Донбас Реалії 28 листопада – ред.). Тільки Південна Корея більш-менш притомно відповіла: і судно було захоплене, і застосування сльозогінного газу було, і видворення з територіальних вод.
Китай продемонстрував нову гіперзвукову ракету, й офіційне відео свідчить, що ціллю є Японія. Тобто Китай готується до вторгнення в Тайвань, і ми бачимо однозначно – це теж пов'язане з нашою війною, і ці погрози адресовані конкретно Трампу.
Я вже тут не можу не згадати зустріч у Південній Кореї Трампа з Сі Цзіньпіном, де Сі Цзіньпін перед цим вустами зовнішньополітичного відомства заявив про те, що про Тайвань говорити не варто, тому що це питання Китаю. І Трамп не говорив про Тайвань, про що він потім зізнався.
І всі ці дії, всі ці ситуації пов'язуються в одну лінію, що спільний план Сі Цзіньпіна і Путіна передбачає: Китай тисне на Трампа для того, щоб Трамп був зговірливішим і пішов на поступки.
Є спроба персоніфікації у вирішенні війни, спроба видати це за свою заслугу, здобути Нобелівську премію.
І ось ці спільні інтереси збіглися таким чином, що навіть Європа зараз із дуже великими труднощами Вашингтон неодноразово мав прямі контакти з Москвою без Києва та без Брюсселя. Тепер Європа та Україна відстоюють дві вихідні позиції в контексті мирних перемовин: не лише «нічого про України без України», а й «нічого про Європу без Європи».
Новим приводом заговорити про свою роль для Брюсселя став мирний план США з 28 пунктів, який отримали медіа, в тому числі Радіо Свобода.
Як зазначає у своїй статті «Переговори про кінець війни Росії проти України. Який козир у ЄС?» Рікард Йозвяк, «в ЄС усвідомили, що блок значною мірою обійшли, коли Сполучені Штати представили мирний план, який за кілька днів був скоригований після зустрічі американських та українських дипломатів у Женеві».
«На цьому етапі моє відчуття таке: із різних версій плану та з переговорів як таких, частини, пов’язані з НАТО чи Європою, були вилучені або наразі не обговорюються. Думаю, Європа подала доволі сильний сигнал Сполученим Штатам, що це питання має вирішуватися разом із Європою. Я, звісно, це вітаю», – сказав міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський у розмові з Радіо Свобода на початку грудня..
У липні цього року прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу офіційно запропонував висунути президента США Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру за зусилля з врегулювання війни в Секторі Гази. Також це пропонував Пакистан.
Президент Володимир Зеленський допустив, що українська сторона номінує президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру наступного року, якщо йому вдасться зупинити війну Росії проти України.
Цього року премію отримала венесуельська опозиціонерка Марія Коріна Мачадо, яка подякувала президентові Трампу за його мирні зусилля.
– Ці заяви Путіна про Донбас – це сигнал до того, що виходьте, інакше ми все захопимо? Чи це ознака того, що Росія реально готова військовим шляхом захопити якомога більше земель?
– Що б Путін не заявляв, він рухатиметься рівно настільки, наскільки йому дадуть. Якщо зараз звільнити йому Донбас, він піде далі – буде захоплення Запоріжжя, на півночі Харківської області буде наступ.
Якщо зараз звільнити йому Донбас, він піде далі
Буде наступ повний, і він триватиме і нарощуватиметься тією мірою, наскільки ми будемо здатні його відбивати і наскільки Європа буде здатна нам допомагати це зробити.
Що стосується Сполучених Штатів, то в рамках програми Влітку цього року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО. До програми вже долучилися 16 країн. За даними ОП, це – Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Люксембург, Словенія, Португалія, Іспанія.буде, безумовно, йти продаж [зброї Україні], тому що Трамп не може заморозити продаж американської зброї через те, що йому потрібні політичні дивіденди.
Оборонно-промисловий комплекс США – це якраз шлях отримання підтримки (Трампом політичної та фінансової – ред.). Але інший момент, чи зможемо ми вплинути на це, я боюсь, що тут складно. Тому що нам потрібні зараз ракети, зовсім різні і дуже багато ракет, і переважно американські ракети.
Нам потрібні зараз ракети, зовсім різні і дуже багато ракет, і переважно американські ракети
Ми багато разів про них говорили – починаючи від ATACMS, старих тактичних ракет, і переходячи до більш нової версії Precision Strike Missile, і крилатих ракет AGM-158 для F-16 і багато-багато інших видів високоточних ударних систем.
Цього в Європі є мало, і це Європа нам поки що боїться давати зі своїх запасів. Наприклад, ракети [для ЗРК] Patriot є у Німеччини. Дасть вона свої ракети чи ні – складне питання.
Читайте також: «Не розумію такої військової логіки»: єврокомісар із питань оборони про допомогу Україні
Наприклад, HIMARS закуповують Румунія та Польща, і там також є вже ракети ATACMS. Ми вважаємо, що приблизно десь по пів сотні ракет там точно є. Але чи дасть Польща та Румунія свої ракети [Україні] – це питання.
Росія може напасти на Європу одночасно з атакою Китаю на Тайвань уже в 2026 році?
Егоїзм Європи сьогодні ще не подоланий. І тут одночасно діє і страх, [інстинкт] самозбереження, і різночитання та нерозуміння... у них Україна розглядається як останній бастіон. Але останній бастіон перед якоюсь тривалою [війною]. Вони намічають її на 2029-30 роки.
Вони не розуміють, що атака Тайваню одночасно Китаєм і атака Європи Путіним може відбутися вже 2026 року, якщо дати можливість Путіну просуватися тут, в Україні.
Причому найцікавіше, що для Путіна в якийсь момент стане навіть неважливо, скільки української території захоплено. Тому що на сьогоднішній день головний момент – це відмова США від захисту Тайваню і Європи.
Головний момент – це відмова США від захисту Тайваню і Європи
Я не знаю, хто б сьогодні міг підтвердити, що Сполучені Штати захищатимуть Європу – європейські країни НАТО, – і що Сполучені Штати захищатимуть Тайвань.
Державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що США проти будь-якої зміни статусу Тайваню силою чи шантажем. На саміті НАТО 2025 року президент Дональд Трамп закликав союзників у Європі збільшити видатки на оборону і підтвердив прихильність до Статті 5 НАТО, хоча також перед тим казав, що не існує єдиного визначення колективної оборони.
Я думаю, що цього не станеться. І саме в цьому полягає план Сі Цзіньпіна та Путіна. І Путін може вчинити цю перевірку й здійснити гібридну атаку.
Скажімо у Нарві «зелених чоловічків» уже бачили, налякалися вже. І, в принципі, там все це робиться за кілька днів.
Для Путіна важливо подивитися, скільки днів триватиме затримка відповіді Сполучених Штатів. Якщо це буде 2-3 дні – все, кінець. НАТО можна вважати завершеним проєктом.
І далі йдуть переговори тільки з метою, так говоритимемо, відкупитися від Путіна. Ось це позиція Європи.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у листопаді попереджав, що будь-яка агресія з боку Росії проти країн Альянсу, зокрема у Балтійському регіоні – буде зустрінута «руйнівною відповіддю».
Ціна оборони
– На це накладається невизначеність щодо фінансування Україні на 2026 рік з боку західних партнерів – в ЄС тривають дискусії про виділення заморожених російських активів Києву. Виглядає як справжній рубікон у російсько-українській війні. Чи будуть гроші, чи буде ця зброя? Якщо не буде, то чи справді Китай та Росія можуть скористатися ось таким величезним вікном можливостей?
– Я думаю, що гроші Європа так чи інакше знайде. І тут якраз інстинкт самозбереження спрацює.
думаю, що гроші Європа так чи інакше знайде
Тим більше що ми пам'ятаємо, що Трамп дуже підтримав питання використання заморожених активів. Він стимулював європейців це зробити.
Але я звернув би увагу на деякі інші суміжні речі з тими, про які ви сказали. Наприклад, про те, що відбувається у головних арміях Європи.
Польща, яка виділяє найбільше в НАТО – 4,8% ВВП, лідер у натівських витратах на оборону, – головний розвідник Польщі на початку року Голова Бюро національної безпеки Польщі генерал Даріуш Луковський у березні цього року заявив, що країна буде здатна відбивати потенційний напад Росії тиждень-два з «сьогоднішнім рівнем постачання». про те, що Польща боротиметься три тижні. Тому що потім не вистачить боєприпасів, чогось там іще і так далі. І дії Польщі, коли дрони туди почали залітати, засвідчують, наскільки складно вирішуються всі ці питання.
Армія Великої Британії лише буквально вчора повідомила про те, що вперше за кілька років приплив новобранців перевищив кількість тих, хто звільняється. У Бундесвері проблеми великі щодо комплектування армії. І там взагалі триває полеміка: молодь виступає категорично проти повернення призову.
Європейські армії фактично не готові до бойових дій
У Франції повідомляють, що навпаки, до призову ставляться позитивно, проте французька армія теж відчуває дефіцит. І ми бачимо, що європейські армії фактично не готові до бойових дій.
Зараз Сполучені Штати дедалі більше відхиляються від Європи.
Є пропозиція, щоб вперше очолив війська НАТО не американський генерал, а німецький. І всі ці віяння, вони можуть бути дуже проблематичними.
Таким чином, на Україну покладаються з боку Європи дуже великі надії, але ці надії не дуже пов'язують саме з передачею нових ключових типів озброєнь. Саме нових, я на цьому наголошую.
І, відповідно, тут абсолютно погоджуся з Андрієм Білецьким (командувач 3-го армійського корпусу – ред.), який кілька місяців тому запропонував, щоб європейці думали не про те, як контингенти якісь ввести [до України], а щоб дати гроші на підтримку української армії.
– Британське видання The Telegraph писало, що Дональд Трамп нібито запропонує під час поїздки свого помічника Віткоффа до Москви визнати російськими Крим та інші окуповані українські території, щоб укласти угоду про завершення війни. Я так розумію, йдеться про одностороннє визнання з боку США. Це задовольнить Путіна, на вашу думку?
– Якщо Трамп це зробить, це фактично «висвітлить» подальші дії Китаю. І Трамп сам отримає, як казав Черчилль, «і ганьбу, і війну».
Зараз ситуація далеко не на користь Сполучених Штатів у глобальному суперництві Китаю та США.
Я думаю, що багато в чому це добре розуміють військові, бо ще у 2024 році було визнано, що гіперзвукові ракети Китаю кращі за подібну зброю США.
США мають приблизно втричі вищий військовий бюджет порівняно з КНР. За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), у 2024 році Сполучені Штати витратили на військові потреби 997 мільярдів доларів, тоді як Китай – приблизно 314 мільярдів.
Це може призвести до переділу світу за принципом, який у листопаді 2023 року Сі Цзіньпін пропонував ще Джо Байдену. У Каліфорнії, пам'ятаєте, він сказав, що світу вистачить на всіх нас, щоб його поділити. Він так натякнув.
Під час зустрічі у Каліфорнії в грудні 2023 року з Сі Цзіньпіном президент США Джо Байден сказав, що напруженість між двома країнами «не повинна переростати у конфлікт». Президент Китаю відповів, що «Земля достатньо велика, щоб обидві країни могли досягти успіху, і успіх однієї країни є можливістю для іншої».
Байден промовчав тоді. А Трамп робить ці дії, робить те, від чого утримався Байден.
Питання Європи та України, наскільки ми спроможні спільно все це утримати, російську навалу. Адже визнання Криму і окупованих територій – це шлях до подальшого просування Путіна. Тому що для Путіна найголовніше – щоб не було юридично оформлено гарантії у вигляді захисту США, захисту України. Ось це найголовніше. Решта його не хвилює. Саме це дасть йому можливість йти на повне захоплення України.
Чому?
Тому що для Путіна дуже важливо повернути імперію. І якщо Трамп гратиме на це, то, на жаль, Сполучені Штати отримають дуже гіркий та поганий результат.
Бо це далеко не обмежиться Україною. І можливий дуже серйозний переділ Європи.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505.
Форум