Непрогнозовані наслідки немотивованого терору

Дніпропетровські вибухи є складним випадком, адже невідомі мотиви терористів. Оскільки жодних вимог не висунуто (так стверджують правоохоронці), то лишається незрозумілим: хто і для чого вчинив теракти? Це неабияк ускладнює розкриття злочину.

Зараз, за словами голови СБУ Ігоря Калініна, розглядається шість версій. За однією з них, теракти пов’язані з вибухом урни в центрі Дніпропетровська в листопаді 2011 року, в результаті якого загинула 1 людина. Інші п’ять версій керівник спецслужби не назвав, але серед найбільш обговорюваних припущень:

– Спецоперація з метою відволікти увагу від скандалу із побиттям Тимошенко (зазначимо, що влада використала вибухи собі на користь, ухваливши в парламенті необхідні рішення попри блокування опозиції).

– Дії одинака-екстреміста (на кшталт норвежця Андреаса Брейвіка) чи психічно хворої особи.

– Дії групи екстремістів (за підтримки вороже налаштованої іншої держави чи без такої) з метою дестабілізувати ситуацію, зірвати футбольне Євро-2012...

Загалом, насторожує, що в українських подіях дуже багато схожого на білоруські: міжнародна ізоляція, немотивовані вибухи.

Важливо, щоб влада не скористалася цим злочином для закручування гайок, які і так вже закручені по саме нікуди. В цьому плані показовою є реакція прем’єра Миколи Азарова, який заявив, що вибухи вигідні опонентам влади, «які зацікавлені в дестабілізації ситуації в країні, які діють за принципом «чим гірше, тим краще», чим гірше простим людям від цієї ситуації, тим більше можна звинувачувати чинну владу й отримувати на цьому якісь дивіденди». «Їм дуже не подобається, що вся країна нарешті стала виходити з кризи, у країні підвищуються пенсії», – сказав Азаров. Слова Президента про гідну відповідь терористам також поки що не вселяють оптимізму і не додають спокою.

Варто також зазначити, що теракти часто призводять до наслідків зовсім інших, ніж ті, яких намагалися досягти терористи. У випадках немотивованого терору це також стається дуже часто.