Київ – Змішаний прийом пацієнтів амбулаторіями сімейної медицини є організаційним недоліком, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода начальник управління реформ департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я Костянтин Надутий. За його словами, необхідно організувати прийоми таким чином, щоб здорові діти проходили огляди в окремі дні, а хворі приходили у визначений для них час.
– У європейському досвіді проблеми змішаних прийомів не існує. Там інших прийомів, ніж змішаних не існує взагалі. Там приходять цілими сім’ями. Просто там ситуація інша. Інша у тому плані, що у нас зараз досить великі амбулаторії. Але міністерством розроблена комплексна нормативна база і, якщо робити так, як там написано, то можна уникнути цієї проблеми.
– Яким шляхом?
– По-перше, запровадженням елементарних організаційних заходів, запровадженням окремих днів прийому для здорових дітей і диспансерних груп. Вивішується оголошення й матері знають коли їм приходити з дітками для чергового огляду.
До того ж, проблема інфікування у медичних закладах є перебільшеною. Небезпека заразитися якимось захворюванням у лікарні значно менша, аніж у вашому під’їзді чи у магазині. У медичних закладах все обробляється: стіни, підлога, повітря. Однак, керівникам медичних закладів та лікарям слід вживати заходи, щоб розмежувати потоки пацієнтів.
– Ви згадували європейський досвід. Там пацієнт по телефону домовляється про час прийому, приходить і потрапляє до лікаря. Якщо ж прийом переноситься на півгодини, то його попередять. Тому й черг немає. Чому у нас так поки не виходить? Через велику кількість пацієнтів?
– Ні. У Києві ці 76 амбулаторій сімейної медицини, а до кінця року буде близько сотні, – вони обслуговують десь до 10 тисяч населення. Це невеликий контингент і при правильній організації роботи, при розмежуванні потоків – черг не повинно бути. Але у нас люди недисципліновані. Якщо англійцю скажуть, коли він має прийти, то він прийде саме цього дня у вказаний час. А наші люди приходять на годину раніше – «може вдасться раніше зайти». Так створюються черги.
Але це не знімає відповідальності з лікарів. Якщо черга під дверима, людям треба дати можливість сісти, зайняти їх профілактичними інформаційними матеріалами, а комусь і дати можливість сходити у магазин.
– Для цього, як кажуть самі лікарі, необхідно мати добре навчених медичних сестер. А зараз скрізь в Україні відчувається брак середнього медичного персоналу.
– Тут проблем справді багато й вирішувати їх нам ще роками доведеться. В ідеалі, медична сестра взагалі немає сидіти поряд з лікарем. Вона має приймати пацієнтів в окремому приміщенні. Поки лікар працює з одним пацієнтом, медсестра може міряти тиск чи рівень цукру в крові – іншому. Тому ще треба багато вкласти коштів у створення відповідної матеріально-технічної бази амбулаторій сімейної медицини.
– Під час прямого ефіру програми «Ми Разом» прозвучала дуже тривожна думка про те, що запровадження сімейної медицини у нашій ситуації може призвести до зростання рівня смертності.
– Це просто страшилка – груба й некваліфікована. У жодній країні світу, де запроваджено сімейну медицину, смертність не зросла, а зменшилася. Найближчий приклад – це Молдова. У цій країні на гроші й під контролем Євросоюзу запровадили сімейну медицину. Почали цей процес у Молдові наприкінці 90-х, а закінчили практично зараз. І у них в результаті запровадження сімейної медицини упала дитяча смертність.
– У європейському досвіді проблеми змішаних прийомів не існує. Там інших прийомів, ніж змішаних не існує взагалі. Там приходять цілими сім’ями. Просто там ситуація інша. Інша у тому плані, що у нас зараз досить великі амбулаторії. Але міністерством розроблена комплексна нормативна база і, якщо робити так, як там написано, то можна уникнути цієї проблеми.
– Яким шляхом?
– По-перше, запровадженням елементарних організаційних заходів, запровадженням окремих днів прийому для здорових дітей і диспансерних груп. Вивішується оголошення й матері знають коли їм приходити з дітками для чергового огляду.
Керівникам медичних закладів та лікарям слід вживати заходи, щоб розмежувати потоки пацієнтів.
До того ж, проблема інфікування у медичних закладах є перебільшеною. Небезпека заразитися якимось захворюванням у лікарні значно менша, аніж у вашому під’їзді чи у магазині. У медичних закладах все обробляється: стіни, підлога, повітря. Однак, керівникам медичних закладів та лікарям слід вживати заходи, щоб розмежувати потоки пацієнтів.
– Ви згадували європейський досвід. Там пацієнт по телефону домовляється про час прийому, приходить і потрапляє до лікаря. Якщо ж прийом переноситься на півгодини, то його попередять. Тому й черг немає. Чому у нас так поки не виходить? Через велику кількість пацієнтів?
У нас люди недисципліновані. Приходять на годину раніше – «може вдасться раніше зайти». Так створюються черги.
– Ні. У Києві ці 76 амбулаторій сімейної медицини, а до кінця року буде близько сотні, – вони обслуговують десь до 10 тисяч населення. Це невеликий контингент і при правильній організації роботи, при розмежуванні потоків – черг не повинно бути. Але у нас люди недисципліновані. Якщо англійцю скажуть, коли він має прийти, то він прийде саме цього дня у вказаний час. А наші люди приходять на годину раніше – «може вдасться раніше зайти». Так створюються черги.
Але це не знімає відповідальності з лікарів. Якщо черга під дверима, людям треба дати можливість сісти, зайняти їх профілактичними інформаційними матеріалами, а комусь і дати можливість сходити у магазин.
– Для цього, як кажуть самі лікарі, необхідно мати добре навчених медичних сестер. А зараз скрізь в Україні відчувається брак середнього медичного персоналу.
Медична сестра взагалі немає сидіти поряд з лікарем. Вона має приймати пацієнтів в окремому приміщенні.
– Тут проблем справді багато й вирішувати їх нам ще роками доведеться. В ідеалі, медична сестра взагалі немає сидіти поряд з лікарем. Вона має приймати пацієнтів в окремому приміщенні. Поки лікар працює з одним пацієнтом, медсестра може міряти тиск чи рівень цукру в крові – іншому. Тому ще треба багато вкласти коштів у створення відповідної матеріально-технічної бази амбулаторій сімейної медицини.
– Під час прямого ефіру програми «Ми Разом» прозвучала дуже тривожна думка про те, що запровадження сімейної медицини у нашій ситуації може призвести до зростання рівня смертності.
У жодній країні світу, де запроваджено сімейну медицину, смертність не зросла, а зменшилася.
– Це просто страшилка – груба й некваліфікована. У жодній країні світу, де запроваджено сімейну медицину, смертність не зросла, а зменшилася. Найближчий приклад – це Молдова. У цій країні на гроші й під контролем Євросоюзу запровадили сімейну медицину. Почали цей процес у Молдові наприкінці 90-х, а закінчили практично зараз. І у них в результаті запровадження сімейної медицини упала дитяча смертність.