Прага – Гаазький трибунал із колишньої Югославії зняв звинувачення у воєнних злочинах із колишнього командира косовських партизанів Рамуша Харадіная. У 2005 році він обіймав посаду прем’єр-міністра Косова протягом лише трьох місяців, бо мусів надалі постати перед судом ООН в Гаазі. Суд також виправдав, після перегляду рішення першого суду від 2008 року, і соратників Харадіная – Ідріза Балая та Лахі Брахімая, якого тоді єдиного засудили. Президент Сербії Томислав Николич назвав таке рішення «упередженим», коли суд, як він заявив, «існує лише для засудження сербського народу».
Ще під час першого суду Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії у 2008 році, всі трьох – Харадіная, Балая та Брахімая – звинувачували в Гаазі у вбивствах сербів та тортурах над ними під час боїв із сербськими силами у 1998-99 роках за незалежність автономного тоді в складі Сербії краю Косово. Всі троє заперечували свою вину. Суд виправдав тоді Рамуша Хардіная та Ідріза Балая, а Лахі Брахімая засудив на 6 років позбавлення волі.
У 2010 році ці вироки скасувала апеляційна інстанція Трибуналу, оскільки з’ясувалося, що відбулося залякування свідків.
У четвер суд виправдав, після апеляцій, як «за», так і «проти», трьох згаданих косовських командирів за формулюванням – відсутність складу злочину в їхніх діях під час війни з Сербією.
Головуючий на суді в Гаазькому трибуналі суддя Баконе Молото, зокрема, сказав: «Немає ніяких свідчень, які б підтверджували, не кажучи вже про те, щоб доводили безсумнівно, що Рамуш Харадінай підштовхував чи віддавав накази забрати з села Насера Ліку і Фаділя Фазліу воякам Армії визволення Косова, які вчинили це, чи що він сприяв або підбурював до цього злочину… Суд вважає, що Рамуш Харадінай не винен за жодним зі звинувачень, які перераховані в обвинувальному акті».
Натовпи прихильників Харадіная у столиці Косова – Приштині – гучно вітали виправдання свого кумира. А прем’єр-міністр Косово Хашим Тачі назвав рішення Трибуналу в Гаазі «найбільш потужнім доказом того, що Армія визволення Косова вела справедливу війну за свободу і «незаконно» обвинувачувалася у воєнних злочинах».
Сербія засуджує рішення суду в Гаазі
Президент Сербії Томислав Николич назвав таке рішення «упередженим», коли суд, за його словами, «існує лише для засудження сербського народу».
А речник прем’єр-міністра країни Мілівой Міхайловіч заявив з цього приводу: «Я думаю, що цей виправдальний акт є найбільш обтяжливим для міжнародної спільноти та міжнародної місії в Косові та Метохії… Ті, хто не можуть захистити 19 чи 30 свідків у справі Харадіная, не можуть гарантувати, що вони захистять 150 тисяч сербів від екстремістів на півдні Косова. Цей вирок – руйнівний удар по міжнародному праву і правосуддю щодо Косова та є серйозною перешкодою у справі врегулювання».
Сербський прем’єр-міністр Івіца Дачич раніше попередв, що виправдання може ускладнити посередництво ЄС у переговорах між Белградом та Приштиною.
Цей вирок Трибуналу з’явився після менше ніж через два тижні від виправдання судом ООН в Гаазі двох хорватських генералів, яких звинувачували у злочинах проти сербських повстанців під час війни в колишній Югославії у 1995 році.
Ще під час першого суду Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії у 2008 році, всі трьох – Харадіная, Балая та Брахімая – звинувачували в Гаазі у вбивствах сербів та тортурах над ними під час боїв із сербськими силами у 1998-99 роках за незалежність автономного тоді в складі Сербії краю Косово. Всі троє заперечували свою вину. Суд виправдав тоді Рамуша Хардіная та Ідріза Балая, а Лахі Брахімая засудив на 6 років позбавлення волі.
У 2010 році ці вироки скасувала апеляційна інстанція Трибуналу, оскільки з’ясувалося, що відбулося залякування свідків.
У четвер суд виправдав, після апеляцій, як «за», так і «проти», трьох згаданих косовських командирів за формулюванням – відсутність складу злочину в їхніх діях під час війни з Сербією.
Головуючий на суді в Гаазькому трибуналі суддя Баконе Молото, зокрема, сказав: «Немає ніяких свідчень, які б підтверджували, не кажучи вже про те, щоб доводили безсумнівно, що Рамуш Харадінай підштовхував чи віддавав накази забрати з села Насера Ліку і Фаділя Фазліу воякам Армії визволення Косова, які вчинили це, чи що він сприяв або підбурював до цього злочину… Суд вважає, що Рамуш Харадінай не винен за жодним зі звинувачень, які перераховані в обвинувальному акті».
Натовпи прихильників Харадіная у столиці Косова – Приштині – гучно вітали виправдання свого кумира. А прем’єр-міністр Косово Хашим Тачі назвав рішення Трибуналу в Гаазі «найбільш потужнім доказом того, що Армія визволення Косова вела справедливу війну за свободу і «незаконно» обвинувачувалася у воєнних злочинах».
Сербія засуджує рішення суду в Гаазі
Президент Сербії Томислав Николич назвав таке рішення «упередженим», коли суд, за його словами, «існує лише для засудження сербського народу».
А речник прем’єр-міністра країни Мілівой Міхайловіч заявив з цього приводу: «Я думаю, що цей виправдальний акт є найбільш обтяжливим для міжнародної спільноти та міжнародної місії в Косові та Метохії… Ті, хто не можуть захистити 19 чи 30 свідків у справі Харадіная, не можуть гарантувати, що вони захистять 150 тисяч сербів від екстремістів на півдні Косова. Цей вирок – руйнівний удар по міжнародному праву і правосуддю щодо Косова та є серйозною перешкодою у справі врегулювання».
Сербський прем’єр-міністр Івіца Дачич раніше попередв, що виправдання може ускладнити посередництво ЄС у переговорах між Белградом та Приштиною.
Цей вирок Трибуналу з’явився після менше ніж через два тижні від виправдання судом ООН в Гаазі двох хорватських генералів, яких звинувачували у злочинах проти сербських повстанців під час війни в колишній Югославії у 1995 році.