Високі зарплати без боргів: чи буде в Україні, як у ЄС?

Київ – Україні бракує коштів, щоб розрахуватися із зарплатними боргами, які зросли за півроку, – свідчать державна статистика та стан єдиного казначейського рахунку. Експерти і частина представників влади сподіваються, що цю ситуацію може виправити економічне зростання, на яке сподіваються в разі підписання угоди про асоціацію України з ЄС у Вільнюсі цього місяця. Між тим частина посадовців сподівається вирішити проблему заборгованості адміністративними методами. Нині заробітна плата в Україні, так само, як і в Росії, залишається меншою, аніж у найбідніших країнах Євросоюзу.

Українським найманим працівникам завинили понад мільярд гривень. Ця заборгованість зросла більш ніж на 4 %, починаючи від квітня цього року, свідчить Держстат. За тією ж офіційною статистикою, приблизно половина цього боргу утворилася на промислових підприємствах, і лише третина стосується компаній, які є збитковими або банкрутами. Під час селекторної наради в Міністерстві соціальної політики назвали найбільших боржників щодо зарплат та соціальних виплат: це Донецька та Київська області, а з приватних підприємств – компанії «Аеросвіт» та «Донбас-Аеро». Відчутними є й борги у комунальному та державному секторах економіки. Міністр соціальної політики Наталія Королевська пропонує боротися з боргами адміністративними методами:

Нам звітують, що боргів немає, а виявляється, що це маніпуляції. Тому бюджетну та комунальну сферу – під жорсткий моніторинг
Наталія Королевська
«Коли ми боремося зі старою заборгованістю за минулі роки, виникає нова заборгованість. Це неприпустимо, особливо на комунальних підприємствах та у бюджетній сфері. Нам звітують, що боргів немає, а виявляється, що це маніпуляції. Тому бюджетну та комунальну сферу – під жорсткий моніторинг, а з недержавним сектором сідайте і розбирайтеся!» – доручила міністр своїм підлеглим.

Українські зарплати: у рази менші, ніж у ЄС, а борги повертати нічим

Між тим, залишок коштів на єдиному казначейському рахунку держави на початок листопада становив близько 400 мільйонів гривень, що вдесятеро менше, ніж торік. Про це йшлося на останньому засіданні парламентського комітету з національної безпеки та оборони. Відтак держава немає коштів, щоб одномоментно погасити зарплатні борги державних та комунальних та підприємств. На це накладається і дефіцит пенсійного фонду, надходження якого покривають видатки лише на дві третини, заявив днями заступник голови парламентського комітету з національної безпеки та оборони регіонал Анатолій Кінах. Він бачить вихід у стимулюванні національної економіки, у пожвавленні міжнародної торгівлі та у привабленні інвестицій. Для цього, на думку депутата, варто повною мірою використати можливості від угоди про Асоціацію з ЄС, яку Україна може підписати у Вільнюсі у листопаді цього року.

Тим часом мінімальні зарплати в більшості країн Євросоюзу в рази перевищують українські. Останній рейтинг країн з найвищими мінімальними зарплатами, який уклала агенція Converg Ex, очолили Австралія, Нова Зеландія та країни Євросоюзу. Так, друге місце в рейтингу посідає Франція, з мінімальною зарплатою 12 доларів на годину. Україна не потрапила до рейтингу, однак з урахуванням цьогорічних підвищень української мінімальної зарплати вона становить близько 80 центів за годину роботи. Для порівняння, у Болгарії, де мінімальна платня є найнижчою в ЄС, отримують у два з половиною рази більше. У Росії, яка увійшла до рейтингу, цей показник не перевищує одного долара.

У разі підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС українські зарплати наблизяться до європейських, а заборгованість за ними зменшиться, припустив у коментарі Радіо Свобода директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.

У Польщі тепер іпотека становить 4 % на рік, коли в нас не менше 25%, і середні доходи перевищили 30 тисяч доларів на душу населення
Олег Соскін
«Зближення з ЄС впливає на країну і стратегічно, і тактично. Ми вивчали досвід посткомуністичних країн Європи, які нині є членами ЄС. Усі вони проходили етап асоціації у тій чи іншій формі. Усі країни: і Болгарія, і Румунія, і Польща – виграли від цього, оскільки почали формувати своє соціальне та економічне середовище за європейськими стандартами. Стала прозорішою система влади, змінилася фінансова система. Відтак у Польщі тепер іпотека становить 4 % на рік, коли в нас не менше 25%, і середні доходи перевищили 30 тисяч доларів на душу населення», – наводить приклад експерт.

Єдина надія на те, що після угоди з ЄС відновиться довіра до України – Розенко

Якщо угода про асоціацію України з ЄС буде підписана в кінці листопада у Вільнюсі, це не матиме прямого впливу на ситуацію із зарплатами та соціальними виплатами, вважає економіст, колишній народний депутат Володимир Лановий. Але він переконаний, що рух України до Європи допоможе поступово вирішити економічні проблеми, через які росте борг бюджету перед громадянами.

Несплата зарплат та соціальних виплат пов’язана з невиконанням доходів бюджету. Причина в тому, що падають виробництво та обіг товарів
Володимир Лановий
«Несплата зарплат та соціальних виплат пов’язана з невиконанням доходів бюджету. Причина в тому, що падають виробництво та обіг товарів. Левова частка коштів економіки йде на хабарі та різні оборудки. На державний борг лише цього року з бюджету пішло 70 мільярдів гривень, а наступного року піде ще більше, – прогнозує економіст. – Треба підіймати економіку, прибутковість підприємств, а це може зробити лише демократичний уряд, а не такий, як у нас. Угода з ЄС поставить перед українським суспільством завдання щодо реформ. В угоді записано, що має відбутися зменшення видатків та державних закупівель, і що держава повинна припинити дотації з бюджету будь-яких підприємств. У нас лише «Нафтогаз» отримує 20 мільярдів на рік».

Представники опозиції пов’язують зарплатні борги в Україні з відтоком інвестицій, стагнацією економіки та з корупцією. Ситуація в цих напрямках зміниться, якщо Україна підпише угоду з ЄС у Вільнюсі, але навіть не в перший рік, пояснив у коментарі Радіо Свобода депутат від УДАРу та колишній експерт центру Разумкова Павло Розенко.

У влади немає ніякого ресурсу. І я не бачу, щоб в уряді мали якийсь план, як підняти економіку, як вивести доходи з тіні. Асоціація з ЄС стане позитивним сигналом...До нас зросте довіра
Павло Розенко
«У влади немає ніякого ресурсу. І я не бачу, щоб в уряді мали якийсь план, як підняти економіку, як вивести доходи з тіні. Асоціація з ЄС стане позитивним сигналом для економіки, інвесторів та світових фінансових ринків, що Україна іде в Європу, стає більш цікавою та прогнозованою. До нас зросте довіра. На це єдина надія, бо внутрішніх резервів уже немає».

Фахівці наводять різні розрахунки, за якими одне тільки приєднання країни, що розвивається до об’єднаного ринку розвинених держав (яким є ринок ЄС), дає змогу додатково підвищити валовий внутрішній продукт і зарплати приблизно на півтора відсотка. Якщо вихід на новий ринок супроводжується реформами всередині країни, то економічне зростання буде ще більшим. Так, за прогнозами Світового Банку, якщо Україна приєднається до асоціації з ЄС і розпочне структурні реформи, то вона у 2013 році відновить економічне зростання, а вже у 2015 році воно перевищить 3% на рік.