Зниклих у зоні АТО людей шукатиме об’єднаний центр при СБУ

Територія Донецького аеропорту (фото архівне)

У МВС немає жодної інформації про півтори тисячі зниклих на Донбасі

Київ – Понад шість тисяч людей зникли безвісти або були викрадені в зоні АТО, повідомляють у Міністерстві внутрішніх справ. На базі СБУ зараз створюється об’єднаний центр, що координуватиме пошук і звільнення заручників та встановленння особи і доправлення додому загиблих. Окрім того, триває формування бази даних зразків ДНК родичів зниклих людей, за якою проводять ідентифікацію загиблих. Волонтери-пошуковці, тим часом, вказують на брак координації між різними структурами і напівлегальний статус пошукових місій.

Your browser doesn’t support HTML5

Зниклих в зоні АТО людей шукатиме об’єднаний центр при СБУ

Вже десять місяців чекає на повернення сина-танкіста з полону Валерій Пантюшенко. За його словами, хлопця тримають у Донецьку. Його захопили «казаки», але дозволили подзвонити рідним – так Валерій дізнався, що син живий і в полоні, але далі кілька місяців від нього не було жодних звісток.

У квітні базу «казаків» захопили представники угруповання «ДНР», забравши полонених у підвал колишньої будівлі СБУ, розповідає Валерій Пантюшенко. Зауважує, що син у списках полонених, але обміняти його українська сторона донині не змогла. Між тим, чоловік переймається станом синового здоров’я, оскільки, за його інформацією, «казаки» катували своїх заручників.

«Під час допитів то схиляли перейти на свою сторону, то якусь інформацію намагалися від них добитися. Їх різали ножем, різали чи штрикали – у мого сина було на тілі сім ножових ран, – припікали паяльником, гасили об них недопалки. Зараз буцімто цього немає», – говорить Валерій.

Дані різних відомств щодо зниклих безвісти не збігаються – СБУ

Міністерство внутрішніх справ опрацювало 6200 заяв від родичів зниклих у зоні АТО людей. Щодо півтори тисячі з них досі жодної інформації немає. Про це розповів радник міністра Іван Варченко.

«В кожній області створено робочі групи створено робочі групи зараз, які займаються зібранням такої інформації і зобов’язані реагувати на таку інформацію», – зазначає він.

У жовтні в Україні створили об’єднаний центр для пошуку зниклих, звільнення заручників та ідентифікації тіл загиблих в зоні АТО, який координуватиме СБУ. Голова центру Юрій Качанов розповідає, що нині тривають перемови між різними відомствами та представниками громадських організацій, які увійдуть до нової структури, потім мусить сформуватись юридична база, яку затверджує Міністерство юстиції.

«Ті дані, які сходились до СБУ, не зовсім корелюються із даними інших правоохоронних органів, не було того обміну. Робота цього центру повинна це змінити», – зауважує Качанов.

Сьогодні пошуком тіл загиблих та їхньою евакуацією із підконтрольних сепаратистам територій займаються волонтерські організації. Але за словами засновниці центру пошуку «Волонтер Чонгар» Алли Борисенко, де-юре ексгумувати та перевозити тіла громадські активісти не можуть, а термін попередніх домовленостей із силовиками про співпрацю спливає після нового року.

Сьогодні розпізнано 498 ДНК-профілів загиблих в АТО – Богомолець

Волонтери-пошуковці вчиняють злочин, показуючи родичам загиблих фотографії людей, яких вони знаходять, бо це завдає їм психічної травми, вважає голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. За її словами, зараз створюється єдина база ДНК, яку вже використовують для встановлення особи загиблих.

«Від моменту здачі аналізу до потрапляння в базу даних минає декілька тижнів. На сьогоднішніх день у нас вивезено з окупованих територій тисячу вісімсот чотири останки загиблих, з них виділено 769 ДНК-профілів. З них 438 вже розпізнано. Понад 300 ДНК-профілів нерозпізнані», – говорить депутат.

Водночас, Аліна Павлюк із Гельсінської спілки з прав людини зауважує, що ДНК-експертиза не завжди дає адекватного результату. За її словами, зафіксований випадок, коли матері зниклого бійця з інтервалом у місяць повідомили про майже стовідсотковий збіг її генетичного матеріалу із двома різними тілами загиблих.

У світі процес встановлення особи загиблих під час збройних конфліктів може тривати роками. Зокрема, робота, яку почали під час війни на Балканах у 90-х роках, все ще не завершена, зауважує координатор пошуку та документування хорватського центру «Документа» Славен Раскович. За його словами, Сербія та Хорватія свого часу домовились про створення єдиної бази ДНК-зразків, куди увійшли дані близько двох з половиною тисяч людей, більше тисячі з них досі залишаються невпізнаними.