«У Москві зрозуміли, що полонені для нас – больова точка, і намагаються на неї тиснути» – переговірник

Під час обміну полоненими. Грудень 2014

Експерти зазначають, що переговори у Мінську сепаратисти затягують свідомо

Засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі, що відбулося 27 січня у Мінську, не дозволило сторонам просунутись вперед у переговірному процесі. Головна причина – вимога щодо змін до Конституції України. Представники сепаратистів подали новий перелік вимог, які були розкритиковані українською стороною. У глухий кут зайшли й переговори щодо обміну полоненими. Українські експерти заявляють, що затягування Мінського процесу може бути свідомою тактикою представників угрупувань «ДНР» та «ЛНР», які таким чином виконують вказівки російських кураторів. Сепаратисти натомість звинувачують опонентів у маніпуляціях і наполягають, що їхні вимоги не виходять за рамки Мінських домовленостей.

Ірина Геращенко

Представники України у Тристоронній контактній групі заявляють, що сепаратисти заблокували процес обміну полоненими. За словами Ірини Геращенко, уповноваженої президента України з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, угруповання «ДНР» та «ЛНР» пропонували обмін за формулою – шість бойовиків на трьох українських військових. Переговірники ж від Києва наполягають на досягнутій раніше домовленості, за якою обміняти мають одразу 25 українських силовиків. Віддати ж натомість готові 36 осіб.

Олег Котенко

У коментарі Радіо Свобода, керівник групи щодо обміну полоненими «Патріот» Олег Котенко розповів, що гальмують процес обміну бойовики ще з початку грудня 2015-го. На думку переговірника, сепаратисти таким чином діють в інтересах Кремля, намагаючись виторгувати певні поступки, зокрема у питаннях внесення змін до Конституції. «В Москві зрозуміли, що військовополонені для нас – це больова точка і вони намагаються на неї тиснути», – резюмує Котенко.

Вони самі подали списки, але в останній момент заявили, що не знають цих людей. Після цього вони висунули нову схему – 17 на 63. Коли наша сторона погодилась і на це, тоді вони висунули нову вимогу
Олег Котенко

«Вони самі подали списки і українська сторона підготувала їм 36 людей для обміну. Але в останній момент вони заявили, що не знають цих людей і готові забрати тільки вісьмох. Після цього вони висунули нову схему – 17 на 63. Тоді вже стало зрозуміло, що завдання у них стоїть не провести обмін за будь-яких умов. Коли наша сторона погодилась і на це, тоді вони висунули нову вимогу – амністія», – розповів переговірник.

Росія шукає аргументи, щоб звинуватити Україну у зриві переговорів – експерт

Роман Безсмертний

Саме зміни до Конституції стали найбільш дискусійним пунктом засідання у Мінську. Представник України Роман Безсмертний розповів про нові вимоги сепаратистів, які раніше не озвучувались і які одразу ж були відхилені. Йдеться про квоту для сепаратистів у Верховній Раді, право узгодження всіх ухвалених законів і право вето на рішення в галузі зовнішньої політики, право самостійно формувати штат поліції, служб безпеки, судових органів, прокуратури, прикордонних військ та інших установ без погодження з центральною владою.

Експерт з українсько-російських відносин Володимир Нагірний вважає, що сепаратисти свідомо представили проект змін до Конституції, який не має шансів бути виконаним. Представники «ДНР» та «ЛНР» у Мінську діють в інтересах і під контролем Росії, наголошує експерт, а Москва, у свою чергу, намагається використати переговірний процес для пошуку шляхів виходу з-під санкцій. Один із можливих варіантів – звинувачення України у зриві Мінського процесу.

«Найбільш імовірний варіант – це пошук кращої переговірної позиції для російської сторони. При чому не стільки в Мінському процесі, скільки в геополітичному діалозі. Тобто, так чи інакше питання санкцій вирішується не в Мінському форматі, а у форматі переговорів із Німеччиною, Францією та США. І Росії треба мати аргументи, про те, що Україна не виконує ті чи інші домовленості», – вважає експерт.

Пушилін заявляє, що бойовики не вимагали квот у Верховній Раді

Представник бойовиків на переговорах у Мінську Денис Пушилін виступив зі спростуванням слів Безсмертного про запропоновані зміни до Основного закону. В опублікованому ним варіанті вимог йдеться про запровадження постійного «особливого статусу» для деяких регіонів Донецької та Луганської областей, що повинен бути зафіксований у 133-й статті Конституції, в якій йдеться про адміністративно-територіальний устрій країни. Натомість, ніяких згадок про квоти у Верховній Раді чи право вето у питаннях зовнішньої політики там немає.

«Ми бачимо вільну інтерпретацію, навіть більше, ніж просто вільну інтерпретацію переданого документа. Це відверта брехня. Ще й не зовсім логічна, з моєї позиції, як учасника політичної підгрупи. В цей документ вписуються ті норми, яких там насправді немає. Там дуже дивні формулювання, але вони є», – сказав Пушилін.

Також цей представник угруповання «ДНР» заявив, що Україна готується до відновлення активних бойових дій. Про це свідчить, за словами Пушиліна, нібито збільшення кількості обстрілів підконтрольних бойовикам територій та відкликання українських представників зі Спільного центру по контролю та координації питань припинення вогню. Щоправда, штаб АТО спростував цю інформацію ще 26 січня.


На цю ж тему:

27.01.2016
Росія і бойовики з ОРДО і ОРЛО влаштували демарш у Мінську

Угруповання «ДНР», «ЛНР» і представник Росії несподівано поставили нові вимоги щодо «особливого статусу» в Конституції України далі