Що гальмує створення суспільного мовлення в Україні?

Київ – Два роки минає з моменту, коли в Україні почали створювати суспільне мовлення, ухваливши відповідний закон. Загалом планується об’єднати близько 30 державних мовників у єдину структуру, яка потім реорганізується у Національну суспільну телерадіокомпанію, але не всі із них підтримують цю ініціативу.

Богдан Червак

Процес створення суспільного мовлення в Україні став незворотнім, тому що державне мовлення себе вичерпало, вважає перший заступник голови «Держкомтелерадіо» Богдан Червак.

«Ключове питання, яке має стояти перед нами усіма: яким воно буде, – каже він. – На мою думку, це має бути українське за змістом, за формою і за духом телебачення, де домінуватиме українська мова, де буде збалансована подача новин».

Поки що, однак, за словами голови Національної телекомпанії України Зураба Аласанії, зміни торкнулись тільки основного каналу – «UA:Першого». На його думку, за два роки вдалося нівелювати політичний вплив на мовлення і покращити якість продукту.

Однак і сьогодні кожне управлінське рішення – від ідеї до втілення – все ще проходить дуже довгий шлях, вважає Аласанія.

«Зараз кожне рішення серйозне, якщо воно стосується Національної телерадіокомпанії проходить десь вісім профільних міністерств та відомств, – розповідає він. – От зараз «Євробачення» відбувається, прямо зараз. І от вже місяць ми не можемо добитися навіть не грошей – вони в нас є ­­­– дозволу на відрядження. Тому що два роки тому Кабмін ухвалив постанову, що не можна їхати у відрядження».

Зураб Аласанія

Окрім згаданого телеканалу, до суспільного мовлення ще мають долучитись 29 телерадіокомпаній у регіонах, які вже стали філіями Національної телерадіокомпанії, говорить Зураб Аласанія.

«Ми чекаємо класних продакшнів на місцях, очікуємо від них продукт, який міг би об’єднати в одній студії всю країну кожного дня. Таким чином із них усіх ми набираємо повноцінний мовник на всю країну на 24 години. Зі свого боку, «UA:Перший» має дуже багато зв’язків міжнародних і архівних матеріалів, які ми купуємо – кіно, серіали і таке інше, і ми відкриваємо ці архіви для них», – пояснює він.

Зараз, за словами Зураба Аласанії, у філіях працює понад 8 тисяч людей, але пізніше, штат повинен скоротитися більш ніж удвічі.

«Укртелефільм» блокував об’єднання всіх державних мовників в один – Остапа

Ухвалений у 2014 році закон про суспільне мовлення вихолостили і зробили рамковим, через це система довго не могла запрацювати, вважає медіаексперт громадської організації «Телекритика» Світлана Остапа.

За її словами, активна фаза створення єдиного мовника почалася влітку минулого року.

«Було вирішено, що на першому етапі мають всі об’єднатися разом із Національною телерадіокомпанією (це, в основному, всі державні установи і тільки одне держпідприємство «Укртелефільм»), і протягом трьох місяців мав цей процес об’єднання завершитись. І саме це держпідприємство і стало тим бар’єром, що не дозволило до нового року створити юридичну особу ПАТ НСТУ», – каже Остапа.

На її думку, це було продиктовано небажанням керівництва втрачати матеріальні вигоди: на території «Укртелефільму» звели житлові будинки і продавали квартири.

Згадане державне підприємство натомість пояснює своє небажання приєднуватись до Національної телерадіокомпанії, яка потім має стати Національною суспільною телерадіокомпанією, наявністю у неї боргів.

Нині Верховна Рада розглядає зміни до закону про суспільне мовлення, які зобов’яжуть «Укртелефільм» приєднатись до суспільного мовлення пізніше, коли НСТУ буде створене.

Цього року планується затвердити статут і розмір статутного капіталу українського суспільного мовника, обрати голову правління і наглядової ради та створити юридичну особу «Національна суспільна телерадіокомпанія».