Невидима старість: чим живуть українські геріатричні заклади?

Вінницький геріатричний центр (фото надане Іриною Сергієнко)

У будинках для літніх людей офіційно живе щонайменше 22 тисячі дідусів і бабусь, багато з них – у жахливих умовах

Київ – Побиття, шахрайство і душ тільки двічі на місяць – із такими реаліями в Україні стикаються підопічні низки закладів для літніх людей, повідомляють монітори Національного превентивного механізму проти катувань. За їхніми даними, майже 22 тисячі дідусів і бабусь живуть в інтернатах, пансіонатах або стаціонарних відділеннях територіальних центрів системи соціального захисту. Окрім того, є ще приватні геріатричні заклади, які, проте, через пробіли в українському законодавстві залишаються невидимими для держави. В одному з них – у селі Літочки на Київщині – на вихідні у пожежі загинуло 17 людей.


Без нормальних умов для життя і фактично без пенсії залишаються літні мешканці Тетіївського стаціонарного відділення територіального центру системи соціального захисту на Київщині. Про це повідомляють спостерігачі Національного превентивного механізму проти катувань, які днями вже вдруге відвідали згаданий заклад. За словами представниці офісу уповноваженого з прав людини Ірини Сергієнко, там у жахливих умовах перебуває 20 людей, із них 3 мають інвалідність.

Тетіївське стаціонарне відділення територіального центру системи соціального захисту на Київщині

Стільчик-туалет в Тетіївському відділенні

«Жодна копійка не була виділена із районного бюджету саме на мешканців: на харчування, на медикаменти, одяг. Це все закуповується за пенсійні кошти самих підопічних: частина – 75% – перераховується на установу і витрачається відповідно на цих людей, а 25%, які повинні залишатися у мешканців, розпоряджається саме персонал», – каже вона.

Жоден із лежачих підопічних закладу не мав на собі памперсів, хоча вони були у кабінеті медсестри, а митись цим людям дозволяють двічі на місяць – відповідне оголошення монітори виявили на дверях ванної кімнати, розповідає Сергієнко. Окрім того, вона вказує на відсутність там регулярних медичних оглядів та доступу хворих до знеболення, що прирівнюється до катування, також мешканці стаціонарного відділення скаржаться на побиття персоналом.

Існують, однак, серед будинків для літніх людей і такі, де бабусі і дідусі зустрічають зовсім інше ставлення – за однакового фінансування, зауважує учасниця моніторингових груп від громадськості, юрист Дар’я Свиридова. Як один із прикладів вона наводить геріатричний пансіонат у Сімферополі – для кримських татар, що повернулись із депортації, – який вона відвідувала у Криму до анексії.

«В цьому інтернаті всі особи, які не могли самостійно пересуватися, перебували на першому поверсі, їх щодня виводили чи виносили на вулицю, – розповідає Свиридова. – У цьому закладі не було неприємного запаху сечі чи ще чогось, який, на жаль, дуже характерний для таких закладів, і в якому люди живуть постійно щодня».

Якщо буде приватне, то розвиватиметься і державне – Самсонова

За словами експерта Інституту соціально-економічних досліджень Лариси Самсонової, проблему частково вирішила б поява легальної альтернативи державним і комунальним будинкам для літніх людей.

Повинна бути конкуренція, а у людини має бути вибір
Лариса Самсонова

«Приватне повинно бути, тому що, якщо буде приватне, то розвиватиметься і державне. Повинна бути конкуренція, а у людини має бути вибір», – каже Самсонова.

Однак приватні заклади такого типу фактично залишаються в Україні поза правовим полем, і державою не контролюються, зауважує вона.

Результатом такої ситуації Самсонова називає пожежу у приватному закладі для літніх людей у селі Літочки на Київщині, під час якої сімнадцятеро осіб загинуло.

Пожежа у приватному закладі для літніх людей у селі Літочки на Київщині

Радіо Свобода повідомляло про це раніше. Зараз триває розслідування, власника будинку взяли під варту.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зазначив після інциденту, що «офіційно там не надавалось жодних соціальних послуг». Це прямо заборонено законодавством, заявив він.

«Це не зовсім так, тому що закон про соціальні послуги, що діє зараз, передбачає, що є і недержавні заклади, – зауважує голова парламентського комітету з питань соціальної політики Людмила Денісова. – Але цей закон не визначає порядок їх створення і умови, за яких вони повинні працювати».

Козелецьке геріатричне відділення (Чернігівська область)

Ванна кімната в Козелецькому геріатричному відділенні (Чернігівська область)

Зараз у Верховній Раді зареєстровано проект нової редакції закону «Про соціальні послуги», який на розгляд вніс прем’єр Володимир Гройсман, і в якому, за словами Денисової, створюється законодавчі передумови для функціонування приватних геріатричних установ.

Попередній законопроект із такою ж назвою, який вносив уряд Яценюка, зняли з розгляду як такий, що не відповідає Конституції.

За словами Денісової, у середу законопроект Гройсмана мали розглянути у комітеті у справах ветеранів, який є для нього профільним. У секретаріаті згаданого комітету, однак, зазначили Радіо Свобода, що на найближче засідання розгляд цього законопроекту не запланований.