У разі нападу Росії на членів НАТО, США виступлять на їх захист лише, якщо ці країни виконали свої забов'язання перед США. Про це кандидат у президенти США від республіканців Дональд Трамп заявив в інтерв'ю виданню The New York Times, відповідаючи на питання про можливість нападу Росії на країни Балтії.
«Якщо вони виконали свої забов`язання перед нами, то відповідь Так», – заявив Трамп.
Donald Trump tells New York Times he would review whether to help NATO allies in crisis. https://t.co/eJhoF01UNc pic.twitter.com/GQ0bMuXjNZ
— ABC News (@ABC) 21 липня 2016 р.
Пізніше видання Mother Jones повідомило: у таборі Трампа заявили, що слова Трампа викривили. Між тим, раніше політик-республіканець вже висловлював думку, що союзники США загалом активно користуються щедрістю США, але не роблять співмірний внесок у гарантування власної безпеки. Подібні закиди політик адресував, зокрема союзнику США на Далекому Сході Південній Кореї.
Full transcript of the Trump foreign policy interview. Takes longer than watching Cruz get booed, but a must-read. https://t.co/FzLInxMYfr
— James Poniewozik (@poniewozik) 21 липня 2016 р.
Як відомо, стаття 5-та статуту НАТО встановлює, що збройний напад на одну або кількох з них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх, і кожна з країн-членів зобов'язана надати допомогу стороні або сторонам, які зазнали нападу, включаючи застосування збройної сили.
Defense expenditure of the Baltic states vs. rest of NATO members. pic.twitter.com/BVlWVuncnh
— Veli-Pekka Kivimäki (@vpkivimaki) 21 липня 2016 р.
Коментарі Трампа прозвучали на тлі активної дискусії щодо виконання країнами-членами НАТО зобов'язань з приводу частки військових витрат у бюджетах (має становити не менше 2%), яка вийшла на перший план після військової агресії Росії проти України та провокативних дій Москви щодо членів НАТО у Європі.
Лише 5 із 28 країн-членів Північноатлантичнного альянсу (США, Греція, Велика Британія, Естонія та Польща) в період з 2010 по 2016-й рік виконали названу вимогу.
Заява Трампа викликала ефект вибуху в середовищі американської дипломатичної та безпекової еліти.
«Трамп/Ґінґріч (прихильник Трампа, колишній спікер Палати представників Конгресу США) за одну ніч розвалили те, що десятки років вибудовували такі люди, як Кіссинджер (екс-держсекретар США) – віру, що США підтримує своїх союзників та навпаки», – твітує Баррі Павел, віце-президент аналітичного центру Atlantic Council.
Trump/Gingrich undoing overnight what it took decades 4 the likes of Kissinger/Scowcroft 2 bld--belief that US backs its allies & vice versa
— Barry Pavel (@BarryPavel) 21 липня 2016 р.
«Десятиріччями обидві партії США були відданими НАТО, що допомогло зробити його найуспішнішим альянсом в історії. Тепер Трамп ставить це під загрозу», – твітує колишній посол США у Росії Майкл Макфол.
We have had decades of bipartisan commitment to NATO, which has made it the greatest alliance in history. Trump is now threatening that.
— Michael McFaul (@McFaul) 21 липня 2016 р.
«Відмова Трампа захищати союзників по НАТО – це зречення від лідерської ролі, яку США виконують вже 60 років. Це дарунок Путіну. Це огидно і має дискваліфікувати Трампа від участі у виборах президента США», – пише Ніколас Бернс, професор Гарвардського університету.
Trump refusal to defend #NATO allies abdicates six decades US leadership. Gift to Putin. Deplorable+ disqualifying. https://t.co/O4LwGGI8qM
— Nicholas Burns (@RNicholasBurns) 21 липня 2016 р.
«Навіть не знаю, як передати фантастичний характер коментарів Трампа щодо НАТО читачам. Вони буквально наближають Третю світову війну», – пише міжнародний кореспондент Vox.com Зак Бочемп.
I have no idea how to convey the enormity of Trump%27s NATO comments to readers. They literally make World War III more likely.
— Zack Beauchamp (@zackbeauchamp) 21 липня 2016 р.
Між тим, інші оглядачі зауважують, що порушене Трампом питання – на часі і віддзеркалює реальну дискусію серед американських еліт та суспільства з приводу міжнародної ролі США та, зокрема, їх військових зобов'язань.
«Погано: дебати про міжнародну військову роль США давно на часі, але Трамп це не та людина, яка може очолити подібну дискусію», – твітує журналіст -міжнародник Кейт Бреннен.
Too bad: a debate about the US global military posture is overdue, but Trump isn%27t the guy to lead that discussion. https://t.co/IVWh3g3vwg
— Kate Brannen (@K8brannen) 21 липня 2016 р.
Цілий ряд оглядачів також вказали на те, що погляди Дональда Трампа на роль США у світі не відрізняються від позиції чинного президента США Барака Обами.
@benjaminhaddad That%27s a really lame comparison.
— Upandaway (@_up_and_away_) 21 липня 2016 р.
«Закордонна політика Трампа та його світогляд ідеологічно ближчі до Обами, ніж до істеблішменту Республіканської партії», – пише президент аналітичної компанії Eurasia Group Ян Бреммер.
Trump%27s foreign policy & world view is more ideologically consistent with Obama than with establishment GOP.
— ian bremmer (@ianbremmer) 21 липня 2016 р.
На вади та плюси позиції Трампа для США та НАТО розлого вказав у серії твітів дописувач-колумніст The New York Times письменник Рос Дутат.
«Якщо розглядати заяви Трампа у розрізі можливої кризи у Балтії, то можна побачити, чому деякі ідеї Трампа можуть викликати симпатію, хоча сам Трамп викликає жах... Наприклад, я скептичний щодо озброєння України, а співпрацю із Путіним на Близькому Сході вважаю необхідним злом. У випадку кризи у Балтії, я вважав би за потрібне діяти дуже обережно, щоб збалансувати підтримку союзників та реальну деескалацію», – пише оглядач.
6/ BUT: All of that is wildly, wildly different than casually declaring major treaty obligations non-binding.
— Ross Douthat (@DouthatNYT) 21 липня 2016 р.
«Але всі ці зауваження колосально відрізняються від того, що робить Трамп, а саме визнання ключових зобов'язань щодо міжнародних договорів не обов'язковими для виконання. Те, що зробив Трамп, це насправді ескалація: США потрапили у війни на Корейському півострові та у Перській затоці, бо давали хибні сигнали силами, які були налаштовані на ескалацію. Саме цим і лякає міжнародна політика Трампа: він не прагне війни, але дає хибні сигнали ворожим до США силами, які можуть підштовхнути їх вийти за рамки дозволеного... Якби це сталося, відповідь Трампа теж була б за межами норми («Путін мене зрадив!», «Ну вже ці зрадливі китайські комуняки!») і світ отримає катастрофу», – твітував Дутат.
9/ ... at which point Trump would overreach in response ("Putin betrayed me!" "Those treacherous ChiComs!") and away we go to disaster.
— Ross Douthat (@DouthatNYT) 21 липня 2016 р.
Водночас у таборі самого Трампа напередодні у ході з'їзду Республіканської партії деякі промовці наголошували на тому, що саме Гілларі Клінтон, будучи державним секретарем США сприяла посиленню режиму Путіна.
Політику «перезавантаження» з Росією періоду першого президентського терміну президента США Барака Обами, активним учасником та архітектором якої була Клінто,критикував губернатор штату Нью Джерсі Кріс Кристі. Він запропонував присутнім проголосувати, чи є Клінтон «винною» у «посиленні» Путіна.