Радник президента США з національної безпеки Майкл Флінн пішов у відставку після повідомлень про те, що він ввів в оману лідерів адміністрації Дональда Трампа з приводу його контактів із послом Росії у США Сергієм Кисляком. Заявляючи про відставку, Флінн повідомив у понеділок пізно ввечері, що вибачився і перед президентом Трампом, і перед віце-президентом Майком Пенсом. Він зазначив, що із швидким розвитком подій він «ненавмисно надав новообраному віце-президентові неповну інформацію про свої контакти з російським послом». Він також сказав, що його вибачення прийняли.
Колишній військовий, генерал-лейтенант у відставці, Майкл Флінн неодноразово контактував з російським послом Сергієм Кисляком до інавгурації Трампа 20 січня.
Одна телефонна розмова відбулася того ж дня, коли в останні дні своєї каденції президент Барак Обама запровадив нові санкції проти Росії у зв’язку з її ймовірним втручанням у хід президентських виборів у 2016 році, пише видання The Washington Post.
Спочатку Флінн заявляв радникам Трампа, що не обговорював проблему санкцій з російським послом у перехідний період. Віце-президент Майк Пенс, який, очевидно, покладався на інформацію, отриману від Флінна, публічно підтримав радника з національної безпеки.
Пізніше Флінн заявив представникам Білого дому, що він, можливо, обговорював санкції з російським послом.
У Міністерства юстиції виникли побоювання, що Флінн «поставив себе в компрометоване становище», займаючись зовнішньополітичними питаннями ще у статусі приватної особи, а те, що він контактував з російською владою, може стати об’єктом шантажу, зазначає The Washington Post.
Телефонні перемовини Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним. Майкл Флінн – крайній справа
Під вечір вівторка спікер Палати представників Конгресу США Пол Раян заявив журналістам у Вашингтоні: «Я гадаю, суть ось у чому: щойно ця людина втратила довіру президента – президент попросив її про відставку, і це було вірним рішенням».
Росія – знову опонент США?
На відставку Флінна вже відреагували в Росії. Голова комітету Державної думи з міжнародних справ Леонід Слуцький вважає, що відставка Флінна – це негативний сигнал для налагодження російсько-американського діалогу: «З цього виходить випад на нашу адресу. Мовляв, «ви щось таке з радником з національної безпеки обговорювали недозволене, за що Флінн поплатився своїм місцем». Тобто, в інформаційній площині Росія – як наслідок у психології сприйняття – виступає наче як опонент Сполучених Штатів. Як і раніше».
Прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков не захотів коментувати відставку Флінна. На запитання журналістів на прес-конференції у Москві у вівторок Пєсков відповів: «Ми б не хотіли жодним чином це коментувати. Це внутрішні справи американців, це внутрішні справи адміністрації президента Трампа. Це не наша справа». Однак раніше Дмитро Пєсков стверджував, що Майкл Флінн не обговорював з Сергієм Кисляком скасування санкцій проти Росії.
Чи може вплинути відставка Флінна на політику санкцій?
Чи ж у випадку, якщо б Трамп таки хотів послабити санкції проти Росії, йому тепер – після відставки Флінна – важче буде це зробити? Американський військовий експерт, віце-президент Лексінгтонського інституту у Віргінії Даніел Ґуре, вважає що, очевидно, це так.
«Це ускладнює завдання. Такі історії додають супротивників ідеї скасування санкцій. Я припускаю, що він втратить значну кількість законодавців від своєї власної партії, якщо він спробує це зробити. Все це скерує американсько-російські відносини у значно більш звивисте русло, ніж це могло б бути. Іронія ситуації, на мій погляд, полягає в тому, що спроба відкрити попередні лінії зв’язку між новою адміністрацією і російською владою дала вкрай неприємну віддачу для обох сторін», – прокоментував експерт для Радіо Свобода.
А чи може ця історія відобразитися на майбутньому політики адміністрації Трампа щодо російського питання, адже поліпшення відносин з Росією президент США ставив як одне з завдань? Джеффрі Манкофф, провідний науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, вагається з відповіддю.
«Я не знаю, тому що президент і його оточення не дуже звертають увагу на політичні наслідки своїх кроків. Якщо вони готові переступити через серйозний опір у Конгресі, супротивників із преси, вони можуть витримувати лінію на поліпшення відносин із Росією. Якби ми мали справу з традиційною адміністрацією, я б відповів на це питання ствердно: так, будь-яка президентська адміністрація дуже серйозно подумала б, чи не варто виявити гнучкість перед обличчям такого твердого тиску, чи не краще не робити кроків, які напевно посилять цей тиск? Я підозрюю, що цей тиск буде зростати, якщо адміністрація Дональда Трампа справді спробує здійснити певну розрядку у відносинах з Москвою», – говорить Джеффрі Манкофф, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Сам Майкл Флінн написав у своїй заяві про відставку, що для нього «було найвищою честю служити президентові Трампу, який усього за три тижні фундаментально переорієнтував американську закордонну політику з тим, щоб відновити американське лідерство в світі».
Тим часом Дональд Трамп призначив виконувачем обов’язків радника з національної безпеки генерала-лейтенанта у відставці Кіта Келлоґґа, який був одним з його зовнішньополітичних радників у ході виборчої кампанії.
Серед тих, хто може змінити Флінна на постійній основі, також називають колишнього директора Центрального розвідувального управління Дейвіда Петреуса і віце-адмірала ВМС США Роберта Гарварда, вихідця із загону «морських котиків».
Вже увечері у вівторок речник Білого дому Шон Спайсер у своїй заяві згадав про український Крим, повідомивши журналістам, що президент США Дональд Трамп очікує від Росії повернення Україні Криму і деескалації ситуації на Донбасі. «У той же час, він очікує з нетерпінням і хоче співпрацювати з Росією», – заявив Спайсер 14 лютого на брифінгу у Вашингтоні.
Про події, які передували відставці Майка Флінна, – відеосюжет «Голосу Америки».
Над матеріалом працювали: Людмила Ваннек, Юрій Жигалкін, «Голос Америки»