Мадрид дав Барселоні новий крайній термін для пояснення ситуації з незалежністю

Відносини між Мадридом та Барселоною загострилися ще сильніше на тлі проведеного 1 жовтня референдуму про незалежність Каталонії. На тому референдумі, який був консультативним, понад 90 відсотків з тих, хто прийшов на дільниці, проголосували за незалежність регіону. Мадрид надіслав чисельні підрозділи поліції аби не допустити тоді голосування. З того часу сторони зайняли наразі тверді позиції, і діалог між Мадридом та Барселоною щодо того, як врегулювати конституційну кризу так і не почався. А от саме до діалогу закликає обидві сторони Брюссель, який – разом із провідними столицями країн ЄС – все ж підтримує територіальну цілісність Іспанії.

​

Голова уряду Каталонії Карлес Пучдемон не дав 16 жовтня однозначної відповіді на питання, чи оголосив регіон незалежність від Іспанії минулого тижня.

Власне, як напівжартома зауважують світові мас-медіа, Каталонія мала незалежність лише тридцять секунд. Минулого тижня Карлес Пучдемон підписав документ про незалежність, спираючись на результати консультативного референдуму, а потім – через півхвилини – оголосив про відкладення незалежності до переговорного процесу з Мадридом.

Карлес Пучдемон

Мадрид так і не зрозумів – який статус Каталонії? Проголосила вона незалежність чи ні? Відтак, центральна влада дала Барселоні п’ять днів аби та пояснила свою позицію.

Термін вибіг у понеділок, 16 жовтня, і каталонський лідер Пучдемон лише направив листа прем’єр-міністру Іспанії Маріано Рахою і запропонував у найближчі два місяці розпочати діалог про вихід із глухого кута.

Ще раніше Пучдемон поскаржився на брак бажання Мадрида вести діалог.

«Мир, діалог, домовленості є частиною політичної культури нашого народу. Але ми ніколи не отримували позитивної відповіді від держави на будь-які пропозиції щодо посередництва, які наразі лежать на столі», – сказав глава каталонського уряду.

Загроза прямого правління

Тепер Мадрид поставив Каталонію перед можливістю прямого правління з боку центрального уряду. Нова крайня дата – четвер, 19 жовтня. До цього часу каталонський уряд має можливість змінити свою думку, якщо й справді наполягає на незалежності. В разі наполягання на незалежності Мадрид погрожує забрати в Каталонії автономний статус.

Проголошення незалежності каталонським урядом може спонукати Мадрид задіяти статтю 155-у іспанської конституції, ухваленої у 1978 році, згідно з якою уряд в Мадриді може запровадити пряме правління в 17 автономних регіонах Іспанії в разі, якщо будуть порушення конституції.

У випадку Каталонії зараз це б означало відставку уряду автономії, призначення нової урядової команди, перебирання контролю центральним урядом над поліцією та бюджетом Каталонії, а згодом організацію нових виборів у регіоні.

Цікаво, що прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой, відкинувши можливість якогось зовнішнього посередництва в політичному конфлікті з каталонським урядом, сказав водночас що до іспанської конституції можуть бути внесені зміни, але не пояснив, чи означає це готовність дати Каталонії максимально широкі права в рамках єдиної Іспанії.

Маріано Рахой

«Іспанська Конституція може бути змінена, але лише згідно з правилами та процедурами, які в ній передбачені», – сказав іспанський прем’єр.

Реакція ЄС

У Євросоюзі каталонський референдум не визнали провідні країни ЄС, серед яких Німеччина, Франція та Італія. Вони наполягають на врегулюванні кризи шляхом переговорів між Барселоною і Мадридом. Президент Європейської ради Дональд Туск закликав Мадрид уникати силового сценарію, а обидві сторони — розпочати політичний діалог.

«Я попросив прем’єр-міністра Рахоя поглянути на можливість вирішення проблеми без застосування сили, розглянути можливість діалогу, бо сила аргументів завжди краща за аргументи сили», – сказав Туск.

Брюссель став на бік Мадрида і, як пояснив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, відокремлення Каталонії може спровокувати ефект доміно, адже в Європі багато регіонів, які прагнуть або повної незалежності, або майже незалежності з найширшою автономією.

«Якщо ми дозволимо – хоча це й не наша справа – Каталонії стати незалежною, інші будуть наслідувати її приклад, і мені б це не подобалось. Я б не хотів, аби за 15 років до складу Європейського союзу входило десь 90 держав», – сказав Юнкер.

Референдум у цифрах

Якщо говорити про сам референдум 1 жовтня, то він мав консультативний характер.

Ось кілька цифр: активність виборців була на рівні 43 відсотків і коментатори кажуть, що опоненти незалежності просто бойкотували голосування. На деяких дільницях, щоправда, перешкодити голосуванню намагалась іспанська поліція.

Цивільна гвардія Іспанії проривається на дільницю у місті Сан-Жуліа-де-Раміс, 1 жовтня 2017 року

З тих, хто прийшов на дільниці, каже каталонський уряд, понад 90 відсотків висловились за незалежність. Якщо перевести це в загальні цифри щодо всього населення, то за відокремлення від Іспанії проголосували 37 відсотків з усієї кількості каталонських виборців. Це, до речі, збігається з соціологічними опитуваннями, які вказують, що незалежність підтримує десь 40 відсотків населення Каталонії, загальна чисельність мешканців якої становить сім з половиною мільйонів.

Вже після референдуму в Барселоні відбулася величезна демонстрація за незалежність, але й також і акція прихильників єдності з Іспанією, яка зібрала сотні тисяч людей на вулицях Барселони.

На цю от розділеність каталонського суспільства звернув увагу король Іспанії Феліпе: «Каталонське суспільство поділене і має протистояння. Ця влада підірвала почуття залученості і солідарності, які єднали і будуть єднати всіх іспанців. Її безвідповідальна поведінка може навіть призвести до ризику економічної та соціальної стабільності Каталонії та цілої Іспанії».

Іспанський король Феліпе виступає із заявою в палаці Сарсуела. Мадрид, 3 жовтня 2017 р.

Між тим політична криза, яка триває в Іспанії вже понад два тижні після каталонського референдуму, ризикує перерости в кризу економічну – причому з наслідками як для найрозвинутішої в економічному плані та найбагатшої Каталонії, так і для цілої Іспанії.

Про це попередила віце-прем’єр іспанського уряду Сорайя Саес де Сантамарія: «Рейтингові агенції дали попередження, що політична та економічна нестабільність може завдати шкоди каталонській економіці і що продовження виходу компаній з Каталонії може призвести до спаду в Каталонії, що без сумніву вплине на загальне зростання ВВП цілої Іспанії».

Мітинг на підтримку відділення Каталонії. Барселона, 10 жовтня 2017 року

Каталонська криза й іспанська демократія

Конституційна криза в Іспанії через прагнення Каталонії отримати незалежність може мати негативний вплив на демократію – так важко здобуту після диктатури генерала Франко.

Іспанія є членом ЄС і НАТО, є п’ятою за потугою країною ЄС. Й тому наразі відсутність діалогу між Мадридом і Барселоною, прагнення деякої частини каталонського істеблішменту отримати незалежність за будь-яку ціну, а з іншого боку рішучість Мадрида так само за будь-яку ціну не допустити розвалу Іспанії, може нашкодити самій демократії на Іберійському півострові.

Маріо Варгас Льйоса (архівне фото)

Ось що сказав, виступаючи в Барселоні перуансько-іспанський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури Маріо Варгас Льйоса: «Незважаючи на спогади про минуле – а вони були як овіяні славою, так і трагічні – Іспанія також є країною свободи, країною верховенства права, і це не повинно руйнуватися тими, хто прагне незалежності».

Апелюючи до єдності двох сторін на лінії політичного розмежування, під овації завершив свій виступ Маріо Варгас Льйоса так: «Хай живе свобода! Хай живе Каталонія! Хай живе Іспанія!»