Мова і освіта. Висновки Венеціанської комісії обґрунтовані – радник міністра освіти

​Висновки Венеціанської комісії щодо мовної статті Закону України «Про освіту» обґрунтовані та конструктивні, зазначає радниця міністра освіти і науки Іванна Коберник. Вона вважає, що мовну статтю базового закону можна конкретизувати за допомогою додаткових законодавчих актів. Втім, народний депутат і член профільного комітету Олексій Скрипник висловив своє переконання, що висновки комісії насправді критикують закон, а Міністерство освіти і парламент тепер мають разом працювати над змінами до статті.

Your browser doesn’t support HTML5

Закон «Про освіту». Чи зміниться мовна стаття? | Ранкова Свобода. Частина 3

Українська сторона змогла донести до Венеціанської комісії свою позицію, зазначає радниця міністра освіти і науки Іванна Коберник.

Міністерство освіти і науки вважає висновки Венеціанської комісії збалансованими і конструктивними
Іванна Коберник

«Загалом Міністерство освіти і науки вважає висновки Венеціанської комісії обґрунтованими, збалансованим і конструктивним», – сказала вона в ефірі «Ранкової Свободи».

За словами радниці, Венеціанська комісія визнала статтю 7 закону «Про освіту», яка стосується мовної політики, дещо розмитою, проте її положення можуть бути уточнені за допомогою інших законодавчих актів. Докладніше питання, якою мовою вчитимуть дітей в середніх школах, можна прописати в законі про середню освіту, каже вона.

МОН пропонує три моделі залежно від групи мов
Іванна Коберник

«МОН пропонує три моделі, залежно від того, до якої групи мов належить мова національної громади і в якому середовищі проживають представники тієї чи іншої етнічної спільноти: чи вони проживають в україномовному середовищі, чи лише в середовищі своєї мови», – розповіла Коберник.

Іванна Коберник

Три моделі, запропоновані міністерством, передбачають три різні підходи до викладання мови меншини. Вона може разом із українською бути мовою викладання протягом всієї середньої школи – це діятиме для вразливих мов, якими не опікується жодна інша держава, наприклад, кримськотатарської. Також передбачено окремі моделі для слов’янських мов та мов Європейського союзу, що належать інших мовних груп. Зокрема, йдеться про угорську та румунську мови.

По 16 тисяч дітей навчається в румунських та угорських школах. Це не така велика кількість дітей в масштабах України. Але ці мови мають певні особливості
Іванна Коберник

«По 16 тисяч приблизно дітей навчається зараз в румунських та угорських школах. Це не така велика кількість дітей в масштабах України. Але ці мови мають певні особливості. На жаль, і в цьому є вина держави перед цими дітьми – досі не було розроблено хороших якісних методик, які б допомогли цим дітям добре оволодіти українською мовою», – визнає Коберник.

Заступник голови парламентського комітету з питань науки і освіти, народний депутат від фракції «Самопоміч» Олексій Скрипник висловлюється з приводу висновків Венеціанської комісії набагато більш песимістично, ніж представниця МОН.

Робота, яка робилась в комітеті протягом півтора року стосовно того, якою треба зробити 7-у статтю, пішла прахом
Олексій Скрипник

«На жаль, та робота, яка робилась в комітеті протягом півтора року з акуратної підготовки і закону, і дискусії стосовно того, якою треба було зробити 7-у статтю про мови, вона вся пішла прахом. Ми фактично втратили ті напрацювання, все, що робилося з голосу», – стверджує парламентар.

На його переконання, тепер депутатам та урядовцям належить разом розробити відповідні зміни до закону.

Олексій Скрипник

«Ми мали б з Міністерством освіти подумати, яким чином поміняти статтю і, власне, врахувати висновки, де чітко сказано, що, наприклад, стосовно російської мови в нас є дискримінація в цій самій статті про освіту», – каже Скрипник.

Венеціанська комісія не побачила дискримінації – Коберник

Натомість Іванна Коберник зауважує, що в остаточних висновках комісії немає терміну «дискримінація», хоча він був присутній в попередніх версіях тексту.

Венеціанська комісія зазначає, пункт 4 передбачає можливість викладання одного або декількох предметів мовою меншини
Іванна Коберник

«Мова йде про non-equal treatment, тобто не зовсім однакове обходження. Це все ж таки трошки інше семантичне значення цього слова. Ще один важливий момент – Венеціанська комісія кілька разів у своєму рішенні зазначає, що в сьомій статті є пункт 4, який передбачає можливість викладання одного або декількох предметів без обмеження кількості мовою національної меншини», – пояснює вона.

Крім того, Коберник нагадує, що стаття 7, яка дістала зауваження з боку комісії, подавалася на розгляд парламенту в набагато більш м’якому вигляді і була змінена депутатами вже в день голосування – наприклад, передбачала довший період переходу на нову систему навчання.

Пропонувався 2023 рік: діти, які з 2018 року підуть в перший клас, в 2023-му підуть у п’ятий клас і зможуть бути адаптовані
Іванна Коберник

«Тоді пропонувався 2023 рік: тобто діти, які з 2018 року, вже після ухвалення закону «Про освіту», підуть в перший клас, в 2023-му підуть у п’ятий клас і вже цілком зможуть бути адаптовані до тих моделей навчання, які будуть запропоновані для різних національних громад», – нагадує чиновниця.

Вона звертає увагу на те, що зміни, які пропонує Венеціанська комісія, зможе ухвалити лише парламент, а не міністерство. Водночас наголошує на необхідності все ж таки адаптувати мовну політику в освіті під потреби різних мовних меншин, адже без знання української випускники шкіл не можуть повноцінно інтегруватись в українське суспільство.

В угорській мові немає родів, і те, що для українських дітей природньо, для угорських – одна з найскладніших тем
Іванна Коберник

«Наприклад, в угорській мові немає родів, і те, що для українських дітей абсолютно природно – вони прийшли в школу, їм просто назвали, що «мама» – це жіночий, «тато» – чоловічий, «щеня» – середній рід, і в цьому немає жодної проблеми, для угорських дітей це – одна з найскладніших тем», – наводить приклад Коберник.

Засновник відкритих онлайн-курсів Prometheus Іван Примаченко теж зазначає, що мовну статтю до закону про освіту внесли не просто так.

Іван Примаченко

Минулого року випускники Берегівського району, де компактно проживає угорська громада, взагалі продемонстрували найгірші результати ЗНО з української мови
Іван Примаренко

«Потрібно розуміти, що спочатку мовна стаття закону «Про освіту» була введена, бо існувала реальна проблема, коли, наприклад, минулого року випускники Берегівського району, де компактно проживає угорська громада, взагалі продемонстрували найгірші результати ЗНО з української мови», – прокоментував він.

Самі ж висновки Венеціанської комісії Примаченко, як і Іванна Коберник, оцінює позитивно.

«Ті претензії, які висувала Угорщина з цього питання, були доволі дивними з самого початку. Комісія визнала, що підтримка і розвиток державної мови, щоб діти після випуску зі школи вільно володіли державною мовою – це правильно. І це – не просто пуста констатація», – переконаний він.

Без української мови у наших громадян немає майбутнього у власній країні. І це стосується всіх, включно з росіянами
Павло Клімкін

Напередодні, міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив свою підтримку закону про освіту.

«Новий закон про освіту надає достатньо можливостей для розвитку мов нацменшин. Разом з громадами маємо розробити план його застосування. Без української мови у наших громадян немає майбутнього у власній країні. І це стосується всіх, включно з росіянами», – зазначив Клімкін.

Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі:

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Венеціанська комісія і українська мова. Висновки відповідають інтересам України – Кулеба​

У МОН пропонують три моделі впровадження мовної статті закону про освіту​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу

Гриневич у НАТО про норми закону про освіту: це питання національної безпеки