Від Чечні до України. Безкарність як стимул Кремля до нових жертв

Ставленик Путіна очільник Чечні Рамзан Кадиров. Грозний, 20 травня 2018 року

Анексія Криму, війна на Донбасі, викрадення та вбивства у Європі, загибель літака рейсу МН17 у небі над Україною – все це ланки одного ланцюга безкарності, який почався війною Кремля проти Чечні. Так вважає російський правозахисник із центру «Меморіал» Олександр Черкаський. Про це він говорив у столиці Чехії Празі під час конференції, присвяченій врученню премії імені Вацлава Гавела його колезі – керівникові чеченського відділення організації «Меморіал» Оюбу Тітієву. Правозахисника, якому виповнився 61 рік і який займався розслідуванням викрадень та вбивств, скоєних, імовірно, правоохоронцями, звинувачують у зберіганні наркотиків. Уже 10 місяців він перебуває за ґратами в Росії. У кулуарах конференції Радіо Свобода запитало Олександра Черкаського, чому те, що відбувається зараз у Чечні, є важливим для України.

Оюб Тетієв

Процес у справі Карп’юка і Клиха відбувався у Чечні. Повністю сфальсифікований процес цілком сталінськими методами зі сталінськими катуваннями й сталінськими термінами – 20 і більше років

– Я розумію, що Чечня для українського слухача є темою другорядною чи третьорядною у зв’язку з тим, що відбувається на Донбасі та в Криму. Але я хочу нагадати, що процес у справі Карп’юка і Клиха відбувався у Чечні, і ці люди були засуджені за те, що вони нібито брали участь у Першій чеченській війні і там нібито вбивали російських солдатів. Повністю сфальсифікований процес цілком сталінськими методами зі сталінськими катуваннями й сталінськими термінами – 20 і більше років.

Олександр Черкасов

Я хочу нагадати про військові формування, які пов’язані з Чечнею, або такі, що базуються на Північному Кавказі, які брали участь у конфлікті на території України. Я хочу нагадати про те, що минулого року в Києві вбивали тих чеченців, які брали участь у різних добровольчих формуваннях.

Те, що відбувається в Україні, пов’язане з конфліктом у Росії на Північному Кавказі

Очевидно, що це було не просто так, бо один упійманий невдаха-кілер Артур Денісултанов, він же Курмакаєв, він же Алекс Вернер, він же Александр Дакар – це та людина, яку Рамзан Кадиров відправляв до Австрії для того, щоб умовити, чи викрасти, одного з опонентів Рамзана Кадирова, Умара Ісраелова, якого вбили у 2009 році.

Тобто досі те, що відбувається в Україні, пов’язане з конфліктом у Росії на Північному Кавказі і знання про те, що відбувається зараз у Чечні, буває інколи корисним.

– Українські політики, звертаючись до світу, попереджають західних політиків, що все те, що Росія робить зараз з Україною, може повторитися і у них. А насправді, все те, що Росія робить з Україною, вона вже робила у Чечні, чи не так?

До України Стрєлков був у Чечні й координував там «ескадрони смерті» спецслужб, що викрадали людей, яких підозрювали в участі у збройному підпіллі

– Так, усе почалося набагато раніше. Відомий в Україні Ігор Гіркін (Стрєлков) був «міністром оборони ДНР» саме тоді, коли збили боїнг МН17. А до того він починав партизанські дії в районі Слов’янська у травні 2014 року. Насправді збройний конфлікт там почався з дій Стрєлкова. А до України Стрєлков був у Чечні та координував там «ескадрони смерті» спецслужб, які викрадали людей, яких підозрювали в участі у збройному підпіллі. Цих людей катували і вони зникали. Стрєлков і сам про це писав у своїх мемуарах. Але розслідування цих справ не було проведене, тож Стрєлков чудово дожив до 2014 року з усіма подальшими наслідками.

Так само його колега Сергій Дубинський, відомий серед бойовиків на Донбасі як «Хмурий», який керував перевезенням ракети «Бук», що збила боїнг. Він працював уже не від ФСБ, а від ГРУ. Він у 2003 році давав розлоге інтерв’ю газеті «Ізвестія». Прізвища він там не назвав, назвав лише позивний, який тоді вже був відомий, але наговорив він тоді на кілька строків у тому інтерв’ю. Розслідування також не було. І в результаті – загибель майже 300 людей у небі над Донбасом.

Російські бойовики Стрєлков і Моторола в окупованому Донецьку. Червень 2014 року

А раніше Стрєлков був у Придністров’ї, воював у Боснії в 1992-1993 роках, і про це опублікував мемуари. І ці справи не були розслідувані. У жовтні 1993 року він був біля Білого Дому, але тоді всі отримали амністію. Тобто ми бачимо перед собою такий ланцюг безкарності, який ніколи не був перерваний.

– Який висновок, на Вашу думку, мала б зробити світова громадськість з цих подій?

Той самий полковник Чепіга, який заховався під псевдонімом «Руслан Боширов», який брав участь в акті з використанням хімічної зброї в Солсбері, також, як стверджують, тричі був у відрядженні в Чечні

– Висновок має бути такий, що конфлікт на Північному Кавказі не повинен бути забутий, що він має залишатися у центрі уваги і урядів, і Страсбурзького суду з прав людини, бо безкарність в одному конфлікті спонукає злочинців на участь у інших конфліктах. І врешті-решт, той самий полковник Чепіга, який заховався під псевдонімом «Руслан Боширов», який брав участь в акті з використанням хімічної зброї в Солсбері, – він також, як стверджують, тричі був у відрядженні в Чечні.

Тобто ті самі люди беруть участь у різних конфліктах – Північний Кавказ, Грузія, Україна, Сирія і далі – всюди. Нема підстав думати, що когось цей ланцюжок не може торкнути. Потрібно просто про це не забувати.