Україна – радикально інша країна завдяки Революції (світова преса)

Напис на барикаді під час Революції гідності

Сайт німецької телерадіомовної корпорації Deutsche Welle проаналізував, як змінилася Україна п’ять років після Революції гідності. Схожа тематика –​ у статті Irish Times про активістів, які борються за реформи. Atlantic Council зважує перспективи прокремлівських партій у найближчих виборах в Україні. Британські газети Daily Express і The Telegraph та американська US News & World Report пишуть про збільшення військової допомоги Україні та блокування Росією українських кораблів на Азовському морі.

«Через п’ять років після Євромайдану нові українські реформатори борються із корупцією» – статтю із таким заголовком опублікував німецький мовець Deutsche Welle.

Журналіст аналізує, як молоді фахівці змінюють країну і що їм вдалося зробити останнім часом. Автор пише: «Певний прогрес є, але активісти кажуть, що ще більше роботи залишається попереду».

Автор статті спілкується із молодими реформаторами, які прийшли до влади після Майдану на зміну «апаратникам» та олігархам часів Віктора Януковича. За словами журналіста, перші етапи після Революції принесли найбільші зміни – реформи, які стартували тоді, щороку економлять Україні близько 6 мільярдів доларів США; раніше ці кошти розкрадали або неефективно використовували.

Запал реформаторів підупав після провалу судової реформи; журналіст, цитуючи активістів, пише: «Судді і досі залежать від людей при владі».

Окрім втручання політиків у справи судової системи, серед інших проблем, про які твердили активісти, – незмінний вплив олігархів на високопосадовців та корупція – зокрема, за їхніми словами, обман та маніпуляція міжнародними донорами й імітація& реформ замість реальної роботи.

Також, за словами журналіста з посиланням на активістів, суди часто сповільнюють розслідування справ проти корупціонерів або ж виносять м’які вироки на користь корумпованим чиновникам. «НАБУ показало, що десятки впливових політиків корумповані, включно із кількома соратниками Порошенка. Утім, поки жодного з них не судили», – пише автор статті.

Попри це, є приводи для оптимізму: «П’ять років минуло з часу протестів Євромайдану 2013 року, і сьогодні Україна – це радикально інша країна. Хоча процес реформ сповільнився, та, тим не менше, здійснений значний прогрес. Наприклад, українці сьогодні не потребують віз, щоб подорожувати до ЄС. Із 2017 року майже півтора мільйона скористалися із цієї нової свободи».

Журналіст ірландської газети Irish Times також пише про реформи в Україні та про те, як активісти борються за зміни – попри бездіяльність або спротив влади на місцях. Зокрема, часопис вказує на зростання песимізму серед українців. На думку журналіста, для багатьох жителів «нездатність влади захистити громадське суспільство – це зрада Революції, що почалася в листопаді 2013-го». Журналіст говорить про важливу роль Євромайдану, спадок якого і дав поштовх для багатьох активістів.

«Поки українські лідери переконують Захід у своїй відданості реформам, їхні соратники у правоохоронних органах та регіонах часто сприймають активістів та репортерів як тих, хто створює проблеми, принижує їх та перешкоджає їхній роботі та відмиванню грошей», – пише репортер.

У статті він спілкується із кількома активістами – наприклад, із Віталієм Шабуніним із Центру протидії корупції, та Віталієм Устименком, антикорупційним активістом та координатором у Centre UA.

Журналіст також згадує про Катерину Гандзюк, яка померла після місяців у лікарні, та інших активістів, яких поранили, побили або яким загрожували через їхню антикорупційну діяльність.

Автор говорить, що на активістів нападали і раніше, однак теперішня хвиля нападів та брак адекватної відповіді з боку влади змушує хвилюватися. Попри це, громадянське суспільство продовжує, за словами Шабуніна, «становити справжню загрозу для влади».

«Так само як незліченна кількість людей, які відкривають малий бізнес, займаються волонтерством, або борються з російськими гібридними силами на Сході, – активісти відмовляються втрачати надію у Революцію на Майдані», – підсумовує журналіст ірландського видання.

Експерт Маркіян Кузьмович пише на сайті американського аналітичного центру Atlantic Council про те, «Як Кремль може виграти вибори в Україні». Автор переконує: хоча пост-революційна Україна значно зменшила орієнтацію на Росію, проросійські партії мають значні шанси на реванш.

Кузьмович пише: «Жоден кандидат у президенти не має значної підтримки…» І додає: у випадку протистояння прозахідного і проросійського кандидата велика частина виборців може підтримати останнього, бо його/її гасла – це «нормалізація стосунків з Росією, завершення війни на Донбасі та економічний популізм, якого дотримуються наступники Партії регіонів Януковича».

Автор аналізує останні політичні зміни – зокрема, заяву про об’єднання проросійських партій «За Життя» та «Опозиційного блоку».

На його думку (оприлюднену 19 листопада – ще до розколу в «Опоблоці», викликаного згаданою «об’єднальною» заявою – ред.), разом, ці сили мають високі шанси просувати свого кандидата в президенти навіть у випадку другого туру виборів – і це попри те, що значна частина електорату, на який ці партії раніше орієнтувалися, – на Донбасі й у Криму – не зможе проголосувати.

«Також варто очікувати спроби дезінформувати електорат, – пише Кузьмович. – Ставлення до ЄС значно різниться по країні, і нейтральні або негативні емоції щодо НАТО переважають позитивні… Підтримка євроатлантичної інтеграції різко впала на Півдні і Сході за останній рік».

Значна частина українців підтримує нейтральність щодо будь-яких західних організацій, що може сприяти прокремлівським силам, мовиться у статті.

Окрім цього, жителі східноукраїнських міст – найпесимістичніші в Україні; місцева економіка менше залежить від ЄС і більше орієнтується на Росію. «Нормалізація стосунків з Росією може бути представлена виборцям як шлях до регіонального економічного пожвавлення. Важливо, що кількість невизначених виборців значно вища на Сході та Півдні», – пише Кузьмович.

Які б не були результати виборів, Росія не припинить втручатися в українську політику, переконаний автор. Тому навіть якщо прокремлівський кандидат програє змагання за посаду президента, будуть маніпуляції під час парламентських виборів, особливо в медіа. На додачу, частина українців звинувачує чинну владу України у війні на Донбасі, – а не лише Росію, а це може збільшити проросійські сентименти.

Кузьмович проводить паралель із 2010 роком: так само, як після років «прозахідних» політиків при владі, 2019-й може стати проривом для партій, дружніх до Кремля. Оскільки зростання співпраці з ЄС нерівномірно вплинуло на різні регіони, багато жителів Сходу та Заходу і досі переживають через зниження економічного зв’язку з Росією.

Можливість відновити торгівлю до передвоєнного рівня може стати впливовим аргументом і для тих виборців, які «наразі ідентифікують себе як українських патріотів».

Кузьмович додає: якщо «прозахідний кандидат протистоятиме кандидатові, що презентує «альтернативну Україну»…, то проросійський кандидат таки може перемогти завдяки значній кількості все ще не визначених виборців».

Британська преса натомість аналізує останню урядову заяву стосовно Азовського моря та допомоги Україні. Журналіст Daily Express пише про реакцію Великої Британії на «зростання військової присутності» Кремля в Азовському морі.

Репортер аналізує останню заяву МЗС Британії щодо перебування і втручання російських сил у мореплавство українських та іноземних суден у цих водах. Британський уряд заявив, що російське втручання має негативний вплив на усю регіональну економіку, оголосив про збільшення підтримки Україні, а також закликав Росію припинити блокаду українських та іноземних суден.

Інша британська газета The Telegraph також пише про напруженість в Азовському морі, але акцентує увагу на подальшій співпраці між Україною та Сполученим Королівством.

Зокрема, журналісти пишуть, що «Британія збільшить військову підтримку для України в час, коли Україна продовжує протистояти російській агресії».

Британське Міністерство оборони, зокрема, обіцяє направити до України ще групу військових та корабель для тренування українського спецназу і морпіхів, щоб захищати «свободу та демократію».

На цю ж тему пише оглядач американського сайту US News & World Report. У статті «Війна України з Росією на Азовському морі схиляється до ескалації» він аналізує реакцію американського уряду на зростання напруженості між двома країнами – особливо після того, як Росія затримувала українські рибальські судна на заході від Криму.

Журналіст пише, що американський уряд підтримав протести України та засудив дії російських військових, які перешкоджали українським суднам. Утім, журналіст сумнівається, чи критика приведе до реальних дій. Він додає: «Поки не ясно, як далеко Сполучені Штати готові йти у своїй підтримці України…» Хоча США продовжують санкції проти Росії, а також поставку Україні летальної зброї та іншої допомоги, «сумнівно, що Вашингтон захоче воювати з Росією через колишню радянську державу», мовиться у статті.

(Огляд преси підготувала Анна Романдаш)