Резиденції світових лідерів: де живуть Трамп, Макрон, Меркель і Джонсон?

Кіт Ларрі сидить на вулиці, на Даунінг-стріт у Лондоні, травень 2019 року

Після виходу матеріалу «Схем» про переїзд президента України Володимира Зеленського на державну дачу в Кончу-Заспу під Києвом Офіс президента підтвердив цей факт. В ОП зазначили, що це «тимчасово», і додали, що «глава держави у липні 2020 року продав будинок у с. Іванковичі в Київській області». Перед виборами Зеленський критикував такі привілеї та стверджував, що державні резиденції треба «віддати дітям».

А де мешкають інші світові лідери? Про це –​ в огляді Радіо Свобода.

Палац Бельвю (Берлін, Німеччина)

Це – резиденція федерального президента Німеччини. Палац побудований у 1786 році. Архітектор – Міхаель Філіп Боуман. Стиль – неокласицизм.

Спочатку Бельвю слугував літньою резиденцією короля Пруссії Фрідріха II та його молодшого брата принца Августа Фердинанда. Згодом у різний час він був школою, музеєм етнографії, установою міністрів, гостьовим будинком.

Під час Другої світової війни Бельвю зазнав серйозних пошкоджень внаслідок бомбардувань, але згодом внутрішнє оздоблення палацу вдалося відновити за збереженими оригінальними ескізами.

У 1994 році федеральний президент Німеччини Ріхард фон Вайцзеккер зробив Бельвю основною резиденцією.

Палац складається з вестибюлю, чотирьох салонів та трьох залів. У 1998-му до південного крила було додано прибудову, для розміщення офісу федерального президента.

У час, коли у 2004-2005 роках палац знову взялися реконструювати, аби усунути дефекти попередніх відновлень будівлі, тогочасний президент Горст Келер використовував для представницьких цілей сусідній палац – Шарлоттенбург.

Основним офіційним місцем президента Бельвю знову став у січні 2006-го, але відтоді більше не мав житлових приміщень.

Нині федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр разом з сім'єю проживає в одному з найбільш престижних районів Берліна – Целендорф.

Водночас канцлер ФРН Анґела Меркель продовжує мешкати у квартирі, де проживала роками: на четвертому поверсі будинку за адресою 10117 Berlin, Am Kupfergraben, 6. Це – навпроти знаменитого Пергамського музею у центрі Берліна.

Натомість її попередник на посаді канцлера Герхард Шредер жив у будівлі відомства федерального канцлера: службовій квартирі на 200 квадратних метрів.

Даунінґ-стріт, 10 (Лондон, Велика Британія)

Це – резиденція прем'єр-міністра Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.

Сама вулиця виникла у 1680-х роках. Забудовув її Джордж Даунінґ.

Будинок під номером 10 складається з трьох будівель, які об’єднали у 1732 році. У ньому близько 100 кімнат (кабінети, офіси, приймальні, банкетні зали, кухня та приватні покої), а також є внутрішній двір і тераса. Тож нині Даунінґ-стріт, 10 – сукупність маєтку, котеджу та таунгаусу.

Загальна площа будівлі – 3,800 квадратних футів. Одними з особливостей є те, що на вхідних дверях до будинку відсутня замкова щілина, а цифра «0» висить нерівно.

В певні періоди цей будинок вважався небезпечним для життя (через слабкий фундамент, тріщини на стінах, нерівність підлоги), а на межі XIX століття сам район мав погану репутацію (через повій та злодіїв).

Між 1735 та 1902 роками тут мешкали 16 з 31 перших лордів (колишня назва прем’єр-міністра у Великій Британії). А от із 1834 по 1877 рік будинок взагалі був порожній або використовувався в рідкісних випадках.

У середині ХХ століття будинок реконструювали, спершу розібравши, а згодом зібравши назад за оригінальними замірами, але вже з новим фундаментом та використанням 60% нових матеріалів у наземній частині. Реставрація обійшлася в три мільйони, основні роботи були завершені за три роки.

Традицію проживання у будинку відновив прем'єр-міністр Артур Джеймс Балфур.

А ще на Даунінґ-стріт, 10 традиційно живе кіт, який виконує роль мишолова.

Єлисейський палац (Париж, Франція)

Це – резиденція президента Французької республіки. Палац побудований у 1718-1722 році. Архітектор – Арман-Клод Молле. Стиль – регентство.

Будинок зводили як фешенебельний столичний маєток для графа Еврі з родини Латур д'Овернь. Після його смерті графа палац придбав Людовік XV для маркізи де Помпадур. пізніше він перейшов до далеких родичів короля.

З 1848 Єлисейський палац став офіційною резиденцією президента Другої республіки Луї Наполеона Бонапарта.

Між 1853 та 1867 роками його перебудував архітектор Лакруа. Відтоді зовнішній вигляд палацу не змінювався.

Будівля оздоблена позолоченими інтер'єрами, оксамитовими шторами та прикрашена чималою кількістю творів образотворчого мистецтва.

Назва Єлисейський походить від грецького Elysium – міфічного раю.

Сьогодні в Єлисейському палаці також відбуваються засідання Ради міністрів Франції, святкування з нагоди дня Французької республіки та прийоми глав іноземних держав.

Площа палацу – понад 11 тисяч квадратних метрів, з яких 300 – приватні апартаменти.

Нині палац обслуговує близько 800 робітників.

Адреса: VIII округ, Фобур Сент-Оноре, №. 55.

Квіринальський палац (Рим, Італія)

Це – резиденція президентів Італії. Палац побудований у 1573 році. Розташований на однойменному пагорбі з видом на однойменну площу. Архітектор – Доменіко Фонтана.

Площа палацу – понад 110 тисяч квадратних метрів. Сам він прикрашений фресками Гвідо Рені та Мелоццо да Форлі.

Спочатку палац слугував літньою резиденцією для папи Григорія XIII. Тривалий час у стінах палацу відбувалися конклави.

Із 1870 року палац став офіційною резиденцією короля Італії, з 1946 – президента Італійської республіки.

Нині Квіринальський палац є однією з найважливіших будівель Риму як з художньої, так і з політичної точки зору.

У палаці є велика бальна зала, галерея бюстів та бібліотека. Загалом він налічує близько 1200 кімнат.

Перші два президенти Італійської республіки Енріко Де Нікола та Луїджі Ейнауді не жили у палаці. Джованні Гронкі був першим президентом, який жив тут.

Усі реставрації, які відбувались протягом останніх десятиліть, стосувались відновлення та збереження величезної художньої спадщини, яку має будівля.

Білий дім (Вашингтон, США)

Це – резиденція президента США. Збудована між 1792 та 1800 роками. Стиль – неокласика. Архітектор – Джеймс Хобан.

Першим господарем Білого дому став другий президент США Джон Адамс.

Цю будівлю називали Білим домом не одразу. Офіційно ця назва увійшла у широкий вжиток у 1901 за розпорядженням Теодора Рузвельта. До того його називали «Президентський палац» або «Президентський особняк».

Площа Білого дому – 5100 квадратних метрів. Він має: 132 кімнати, 35 вбиралень, тенісний корт, боулінг, кінотеатр, бігову доріжку та басейн.

Із 1909 робоче місце президента знаходиться в Овальному кабінеті в лівому крилі будівлі.

Дизайн інтер'єру Білого дому відображає особистий смак кожного Президента.

А ще Білий дім зображений на банкноті номіналом в 20 доларів.

Палац ла Монклоа (Мадрид, Іспанія)

Це – резиденція прем’єр-міністра Іспанії. Зведений на початку ХVII століття, але під час громадянської війни в Іспанії був повністю зруйнований.

У сучасному вигляді палац відновили між 1949 та 1953 рокам і спершу після цього він виконував функції резиденції для керівників іноземних держав, які відвідували Іспанію з офіційними візитами.

Офіційною резиденцією прем’єра будівля стала у 1977 році, коли до Палацу переїхав тодішній Прем'єр-Міністр Адольфо Суарес.

15 липня 1954 року Палац ла Монклоа був визнаний Національним надбанням Іспанії.

Загалом до складу резиденції окрім самого палацу входять Сади Ла Монклоа та п’ять інших будівель, які були побудовані для розміщення штабів різних організацій, пов’язаних з урядом.

У головній спальні палацу, яка сьогодні відведена для прем'єр-міністра, раніше зупинялися іноземні лідери.

Колишній президент Франції Ніколя Саркозі говорив, що для нього Палац ла Монклоа – приклад функціональності та архітектурного прагматизму.

Празький град (Прага, Чехія)

Це – резиденція президента Чехії. Стиль – ренесанс у поєднанні з готикою.

Перша відома історії фортеця виникла на місці Празького граду у IX ст.

Празький град є найбільшим замковим комплексом у світі: завдовжки він 570 метрів, завширшки 130 метрів. Загальна площа – майже 70 000 квадратних метрів.

Празький град зазнав масштабних оновлень після падіння комунізму. За мету тоді поставили відновлення автентичного вигляду замку та виправлення шкоди, завданої йому під час попередніх реставрацій.

Цей комплекс завжди був резиденцією влади Чехії. До нього також входять: собор Святого Віта, монастир Сан-Джорджіо, базиліка Сан-Джорджіо, Королівський палац, Золотий провулок, Пінакотека Празького замку та вежа Даліборка.